Війна, борги та популізм Зеленського. На що витрачатимуть бюджет 2025 року?
Верховна Рада остаточно ухвалила закон про державний бюджет на 2025 рік. Без сюрпризів не обійшлося. Як приємних, так і не дуже. За яким бюджетом житиме країна у 2025 році та чи існують ризики його виконання? Розповідаємо:
1. Більша частина видатків піде на безпеку та оборону – 2,2 трлн грн або понад чверть прогнозного ВВП. Цікаво, що частину озброєння купуватимуть не за внутрішні кошти, а за кошти партнерів. Велика Британія надасть для цих цілей близько 2,26 млрд фунтів стерлінгів або 90 млрд грн. Це британська частина фінансування в межах кредиту під заставу заморожених російських активів на загальну суму $50 млрд.

1. У 2025 році соціальні програми коштуватимуть державі близько 420 млрд грн – на 50 млрд грн менше порівняно з 2024 роком. Передусім "поріжуть" дотацію Пенсійному фонду, коштом якої виплачують "спецпенсії" – частину таких виплат ПФ почне фінансувати власними силами.

2. Серед інших важливих змін до видатків бюджету – скасування Дорожнього фонду, який наповнювався з податків на пальне та автомобілі. Це дозволить направити 39,3 млрд грн акцизів на військові потреби, а фінансування доріг здійснюватиметься безпосередньо урядовими рішеннями.

3. Ще одна новинка – фінансування інвестиційних проєктів, на які виділять 18,7 млрд грн. Більшість з них – у сфері освіти. 3 млрд грн планують витратити на компенсації за знищене житло, 827,9 млн грн – на функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації, 150 млн грн – на підтримку українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну. На 18 млрд грн зростуть видатки на освіту (до 198,9 млрд грн) та на 12 млрд грн – на охорону здоров'я (до 217 млрд грн).

4. Уряд знайшов близько 10 млрд грн на виплату "тисячі Зеленського". Цю суму візьмуть із залишків коштів на рахунку Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Ще з приємних сюрпризів – доплати вчителям. На них у 2025 році заклали майже 12 млрд грн. Очікується, що з 1 січня кожному вчителю щомісяця доплачуватимуть по 1 300 грн, а з 1 вересня – до 2 600 грн.

5. Вищих зарплат не побачать бюджетники, адже у 2025 році держава не підвищуватиме мінімальну зарплату, від якої залежать їх оклади. Не зміниться й більшість соцвиплат та допомог, прив'язаних до розміру прожиткового мінімуму.

6. Інший неприємний сюрприз стосується пенсіонерів-переселенців. З їхніх банківських рахунків держава планує вилучити невикористані кошти, якщо такі особи не користувалися своїми пенсійними рахунками понад рік. Загалом ідеться про 11,3 млрд грн, які спрямують до Пенсійного фонду. Обмежити планують і "привілейовані" пенсії, які виплачуються окремим категоріям громадян.

Як зміниться система бронювання працівників?
Призупинене наприкінці жовтня бронювання працівників відновлюється, але вже за новими правилами. Якими саме? Пояснюємо:

1. Відтепер критерії критичності підприємства для тієї чи іншої територіальної громади або галузі економіки відповідні органи місцевого самоврядування або міністерства повинні будуть погоджувати з Мінекономіки та Міноборони.

2. Якщо раніше для визнання критичним середня зарплата на підприємстві мала становити не менше середньої у відповідному регіоні у четвертому кварталі 2021 року, то зараз вона має бути не меншою за 2,5 мінімальної зарплати, тобто 20 тис. грн. Щоправда, ця вимога стосується лише приватного бізнесу. Для державних та комунальних підприємств зарплатний критерій не змінився.

3. Важливий момент. Зарплатний критерій – не просто умова визнання підприємства критичним. В оновленій постанові уряд заборонив бронювати тих військовозобов'язаних, зарплата яких менше за 2,5 мінімальної зарплати (20 тис. грн). Все це частково відображає пропозиції щодо запровадження так званого економічного бронювання, від запровадження якого уряд наразі відмовився.

4. Держава моніторитиме розмір зарплати заброньованих на щомісячній основі. Щомісячне звітування підприємства зі сплати ПДФО прописане у законопроєкті про історичне підвищення податків, який Рада проголосувала 10 жовтня. Раніше депутати казали, що ця норма необхідна для запровадження економічного бронювання, проте від останнього вирішили відмовитися.

5. Нові правила визначення критичності підприємств запрацюють з 1 грудня 2024 року. З цього моменту всі критично важливі підприємства повинні будуть знову підтвердити свій статус, але вже відповідно до нових критеріїв. На практиці це означає, що працівники залишатимуться заброньованими до кінця лютого наступного року. Проте якщо підприємство не зможе підтвердити свою критичність за новими правилами, то і працівники втратять бронювання вже з 1 березня 2025 року.

Що насправді сталося в Кринках? Нерозказана історія висадки морпіхів на лівому березі Дніпра
Ми вирішили розповісти про цю операцію з трьох причин. По-перше, щоб привернути увагу до цієї непростої, замовчуваної теми. По-друге, щоб підкреслити складність умов, за яких цю операцію було проведено. А також відважність тих, хто її виконував, і особливо тих, хто загинув під час її реалізації. По-третє, щоб люди, відповідальні за наступні військові операції, не повторювали помилок, яких припустилися на Херсонщині. Щиро вважаємо, що цей текст є обовʼязковим до прочитання, а ось дуже і дуже коротко:

1. Співрозмовники в командуванні 36-ої бригади та оборонному комітеті Верховної Ради розповідають: задачею максимум операції в Кринках був вихід на Крим, ген до перекопського перешийку. Більш приземлено й зрозуміло виглядала друга задача, яку ставили перед операцією – розширити херсонський фронт і відтягнути на нього сили противника із Запорізького напрямку та Донеччини.

2. Командування давало трьом бригадам морпіхів 3–4 дні на те, щоб захопити широчезну 30-кілометрову смугу суходолу – приблизно від Антонівського залізничного мосту до Кринок – та просунутися до траси М-14. Просування до траси – це ще 5–7 км углиб окупованого берега. За мірками військових – величезна відстань.

3. Операція з висадки на лівому березі почалася приблизно 10–16 жовтня 2023 року. І в перші дні, за рахунок ефекту несподіванки й відносно слабкого противника, все було добре. 36-та перейшла Антонівський залізничний міст і зайняла село Пойма. 38-ма – захопила частину сонячних панелей, 35-та – почала чіплятися за Кринки.

4. Втім, практично одразу проти морпіхів зіграла найслабша сторона операції – її планування. Першою від цього постраждала 36-та бригада. Її штурмовики, що успішно рухалися вздовж залізничного мосту, залишилися без можливості підвезти БК, провізію та, що найболючіше, без укриттів. Приліт "Іскандерів" по скупченню бійців 36-ої бригади біля залізничного мосту був першою великою втратою Корпусу морської піхоти в цій операції.

5. Щоб потрапити в Кринки, морпіхам треба було перепливти широчезний Дніпро, вийти на островах, пройти по них пару кілометрів пішки, іноді зачекати в норах і перепливти ще річки Конку / Кринку. Загалом дорога від одного берега до іншого могла займати від кількох годин до доби. При цьому на островах неможливо було вкопатися.

6. Приблизно з грудня 2023-го, після розмінування дрібних річок, маршрут займав значно менше часу – 40–50 хвилин. Але залишався величезний брак човнів і РЕБів на них. Серед найтрагічніших історій – як довелося повертатися на правий берег на автомобільних шинах, оскільки човнів не було, як люди змушені були пити воду з Дніпра через відсутність логістики, як поранені зважувалися на самогубство через відсутність евакуації.

7. Співрозмовник, дотичний до морської піхоти та підготовки цієї операції, у розмові з УП запевняв, що союзники були готові забезпечити морську піхоту всім – від човнів до жилетів. Втім, вище військове командування, яке буцімто отримало перелік всього необхідного від морпіхів наприкінці весни 2023-го, не передало ці списки партнерам.

8. Генштаб на запитання УП про те, хто мав відповідати за забезпечення операції, відповів, що це "становить держтаємницю". Двоє не пов'язаних між собою героїв цього тексту в розмові з УП згадували непрості стосунки між Неїжпапою та Содолем. Влітку розслідувачі "Слідство інфо" з посиланням на поліцію повідомили, що в Кринках з жовтня 2023-го по червень 2024-го зникло безвісти 788 українських військових. УП відомо, що втрати загиблими й пораненими в одній із бригад морської піхоти за час операції склали приблизно 700 осіб.

Месенджери як зброя. Як злочинці використовують Telegram та інші платформи?
"Економічна правда" провела аналіз Реєстру судових рішень, щоб дослідити, як месенджери перетворюються на знаряддя злочину, і які види криміналу найбільш поширені на популярних платформах. Отже, якщо коротко:

1. З початку 2021 року по жовтень 2024 року в реєстрі судових рішень міститься інформація про 13,2 тис. вироків, у яких згадується принаймні один із семи найпопулярніших месенджерів. Після початку великої війни кількість вироків, у яких звичайний месенджер кваліфікується як знаряддя злочину, суттєво зросла: якщо до 2022 року щомісяця суди виносили в середньому 100 таких рішень, то після вторгнення росіян їх стало вп'ятеро більше.

2. Найбільш поширеним протиправним діянням, у якому використовуються месенджери, є торгівля та зберігання наркотиків – на ці статті Кримінального Кодексу припадали 44% вироків, пов'язаних з використанням месенджерів. З 2022 року месенджери масово використовують для виготовлення фальшивих документів. На ст. 358 КК припадають 16% справ, де згадуються месенджери.

3. У провідну десятку статей КК, за якими у вироках згадуються месенджери, також потрапили: посягання на територіальну цілісність (ст. 110), держзрада (ст. 111), шпигунство (ст. 114), незаконне переправлення через кордон (ст. 332). Через месенджери зрадники отримують інструкції від кураторів з РФ. Багато справ мають схожу фабулу: "У серпні-вересні підозрювані, шукаючи підробіток, отримали повідомлення в Telegram з пропозицією за 1 тис. дол. спалити автомобіль військовослужбовця ЗСУ чи інших військових формувань".

4. На Telegram припадають 53-55% від усіх згадок у вироках за злочини 2023-2024 років. Це суттєво менше, ніж можна було очікувати, і менше, ніж частка користування цим месенджером населенням. Кримінальна статистика, імовірно, відображає той факт, що Telegram відмовлявся співпрацювати з правоохоронцями не тільки в Україні, а і в решті цивілізованих країн. Найчастіше злочинці використовують його дітище для торгівлі та зберігання наркотиків: 59% справ, де фігурує цей месенджер, стосуються цієї категорії.

5. Інші платформи теж мають свої специфічні ролі. Наприклад, Viber частіше використовують для підробки документів (32% вироків), зокрема довідок про непридатність до служби або дозволів на виїзд, WhatsApp чи Signal – для координації груп осіб, які намагаються незаконно перетнути кордон. TikTok частіше фігурує в судових рішеннях, пов'язаних з поширенням інформації про пересування українських військових або публікацією відео на підтримку країни-агресора.

Що Байден може змінити наостанок своєї каденції?
У Джо Байдена залишилося трохи більше ніж два місяці, щоб укріпити основні постулати демократичного світу. Чи вдасться йому такий "фінішний ривок" чи ні, ми зрозуміємо лише згодом. Але спробуємо проаналізувати, що від нього чекають протягом останніх тижнів у Білому домі:

1. Одним із пріоритетів адміністрації Байдена є намагання надіслати останній пакет військової допомоги розміром $6 млрд до України. Проте рішення можна приймати, а от терміни поставки зброї, як правило, займають декілька місяців, що означає, що навіть якщо рішення буде прийняте, новий президент зможе його зупинити. На додачу швидкість постачання визначається ще швидкістю виробництва зброї. Пентагон явно не піде на компроміси і не погодить поставку зброї зі своїх запасів. 

2. Дозвіл на далекобійні удари не потребує погодження ані в Конгресі, ані союзників по НАТО. Тож саме це рішення буде маркером справжніх намірів Байдена з підтримки України. Невипадково лідери Британії та Франції планують вкотре переконати президента США надати Києву такий дозвіл.

3. Запрошення України до НАТО є набагато складнішим, оскільки потребує консенсусу в Альянсі. Проте рішення лише одного Вашингтона про необхідність запрошення України могло б стати історичним рішенням президента Байдена, ігнорувати яке Трампу було би непросто. 

4. Інша велика можливість для адміністрації Байдена – конфіскувати та передати $5 млрд із резервів Центробанку РФ, і це потрібно зробити зараз. 

5. Одним з можливих останніх зовнішньополітичних рішень Байдена могло б бути чергове посилення санкційного режиму щодо Ірану. За оцінками Eurasia Group, додаткові санкції можуть зменшити експорт Ірану на 150–700 тисяч барелів нафти на день, що, можливо, змусить Іран переглянути свою підтримку таких груп, як "Хезболла" і ХАМАС.

6. Також деякі союзники пропонують встановити обмеження ціни на російську нафту, можливо, до $30 за барель, щоб посилити тиск на Москву. Дії Байдена в цих напрямках могли б продовжити підтримку України, послаблюючи джерела доходів РФ, одночасно протидіючи впливу Ірану в Західній Азії.

7. Радник з нацбезпеки Джейк Салліван зазначив, що Байден протягом останніх 70 днів на посаді буде намагатися донести до Трампа і Конгресу, що "США не повинні відмовлятися від України, адже це призведе до більшої нестабільності в Європі". Проте певні кроки Байден має можливість зробити і без підтримки Конгресу. Подивимося, чи стане в нього на це політичної волі.

Як Європа може "задобрити" Трампа та схилити його до підтримки України?
Характерні риси Трампа – непередбачуваність, непослідовність і чутливість до лестощів. І от з останньою з них європейським та українським дипломатам варто попрацювати, щоб схилити новообраного президента США на свій бік. Яким чином? Розповідаємо:

1. За Трампа особиста дипломатія має першорядне значення. Ідеальна кандидатура для цього – прем'єрка Італії, ультраправа Джорджія Мелоні. Вона поділяє вороже ставлення Трампа до нелегальної міграції та сповідує консерватизм у соціальних питаннях. Вона вже стала зіркою в очах американських консерваторів, а також була відзначена Ілоном Маском.

2. Утім, Мелоні є прагматичною лідеркою: італійські інтереси вона просуває через співпрацю з ЄС. Вона також вороже ставиться до Путіна і підтримує Україну. А оскільки її партія має значну підтримку малого бізнесу, вона активно захищає інтереси італійського експорту. Тож місія Мелоні має полягати в тому, щоб налагодити взаєморозуміння з Трампом і підкреслити спільні точки дотику.

3. ЄС має надати Трампу простір для оголошення негайних політичних перемог у питаннях торгівлі та оборони. Мелоні має прийти з подарунками, і не в останню чергу з планом збільшення американського експорту до ЄС. Адже Трамп вважає несправедливим значне позитивне сальдо ЄС у торгівлі зі США, і саме пропонує запровадити значні мита на європейський експорт.

4. Іншою великою політичною перемогою, яку європейці повинні віддати Трампу, є зобов'язання європейських членів НАТО збільшити витрати на оборону. Збільшення європейських оборонних витрат стало б захистом від того, що Трамп грозитиме не долучатися до захисту тих європейських країн, які недостатньо витрачають на оборону, або що він взагалі виведе США зі складу НАТО. Кращим комунікатором з цього питання є новий генсек НАТО Марк Рютте, який підтримував добрі стосунки з Трампом під час його першого терміну, коли Рютте був прем'єром Нідерландів.

5. Європейці повинні апелювати до марнославства Трампа, щоб спробувати врятувати Україну. Трамп одержимий ідеєю видаватися сильним. Потрібно довести, що відмова від України змусить його виглядати слабким. Що для нього було б краще протистояти Путіну і завершити війну у більш справедливий спосіб, зміцнивши таким чином свій статус "світового лідера з домовленостей".

Непросто, але можливо: як Україні налагодити співпрацю з новим президентом США?
Через "історичне минуле" та різні підходи до дипломатії відносини між Трампом та Зеленським є дещо прохолодними. Проте це не означає, що українська дипломатія не здатна впоратися з новим викликом. Яким чином? Пояснює кандидат політичних наук, виконавчий директор YES Світлана Ковальчук:

1. У вересні Зеленський зустрічався особисто з Трампом, обговорив з ним шляхи закінчення війни в Україні і представив план перемоги. На цій зустрічі Трамп наголосив на важливості "взаємовигідної угоди для обох сторін". Звичайно, попереду складна дипломатична робота, але наближені до Трампа кола запевняють, що обраний президент укладе угоду з жорсткими наслідками для росіян.

2. Крім того, важливим для нового президента США є замороження відносин з Китаєм, що може включати повне виключення Китаю з процесу відновлення України. Відповідно, виключення Китаю з процесу відбудови України підтвердить прихильність Києва до своїх західних партнерів і відповідатиме очікуванням консервативної адміністрації США.

3. Безумовно позитивним сигналом для адміністрації Трампа буде посилення співпраці України з найближчими сусідами: Польщею, Румунією та Угорщиною. Важливим аспектом стане співпраця з Румунією для відбудови півдня України. Зокрема, Дунай є важливим маршрутом для транспортування вантажів і може стати ключовим для забезпечення зв’язку та економічного зростання.

4. Окремо можна розглянути регіональні енергетичні проєкти з використанням традиційних джерел енергії – нафти та газу. До пріоритетних проєктів варто віднести також розвиток малих модульних реакторів. Румунія вже є першою країною в Європі, де США розвивають цю технологію в партнерстві з американськими компаніями.

5. Посилення концепції "вільного та відкритого Чорного моря", безумовно, відповідає інтересам України, США, НАТО та ЄС. Ця концепція передбачає підтримання свободи навігації у Чорному морі, забезпечення вільного руху товарів та сприяння глобальному продовольчому постачанню, особливо в умовах війни.

6. Для успішної співпраці з новообраною адміністрацією США Україні необхідно зосередитися на транзакційному підході, що вимагає від Києва формулювання конкретних пропозицій і поступок, які б підкріплювали двосторонню вигоду. Водночас глибоке порозуміння з найближчими сусідами, а також спільні енергетичні та інфраструктурні проєкти із залученням американських компаній можуть створити міцну основу для стратегічної взаємодії з США.

Що перемога Трампа означає для економіки США і світу?

Попри чимало зовнішньополітичних викликів, таких як війна в Україні та на Близькому Сході, ключовими для американців були саме внутрішні проблеми, зокрема – стан економіки. Яку економічну політику задекларував Трамп, і як на попередні результати американських виборів реагують фінансові ринки? Розповідаємо:
1. Трамп обіцяв продовжити термін дії податкових послаблень та навіть запровадити ще сильніше зниження податків на корпоративні прибутки. Водночас республіканець пропонує запровадити додаткові мита на всі товари з усіх куточків світу у розмірі 10-20%. Для китайських їх розмір може становити 60%, а для компаній, які вирішать перенести своє виробництво зі США до Мексики, Трамп погрожує встановити мито у розмірі 100-200%.

1. Серед побічних ефектів такої політики експерти називають потенційне підвищення цін для простих американців через значне здорожчення імпорту, а також скорочення обсягів американського експорту через те, що інші країни запровадять мита на американські товари у відповідь.

2. Республіканець пропонував вираховувати сплачені проценти за автокредитами з оподатковуваного доходу громадян. Для допомоги людям похилого віку він обіцяв податкові пільги за догляд за такими людьми на дому. Також Трамп заявляв про намір обмежити максимальну ставку за кредитами на рівні 10%.

3. Боротися з високими цінами Трамп хоче, стимулюючи видобуток нафти у США. На його думку, такий крок має знизити ціни на пальне та витрати на доставку товарів. Знизити ціни на житло Трамп збирався, спростивши бюрократичні процедури та вивільнивши для будівництва будинків деякі федеральні землі. Ще одна обіцянка Трампа – масштабна депортація нелегальних мігрантів. Мовляв, мігранти створюють додатковий попит на житло, товари та послуги, що підживлює ріст цін.

4. Фінансові ринки прогнозують потенційне зміцнення долара з перемогою Трампа, оскільки запропоноване ним підвищення мит на імпортні товари призведе до росту цін. У разі її реалізації ФРС доведеться заморозити процес пом’якшення монетарної політики. А відтак, процентні ставки у США будуть високими набагато довше, ніж очікувалося раніше.

5. На ранок 6 листопада індекс долара (визначає ціну долара відносно кошика з інших світових валют) підскочив на 1,14%. Ключові американські фондові індекси також зростають. S&P 500 (відображає вартість 500 найбільших американських компаній) – на 1,2%, NASDAQ (виключно технологічних компаній) – на 1,4%, а індекс Dow Jones – на близько 1%.

6. Акції компанії Tesla Ілона Маска, який відкрито підтримував Трампа, зросли на 3,5%. Ціни на нафту реагують на попередні результати виборів незначним падінням – Brent подешевшав на 1,2%. Водночас криптовалюта, яку Трамп обіцяв легалізувати, дорожчає: Bitcoin зріс більш ніж на 9%, оновивши історичний рекорд в 74 тис. дол, а Etherum – на 7,2%.

Чому в США так бояться перемоги Трампа?
Американське суспільство підійшло до дня виборів як ніколи розколотим та знервованим. "Європейська правда" публікує український переклад тексту, що вийшов на сайті Project Syndicate. Він демонструє, яким є ставлення до ймовірної перемоги Трампа у ліберальному мейнстримі та що є найбільшою небезпекою в очах його противників. Якщо коротко:

1. Хоч Трамп і обіцяє принести стабільність через авторитарний контроль – насправді він принесе безпрецедентний хаос та соціальні заворушення. Така його сутність і його стиль лідерства – імпульсивний, конфліктний, егоїстичний.

2. Під час свого першого президентського терміну він неодноразово робив спроби послабити інституції, що десятиліттями були гарантами соціального порядку в Америці – включно з Міністерством юстиції, розвідувальними органами, пресою, Колегією виборників тощо.

3. Частка урядовців на високих посадах, змінених за один термін його президентства, перевищила 90% – найвищий показник в історії США. При цьому експертів замінювали за критерієм лояльності до Трампа, а багато ключових посад так і лишилися вакантними.

4. Трамп мав схильність несподівано змінювати політику держави – часто через нічні твіти. Часом йшлося про митні тарифи, питання торгівлі тощо. Егоїстичний стиль лідерства Трампа також призвів до хаосу в Капітолії США, а раптове виведення американських військ із Сирії (ще одне рішення, оголошене через Twitter) шокувало військове керівництво.

5. Трамп постійно вихваляв автократів і висловлювався негативно на адресу вірних демократичних союзників Америки, що підривало найважливіші безпекові партнерства США, навіть НАТО. Кожне його імпульсивне рішення сприяло міжнародній нестабільності, а не порядку.

6. США дійсно стикаються з реальними викликами, які потребуватимуть певного ступеня "жорсткості". Але суспільства, що загострюють контроль у неправильний спосіб, часто занурюються у більший хаос. Правильний підхід вимагає сильних інституцій і передбачуваного правозастосування, а не підступного й непередбачуваного лідерства потенційного автократа.

Як працюватиме "тисяча Зеленського" і на що можна буде витратити гроші?
25 жовтня президент пообіцяв виділити по 1 тис. грн кожному українцю, аби "підтримати населення в зимовий період". Як її отримати і що на неї можна буде придбати? Пояснюємо:

1. Хто зможе отримати гроші? За словами Зеленського, отримати тисячу гривень зможе кожен українець. Однак є кілька "але". Поки невідомо, яким чином кошти зможуть отримати діти, у яких немає власних карток, і люди похилого віку, які часто не мають смартфона і, відповідно, не можуть пройти верифікацію в "Дії" та отримати картку "Національний кешбек". Не отримають "тисячу Зеленського" ті українці, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Верифікація нібито відбуватиметься за геолокацією користувача "Дії".

2. На що можна буде витратити гроші? Кошти можна буде витратити на оплату комунальних послуг, на ліки, транспорт, мобільний зв'язок, українські книги. Оскільки кошти будуть зараховані на картку "Національний кешбек", імовірно, витрачати їх можна на ті ж категорії, що й сам кешбек.

3. Коли діятиме програма? Очікується, що виплата коштів почнеться 1 грудня 2024 року, а використати їх можна буде протягом зими, тобто і в січні-лютому 2025 року. Про кінцевий термін виплати коштів поки не говорять. Тобто ті, хто отримають кошти пізніше, наприклад, у лютому, матимуть значно менше часу, щоб їх витратити.

4. Звідки гроші? Джерелом виплати коштів є залишки за деякими бюджетними програмами, які не встигають використати до кінця року. Через особливості бюджетної системи після закінчення бюджетного року ці невикористані залишки "згорають". Мовляв, тому влада вирішила виплатити ці кошти українцям.

5. Скільки програма коштуватиме бюджету? Наразі невідомо, скільки українців зможуть скористатися програмою, як і те, скільки громадян в Україні. Водночас в уряді заперечують оцінки, що виплата безумовної тисячі гривень коштуватиме державі 30 млрд грн, тобто що кошти отримають 30 млн осіб. Приміром "єПідтримка" під час ковіду коштувала приблизно 8 млрд грн. Неофіційно автори ініціативи оцінювали, що програмою зможуть скористатися близько 15 млн громадян.

6. Чи можна використати на дрони? Видатки на всі невійськові програми Україні допомагають профінансувати партнери. Держава не може спрямувати гроші партнерів на військові видатки, це заборонено. У той же час, коли ці гроші переказують людині, це вже стають гроші українця. І він вже може переказати кошти напряму на ЗСУ, у якусь бригаду або волонтерам.