✏️

Цим чолов‘ягою я надихаюся вже дуже давно ?
Не так часто він дає інтерв‘ю

https://youtu.be/eURVhkaKqBE

YouTube

5MINUTES WITH: NOMAD | N.O.MADSKI | HAMBURG [KRYPTOGRAFF.2020.RE-UPLOAD]

The graffiti writer NOMAD has been doing Graffiti since 1993 and dealing intensively with stylewriting for a long time. An subgenre of ​​the graffiti culture that has so far received little attention. NOMAD was his name for 20 years. When he wanted to work…

https://youtu.be/sXsNxkoVOvg

Якщо ви ще не бачили цього, то подивіться ?

YouTube

Борис Bios - Графіті, як терапія

Instagram: http://instagram.com/balakanynapodcast http://instagram.com/bios.lines 0:00 - інтро 0:48 - в двох словах про Біоса 4:09 - графіті на часі? 6:55 - наскільки графіті законно в Україні 9:01 - стан графіті в Україні 12:10 - топ українських райтерів…

Перечитав майже повністю канал. Може це не супер прозвучить, але є дуже толкові статті. Я аш за себе порадів ?
Гадки не маю як зробити найс пошук по каналу ?‍♂️

Але також є згадки про росію, і взагалі я цей канал починав задля реклами магазину, але вийшло як вийшло

Навіть складно уявити скільки разів я починав щось писати сюди та скільки разів я писав якісь думки в замітках, щоб потім їх розкласти на дуже великий текст. Не можу сказати що це тільки через війну, я гадаю що це і через кризу у творчості, через кризу у особистості, кризи у відносинах. Бували навіть моменти коли я розмовляв сам з собою, коли кудись їхав, проговорював текст вголос в машині один та обов’язково думав що дуже зря я не запустив голосові повідомлення в своєму каналі. Я точно не скажу що стало менше цікавих думок, але навіть мені треба прочитати що я писав раніше щоб не повторюватися, навіть самому цікаво як деякі мої думки спрогресували за роки.

Чому саме зараз?
До війни я багато… ні, навіть ДУЖЕ багато працював, це давало свої результати, але ні результати, ні профіт та задоволення від роботи не могли закрити питання які я мав сам до себе. Я намагаюсь вирішити свої внутрішні конфлікти вже давно, але з психотерапевтом з літа 2022 р. Я не можу сказати що щось дуже змінилося, але прогрес точно є, повільний.
Через війну я, як і багато моїх знайомих, іноді впадали в такі глибокі депресії, що то страшне. Та шо розповідати, більшість із вас проживає те саме життя що і я: майже всі ми втратили те що в нас було, те життя щоб було, ті плани і мрії, і в кожного займає дуже різний час щоб змиритися з цим новим життям, побудувати або почати будувати щось нове, прийняти цю нову реальність. Ось прийшов і мій час прийняти цю реальність та почати щось будувати навколо себе знову, ще й майже у Новий рік.

Першим моїм шагом до зміни реальності навколо себе була поїздка в Херсон у перших числах грудня, де ми малювали різне патріотичне графіті, а через 2 тижні в ті самі місця вже підарусьня стріляла з артилерії з іншого берега Дніпра. Це точно щось змінило мене в голові, це мене ніби пробудило. І стрілянина і сама поїздка. Але остаточно я «прокинувся» після того як в мене 2-й раз в житті прихопив панкреатит і я декілька днів провалявся в лікарні і був вимушений дуже поставити свій раціон на контроль. Це 1-е за весь час війни, що я почав контролювати дуже відповідально і з цього контролю до себе почалося моє бажання малювати знову, якого я не мав майже весь час війни, хоч і малював в Берліні кожного дня. З цього почалася супер активна робота в магазині і зміни, хоч і не дуже великі, але зміни, а найголовніше я написав плани які треба реалізувати. Насправді там навіть був пункт про телеграм канал цей, тому я тут, але є дуже багато інших більш цікавих штук для розвитку українського графіті, які я буду намагатися зробити навіть у такі часи.

Наприклад ми з командою Легасі вже остаточно прийняли рішення зробити 2-й випуск журналу у цьому році, анонс буде дуже скоро. Ми з другом вирішили, що зробимо серію подкастів про графіті. І є ще багато чого я хочу зробити у найближчому майбутньому, а найголовніше я тепер можу не друкувати текст, а вводити його голосом і потім тільки редагувати, тому може стане простіше щось писати про графіті? ?

Щось цікаве буду писати, не обов‘язково велике ?

«Ведущий войну с другими не заключил мира с самим собой»
(С) Уильям Хэзлитт

Я сам не заметил как вместо маркера и баллонов с краской у меня в руках оказался автомат с патронами и гранатами.
К сожалению время диктует свои условия.

Несмотря на обстоятельства, мы всё же находим час для любимого дела, и даже в таком не простом регионе как многострадальный Донбасс, рисуем граффити.

На видео одна из таких недавних поездок и случайные кадры окружающей меня повседневности.

Оставайся с нами ? Дальше-больше!

#second_side_video

Мені нагадали, що в мене є телеграм канал. Давно не було натхнення щось писати тут чи кудись ще, але після recovery поїздки є нові сили.?

Видео попадания снаряда в жилой дом в столице.

УС > Подписаться

Если тут есть кто-то из Рф и Беларуси, то смотрите это. Это миротворческая операция в Украине.
А для Украинцев и так понятно, что мы у себя дома и просто необходимо выстоять эту войну.

Коротко и душевно )