Інститут пам’яті дав висновки по Булгакову. 😎

📚Дитячі книги, художня література, нонфікшн, збірки поезії, комікси й настільні ігри зʼявляться у пунктах незламності п’яти областей.
Lviv BookForum спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України запустили новий проєкт – «Читальня».

Ідея з'явилася після оприлюднення результатів PISA — міжнародного оцінювання базових навичок школярів — згідно з яким, українські школярі мають дуже погані навички читання.

Організатори вирішили, що слід почати з доступу до книг: у багатьох населених пунктах немає книгарень, бібліотеки поповнюють рідко, тож неможливо придбати чи погортати нові видання.

А Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України було зацікавлене в урізноманітненні перебування людей в пунктах незламності.

👉🏻Ці ідеї об'єднали — так і з'явилася ініціатива «Читальня».

Свої полиці з книгами й настілками отримає 131 укриття у 61 громаді Запорізької, Київської, Миколаївської, Харківської й Херсонської областей.

Ключова мета – створити відвідувачам пунктів незламності сховок не лише фізичний, а й психологічний. Ну бо читання рятує чи просто відволікає (мене так точно).

👉Ось тут ви знайдете перелік громад, де розміщені «Читальні».

Більше дізнавайтеся про проєкт на сторінках Lviv BookForum у Facebook й Instagram.

Проєкт «Читальня» реалізується ГО «Форум видавців» за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри (UCBI)» у партнерстві з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.#promo

Дочитала вчора (чи вже сьогодні, бо під час ранкової тривоги) одну дебютну книгу та подумала, що хоча за два місяці прочитати пʼять жіночих дебютів та про всі чесно написати.

Радьте!

#ранковечитання

Шонда Раймс одна з найвідоміших сценаристок. Вона писала «Анатомію Грей», «Скандал» (обожнюю), «Як уникнути покарання за вбивство», спродюсувала «Бріджертони» та ще багато до чого доклалася.

Ця книга — відверта мотиваційна біографія (про один рік життя, але направду охоплює більший період).

Я не прихильниця жанру, але читання приємне.

Це про другу частину інтерв’ю з Кириченко.

Я от читаю та думаю, невже усі люди з НФ мають таку саму думку чи у них забрали паспорти?

Цікаво, що автори думають, які там видаються.

Та й таке.

Якщо раптом несподівано вам влом дивитися, ось тут відбувається короткий текстовий стрім з основними тезами і коментами ))

Фото з книгами 😎

📍Будинок «Слово». Нескінченний роман — офіційний трейлер

«Над цим проєктом я з командою працював понад 10 років. І недаремно. Це довга і непроста дорога повернення письменників “Розстріляного Відродження” із небуття», — Тарас Томенко, режисер фільму.

https://youtu.be/MxR257eHEFE?si=wDNPhVl_VxISA8OR

YouTube

БУДИНОК «СЛОВО». Нескінчений Роман | Офіційний Трейлер

ОФІЦІЙНИЙ ТРЕЙЛЕР ХУДОЖНЬОГО ФІЛЬМУ «БУДИНОК “СЛОВО”. НЕСКІНЧЕНИЙ РОМАН» «Над цим проєктом я з командою працював понад 10 років. І недаремно. Це довга і непроста дорога повернення письменників “Розстріляного Відродження” із небуття», — цитата Тараса Томенка…

— Знаєш, що, на мою думку, варто зробити Вікі? — продовжила тихим довірливим тоном Еткінс.
Джулія розуміла, куди та хилить, і їй хотілося застогнати. Та вона змусила себе радісно перепитати:
— Що?
— Штузап! От що. Варто звернутись за процедурою штузапу.
Штузап означав штучне запліднення. Це був бажаний для членів Партії метод заводити дітей. Секс поза шлюбом завжди був злочином, однак тепер навіть до шлюбу ставилися з підозрою як до зайвого джерела відданості. Хорошим товаришем міг бути тільки той, хто кожну краплину своєї енергії присвячував Партії. Однак цих товаришів не можна було витворювати з повітря. Тож їх виробляли за допомогою штучного запліднення, а тоді забирали у виробниць, і байдужі робітники ростили їх у центрах розвитку немовлят.

Видавництво «Лабораторія» у квітні випустить феміністичну версію роману Джорджа Орвелла «1984» — книгу-антиутопію «Джулія» американської письменниці Сандри Ньюман.
«Якщо не створиш належної картинки — народжуватимеш у таборах». Уривок із книжки Сандри Ньюман «Джулія»

На Сенсорі вийшов дуже великий текст про аудіокниги. Хороше дослідження і по українському ринку і по іноземному.

Я прихильниця аудіо формату, бо це можливість читати більше і читати у ті моменти, коли я не можу взяти у руки книгу.

Як на мене, аудіокниги конкурують не з паперовими та електронними, а з іншими аудіо продуктами (подкастами та різними форматами на ютубі, які можна сприймати без картинки).

Проте мене надзвичайно радує, як росте цей ринок та вибір книжок. Наразі слухаю «Лазарус» на Абук і це таке задоволення — гуляти містом та слухати його «альтернативну» історію.

Як у вас з аудіо?