*💡Україна житиме з відключеннями світла навіть після війни*

🗓Україні знадобиться щонайменше рік для відновлення енергетичної генерації після ворожих обстрілів. І це - за умови припинення бойових дій.

«Якщо, скажімо, припиняються бойові дії та обстріли, то за хороших темпів відновлення, вже через рік ми про це забудемо. Потрібен рік активної роботи для того, щоб відновити генерацію від того стану, який є зараз» - пояснив Андріан Прокіп експерт УІМ , керівник програми “Енергетика”
| Але йдеться не тільки про відновлення пошкоджених обстрілами об'єктів. |

🚧 Це і ремонти, і будівництво нової генерації. Тут потрібно оцінювати ситуацію окремо по кожному з об'єктів і враховувати те, чи піддається він відновленню, і скільки це може коштувати
🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

📢 Енергетичний дайджест
за серпень!

Андріан Прокіп, експерт UIF керівник програми «Енергетика», підготував щомісячний аналіз енергетичного сектору

| В дайджесті ви дізнаєтесь: |
⚡️Ринок електроенергії: ситуація з електропостачанням зазнала серйозних змін: від масованої атаки росії до відновлення імпорту та запуску довгострокових аукціонів з резервних потужностей

🔋Відновлювальна енергетика: уряд затвердив амбітний план до 2030 року, а також запустив пілотні "зелені" аукціони для підтримки ВДЕ

🛢️Ринок газу: Споживання газу зросло, попри атаки, а уряд продовжив регулювання цін для побутових споживачів. Як це вплине на ваші рахунки?

🚢 Нафтовий сектор: Продовжуємо транзит російської нафти через нафтопровід "Дружба" з можливим диверсифікацією в майбутньому.

🔗Не пропустіть — читайте повний дайджест за посиланням🔔Підписатися / Instagram /
Facebook / Twitter / Сайт UIF

*⚡️За тиждень у Вашингтоні відбудеться саміт НАТО, і перед українською делегацією стоїть низка завдань і викликів*

?️Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього розповідає про ключові аспекти, пов'язані з майбутнім саміту НАТО:

1️⃣ Максимально прояснити, за яких умов може з'явитися запрошення до вступу до альянсу. В декларації цього саміту фігуруватиме «інституційний міст», але міст має виводити на якийсь твердий берег. Річну адаптовану програму Україна виконає, і всі розуміють, що головна перепона - політична, коли частина лідерів країн-членів НАТО вважають, що для них тримати Україну поза альянсом несе менше ризиків, аніж запросити її до системи колективної безпеки. Прогноз виборів у цих країнах не додає оптимізму. Тож неформальні розмови мають бути відвертими і раціональними.
Відповідь «Отримаєте запрошення тоді, коли повністю і остаточно подолаєте корупцію»** - в принципі теж відповідь, в якій легко читати поміж рядків

2️⃣ Обʼєднати підписані безпекові угоди в єдину систему та визначити систему координації. Планується, що це буде NATO Security Assistance and Training for Ukraine, із окремою штаб-квартирою у Вісбадені та представництвом у Києві. Цей інструмент візьме на себе функції «формату Рамштайн», і зніме з США безпосередню координацію військової допомоги

3️⃣ Визначити обсяги і механізми фінансової допомоги з боку країн-членів НАТО. Важливо, що кошти, які виділяються на різні механізми підтримки України, мали різне походження і різні бюджетні рядки у бюджетах країн-партнерів

4️⃣ В рамках коаліції спроможностей отримати додаткові системи протиракетної оборони та ППО. Уточнити кількість та терміни поставок бойової авіації

За результатами саміту та переговорів Україна матиме розуміння, на які терміни і якого типу систему національної безпеки ми будемо будувати.
Найбільш вірогідним варіантом є «країна-фортеця», де власні Сили Оборони та оборонно-промисловий комплекс - головні гаранти безпеки

⚡️Ігар Тишкевич, експерт програми УІМ «Міжнародна та внутрішня політика», надав коментар щодо візиту Путіна до Азії - удар по двох напрямках
Українські ЗМІ широко освітлювали, як російську урядову делегацію
"попросили" покинути зал
перемовин. Це було приниженням для них, але головне - це не їхні емоції, а текст фінального документа, який залишився недоступним. За складом урядової делегації можна зрозуміти напрямки перемовин, зокрема у сфері військово-технічної співпраці.

Ключові моменти перемовин:
?КНДР запропонувала постачання балістичних ракет середньої дальності і боєприпасів для артилерійських систем.
?Можливість використання північнокорейських підприємств для виробництва компонентів для російської бронетехніки та модернізації військових зразків.
?Обговорювалася необхідність забезпечення постачання нафти з урахуванням санкцій та складнощів на інших ринках.
?Питання забезпечення логістичної підтримки для реалізації розширення співпраці між двома країнами.

Причина присутності у делегації Білоусова, Кривоушка, Мантурова та Борисова була зв'язана з питанням енергетичних та економічних відносин між Росією і Північною Кореєю. Російські міністри оцінювали потенціал співпраці з Північною Кореєю щодо корисних копалин та інших ресурсів, особливо у контексті санкцій, які обмежують інші напрямки торгівлі Росії.

Нафта була особливо важливою для Північної Кореї, і Росія виявила готовність підтримати її в цьому питанні. Розширення співпраці потребувало ефективної логістики, що стимулювало присутність міністра транспорту РФ в делегації. Деталі співпраці, включаючи потенційний договір «про всеосяжне стратегічне партнерство», також важливі для обговорення.

Тому, підводячи межу під цією логічною послідовністю, можна припустити, що після візиту Путіна до КНР, що завершився нічим, російська влада вирішила показати свою здатність «самостійно вести справи» в зоні, яку в Пекіні сприймають як зону свого безумовного домінування. А заразом вирішити для себе питання постачання товарів і технологій, які очікували, але так і не отримали від китайських партнерів.