я відчуваю, що всі люди — фальшивки, але насправді глибоко всередині ми всі просто зламані. тільки дехто краще вміє це приховувати.

я досі блукаю безликим натовпом в пошуках твого силуету.

я нічому в тебе так і не навчилася, любий, нічого, крім того, як брехати та обманювати.

я знаю, це важко. повір, я знаю. часом здається, що завтра ніколи не настане і що сьогодні обіцяє бути найтяжчим днем твого життя. та я присягаюся, ти переживеш і ця біль минеться. як минається завжди, якщо тільки трішки зачекати і не зациклюватися. тож не зациклюйся. поволі лишай це все позаду, як недотриману обіцянку.

не шукай зцілення, припадаючи до ніг тих, хто тебе зламав.

кожен кого ти зустрічаєш, веде свою особисту боротьбу, про яку ти нічого не знаєш.

я знаю, що ти не можеш про нього говорити, ти не можеш не говорити про нього. і тоді ти мовчиш, поки не пройде твій відчай.

в зимовий холод необхідний сигаретний дим. в зимовий холод накриває наше місто тінь.

ми змінюємо себе, в основному, за однією з двох причин — натхнення або відчай.