✏️

Перечитав майже повністю канал. Може це не супер прозвучить, але є дуже толкові статті. Я аш за себе порадів ?
Гадки не маю як зробити найс пошук по каналу ?‍♂️

Але також є згадки про росію, і взагалі я цей канал починав задля реклами магазину, але вийшло як вийшло

Навіть складно уявити скільки разів я починав щось писати сюди та скільки разів я писав якісь думки в замітках, щоб потім їх розкласти на дуже великий текст. Не можу сказати що це тільки через війну, я гадаю що це і через кризу у творчості, через кризу у особистості, кризи у відносинах. Бували навіть моменти коли я розмовляв сам з собою, коли кудись їхав, проговорював текст вголос в машині один та обов’язково думав що дуже зря я не запустив голосові повідомлення в своєму каналі. Я точно не скажу що стало менше цікавих думок, але навіть мені треба прочитати що я писав раніше щоб не повторюватися, навіть самому цікаво як деякі мої думки спрогресували за роки.

Чому саме зараз?
До війни я багато… ні, навіть ДУЖЕ багато працював, це давало свої результати, але ні результати, ні профіт та задоволення від роботи не могли закрити питання які я мав сам до себе. Я намагаюсь вирішити свої внутрішні конфлікти вже давно, але з психотерапевтом з літа 2022 р. Я не можу сказати що щось дуже змінилося, але прогрес точно є, повільний.
Через війну я, як і багато моїх знайомих, іноді впадали в такі глибокі депресії, що то страшне. Та шо розповідати, більшість із вас проживає те саме життя що і я: майже всі ми втратили те що в нас було, те життя щоб було, ті плани і мрії, і в кожного займає дуже різний час щоб змиритися з цим новим життям, побудувати або почати будувати щось нове, прийняти цю нову реальність. Ось прийшов і мій час прийняти цю реальність та почати щось будувати навколо себе знову, ще й майже у Новий рік.

Першим моїм шагом до зміни реальності навколо себе була поїздка в Херсон у перших числах грудня, де ми малювали різне патріотичне графіті, а через 2 тижні в ті самі місця вже підарусьня стріляла з артилерії з іншого берега Дніпра. Це точно щось змінило мене в голові, це мене ніби пробудило. І стрілянина і сама поїздка. Але остаточно я «прокинувся» після того як в мене 2-й раз в житті прихопив панкреатит і я декілька днів провалявся в лікарні і був вимушений дуже поставити свій раціон на контроль. Це 1-е за весь час війни, що я почав контролювати дуже відповідально і з цього контролю до себе почалося моє бажання малювати знову, якого я не мав майже весь час війни, хоч і малював в Берліні кожного дня. З цього почалася супер активна робота в магазині і зміни, хоч і не дуже великі, але зміни, а найголовніше я написав плани які треба реалізувати. Насправді там навіть був пункт про телеграм канал цей, тому я тут, але є дуже багато інших більш цікавих штук для розвитку українського графіті, які я буду намагатися зробити навіть у такі часи.

Наприклад ми з командою Легасі вже остаточно прийняли рішення зробити 2-й випуск журналу у цьому році, анонс буде дуже скоро. Ми з другом вирішили, що зробимо серію подкастів про графіті. І є ще багато чого я хочу зробити у найближчому майбутньому, а найголовніше я тепер можу не друкувати текст, а вводити його голосом і потім тільки редагувати, тому може стане простіше щось писати про графіті? ?

Щось цікаве буду писати, не обов‘язково велике ?

Если тут есть кто-то из Рф и Беларуси, то смотрите это. Это миротворческая операция в Украине.
А для Украинцев и так понятно, что мы у себя дома и просто необходимо выстоять эту войну.

Коротко и душевно )