Сьогодні буде стрім з моїм давнім близьким товаришем (на скільки близьким - самі думайте) з приводу ігор та їх впливу на психіку.

Звʼязок когнітивних процесів з іграми, ігри в процесі реабілітації при ПТСР, ігри при інших розладах… все це і більше сьогодні о 20:00.

Посилання лишаю.

https://www.youtube.com/live/X7j-6pZSUCw?si=XNiUKnY-vqnrFBwc

В цей раз говоримо про любов до дорослих жінок і не тільки.

Продовжуємо тему сексуальних збочень (хоча це збоченням я б не назвав 😈)

https://youtu.be/LMib5LdcR8A?si=T4oNQQcOSithBQBT

25 літаків 5 покоління зі старту і допомога на 3,8млрд лише від США, поки з усього світу Україні назбирали 9млрд (частина з яких в борг) та озброєння старого покоління.

Видно, де люди хочуть швидкої перемоги.

Якось троє вчених вирішили провести психологічний експеримент…

📌У 1990 р. Даніель Канеман, Джек Кнетч і Річард Талер провели досить простий експеримент.
Учасникам експерименту дали кружку вартістю 6 доларів та запитали, за скільки вони могли б розлучитися з нею. Середня ціна, нижче за яку ніхто з них не захотів продавати кружку, склала 5,25 доларів. Іншу групу учасників запитали, скільки вони готові заплатити за таку саму кружку, і ті назвали середню ціну 2,75 доларів.
Це когнітивне упередження називається «ефект володіння».

🖇Ефект володіння — це когнітивне упередження, коли люди схильні цінувати об’єкти вище просто тому, що вони ними володіють. Іншими словами, люди схильні приписувати вищу цінність предметам, якими вони володіють, порівняно з ідентичними предметами, якими вони не володіють.

Ефект володіння виникає внаслідок поєднання когнітивних та емоційних факторів:

📍Страх втрати. Люди схильні відчувати біль від втрати чогось гостріше, ніж задоволення від отримання чогось еквівалентної вартості. Коли люди володіють предметом, вони прив’язуються до нього, і думка про розставання з ним сприймається як втрата. Це змушує переоцінювати предмет.
📍Зміщення точки відліку. Право власності встановлює нову точку відліку для окремих осіб. Як тільки вони починають володіти предметом, вони ґрунтуються на його оцінці на основі самого володіння, а не його об’єктивної вартості. Цей зсув у контрольній точці спотворює сприйняття цінності предмета, змушуючи призначати йому вищу цінність.
📍Ефект надбання та ідентичність. Відчуття власності може переплітатися з ідентичністю та самосвідомістю людини. Люди можуть надавати сентиментальну цінність або особисте значення речам, якими вони володіють, через що вони неохоче з ними розлучаються. Ця емоційна прихильність ще більше підсилює ефект володіння, змушуючи людей переоцінювати своє майно.
📍Когнітивний дисонанс. Продаж або віддача речі змушує людей зіткнутися з можливістю того, що їх початкове рішення придбати цю річ могло бути помилковим. Щоб уникнути когнітивного дисонансу, люди схильні виправдовувати своє право власності, завищуючи уявну цінність предмета.

🖇Ефект IKEA — це когнітивне упередження, яке описує тенденцію людей надавати більшу цінність продуктам або предметам, які вони частково створили або зібрали самостійно.

Коли люди інвестують свій час, зусилля та креативність у створення або налаштування чогось, вони схильні переоцінювати кінцевий продукт. Така переоцінка може призвести до сильнішої емоційної прихильності до предмета, а також до посиленого сприйняття його якості та цінності.

📌Дослідженням цього ефекту займався професор Гарварда Майкл Нортон. В одному з експериментів Нортон запропонував волонтерам та професійним збирачам збирати меблі IKEA, а потім запитував, як добровольці оцінюють результат своєї та чужої роботи у грошовому еквіваленті та за які меблі вони готові заплатити більше.
В результаті респонденти готові були віддати більше грошей за ті меблі, які вони повністю зібрали самі. За меблі, які учасники зібрали самі лише частково, були готові віддати менше грошей, а за вже повністю зібрані меблі — ще менше.
Ефект ІКЕА виникає через кілька психологічних факторів:

🧩Виправдання зусиль. Коли люди вкладають зусилля в завдання, вони, як правило, виправдовують ці зусилля, приписуючи більшу цінність результату. У випадку складання меблів IKEA зусилля, докладені для складання предмета, змушують людей сприймати кінцевий продукт як більш цінний.
🧩Упередження власності. Люди схильні більше цінувати речі, коли сприймають себе власниками, а не просто споживачами. Коли люди беруть участь у створенні або налагодженні продукту, вони розвивають сильніше почуття власності, що призводить до більшої прихильності та оцінки.
🧩Зменшення когнітивного дисонансу. Ефект IKEA також можна пояснити теорією когнітивного дисонансу. Складання меблів або завершення проєкту самостійно вимагає зусиль, часу, а іноді й розчарування. Щоб зменшити дискомфорт, спричинений цим негативним досвідом, люди можуть переконати себе, що кінцевий результат вартий зусиль, що призводить до переоцінки продукту.
🧩Почуття виконання. Виконання завдання самотужки може дати відчуття майстерності та завершеності дії. Це позитивне відчуття покращує сприйняття результату, завдяки чому люди з більшою ймовірністю припишуть більшу цінність продукту, який вони створили.

Загалом, ефект IKEA може мати різні наслідки в різних контекстах:

📍Підвищена оцінка продукту. Одним із найбезпосередніших наслідків ефекту IKEA є те, що люди схильні переоцінювати продукти, які вони зібрали або налаштували самостійно. Це може змусити їх сприймати продукт як більш якісний або цінніший.
📍Посилена емоційна прив’язаність. Люди, які вклали час і зусилля у створення або налаштування продукту, часто розвивають до нього сильнішу емоційну прив’язаність. Цей емоційний зв’язок може призвести до підвищення задоволеності та лояльності до бренду чи продукту.
📍Готовність платити більше. Коли людина особисто інвестувала у створення продукту, часто готова заплатити за нього більше, ніж заплатила б за подібний попередньо зібраний або попередньо виготовлений продукт.
📍Збільшення залученості клієнтів. Надаючи можливість клієнтам персоналізувати або налаштовувати свої покупки, компанії можуть підтримувати глибший зв’язок зі своєю аудиторією та заохочувати повторну співпрацю.
📍Продуктивність і мотивація. Надання працівникам можливості брати участь у створенні або налаштуванні робочого середовища чи інструментів може підвищити продуктивність і мотивацію. Почуття власності та досягнення, пов’язане з ефектом IKEA, може позитивно вплинути на моральний стан і задоволення співробітників.
📍Ризик переоцінки. Хоча ефект IKEA може призвести до позитивних результатів, таких як підвищення оцінки продукту та залучення клієнтів, існує ризик того, що люди можуть переоцінити якість або вартість продукту, який вони зібрали. Це може призвести до розчарування, якщо продукт не відповідає їхнім завищеним очікуванням.
📍Незворотні витрати. Ефект IKEA впливає на ефект незворотних втрат, зокрема, коли управлінці продовжують виділяти ресурси (грошові, людські тощо) невдалим проєктам, в які вони інвестувалися.

Асертивність — здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини. Це здатність оптимально реагувати на критику та вміння рішуче говорити собі та іншим «ні», якщо цього вимагають обставини. Асертивність дозволяє зробити свою поведінку гнучкою.

Асертивні люди здатні спілкуватися чітко, прямо та чесно, зберігаючи належність та повагу до інших. Вони вміють відкрито висловлювати свої думки та почуття, відстоювати свої кордони та ефективно вести переговори в різних ситуаціях: на роботі, в особистих стосунках чи соціальних взаємодіях.
Ключові особливості асертивного спілкування включають:

📍Чітке і пряме вираження думок і почуттів.📍Повага до себе та інших.📍Впевненість у своїх силах і правах.📍Відстоювання своїх потреб і бажань, не порушуючи прав інших.📍Активне слухання та співпереживання іншим.📍Твердість у встановленні меж і при необхідності говорити «ні».

Асертивність варто розвивати з кількох причин, оскільки вона відіграє вирішальну роль у різних аспектах життя, включаючи особисті стосунки, професійну взаємодію та саморозвиток.

❤️Ефективна комунікація. Асертивність дозволяє людям чітко та прямо висловлювати свої думки, почуття, потреби та межі. Це допомагає уникнути непорозумінь, конфліктів та образ у стосунках.
❤️Встановлення кордонів. Асертивність дозволяє людям встановлювати та підтримувати здорові межі у стосунках. Висловлюючи свої обмеження та переваги, асертивні люди можуть перешкодити іншим скористатися ними або перетнути їх межі.
❤️Самозахист. Бути асертивним означає відстоювати себе та відстоювати власні права та інтереси. Це дає людям можливість відстоювати те, у що вони вірять, і впевнено досягати своїх цілей.
❤️Вирішення конфліктів. Асертивне спілкування має вирішальне значення для конструктивного вирішення конфліктів. Це допомагає людям висловлювати свої занепокоєння та точки зору, одночасно прислухаючись до точок зору інших, що призводить до взаєморозуміння та компромісу.
❤️Підвищена самооцінка. Асертивність тісно пов’язана з самооцінкою та впевненістю в собі. Висловлюючись чітко та спокійно й отримуючи шанобливі відповіді від інших, люди можуть створити позитивний образ себе та розвинути почуття власної гідності.
❤️Зниження стресу та занепокоєння. Придушення власних почуттів або постійне пристосування до вимог інших може призвести до стресу, занепокоєння та образи. Асертивність дозволяє людям виражати себе автентично, що призводить до більшого емоційного благополуччя та зменшення психологічного тиску.
❤️Просування по службі. На робочому місці асертивна комунікація є важливою для вираження ідей, ведення переговорів і професійного самоствердження. Це може призвести до кращої командної роботи, підвищення продуктивності та більших можливостей для кар’єрного зростання.
❤️Здорові стосунки. Асертивність сприяє чесному та відкритому спілкуванню у стосунках, що має важливе значення для їх розвитку та довготривалості. Це заохочує взаємну повагу, довіру та взаєморозуміння.

Розвиток асертивності передбачає вивчення та відпрацювання певних комунікативних навичок і вміння цінувати власні потреби та межі, а також повагу до потреб та меж інших.
Ось кілька кроків, щоб розвинути асертивність:

🧩Самосвідомість🧩Чітке вираження власних думок🧩Навички активного слухання🧩Встановлення чітких кордонів🧩Розвиток впевненості у собі🧩Навички контролю емоцій🧩Розвиток терпіння

Тож, чи можна виявити абʼюз можна в стосунках?
Так😌
Ось декілька пунктів:

🚩Постійний контроль себе. Необхідність підбирати слова, момент, інтонацію, рухи, щоб не вплинути на настрій партнера.
🚩Ідеалізація партнера. На початку взаємин партнер-аб’юзер ідеалізує свою жертву. Це робиться для того, щоб жертва згодом потрапила в пастку ідеального образу, який аб’юзер вибудував для неї. Далі жертва буде готова на все, щоб  продовжувати відповідати цьому образу, навіть якщо це буде завдавати жертві психологічної і фізичної шкоди. 
🚩Перекладання відповідальності. Партнер знімає з себе відповідальність за конфлікти та не бажає визнавати свої помилки, що згодом відображається на стосунках.
🚩Контроль. Партнер стежить за кожним кроком своєї жертви і не дозволяє їй приймати рішення самостійно. Аб’юзер може контролювати одяг, поведінку, коло спілкування, вибір хобі або роботи.
🚩Ревнощі. Будь-який метод обмеження свободи свого партнера і спроба змінити спосіб життя партнера на основі ревнощів – це точна ознака аб’юзу. У здорових стосунках людина не розглядає свого партнера як власність.
🚩Газлайтинг. Абʼюзер постійно намагається переконати жертву в тому, що у неї спотворене сприйняття реальності. Часто лунають фрази «Такого не було, ти все видумуєш» або «Я такого не говорив/ла».
🚩Наявність подвійних стандартів. Якщо партнер дозволяє собі певні моделі поведінки, але ставить обмеження для свого партнера — це ознака аб’юзера. Наприклад, аб’юзер може гуляти вночі з друзями, але не дозволяє це робити своїй жертві.
🚩Образи замасковані під жарт. Жарт — коли смішно обом. Однак, коли абʼюзер бачить, що його слова торкають, а він продовжує — абʼюз.
🚩Знецінення досягнень та сильних якостей. Дуже часто партнери-аб’юзери оцінюють успіхи й сильні якості, як загрозу. Якщо партнер переводить тему на іншу, коли заходить мова не про нього і його досягнення – це точна ознака маніпуляції.
🚩Егоцентризм. Людина не думає про потреби та бажання свого партнера. Всі дії у відносинах спрямовані на поліпшення добробуту тільки одного партнера. Страхи й почуття іншого не беруться до уваги та не є важливими.
🚩Нерівноцінний обмін ресурсами. В аб’юзивних відносинах один партнер постійно вкладається у стосунки, віддаючи свій час, емоційні та фінансові ресурси, коли інший партнер не віддає нічого натомість і виступає у ролі паразита.
🚩Тиск різного роду та експлуатація. Партнер використовує побутову та інтелектуальну працю своєї жертви, створює тиск на певні дії через загрозу і маніпуляції.
🚩Стосунки як американські гірки. У  аб’юзивних відносинах спостерігаються постійні перепади з «дуже добре» до «дуже погано». Це викликає повну залежність у жертви, яку можна порівняти з наркотичною.

Аб'юзивні стосунки — взаємини, в яких одна людина (аб'юзер, агресор, насильник, кривдник) шляхом насильства (фізичного, сексуального, психологічного чи економічного) порушує особисті кордони іншої (постраждалої або жертви) з метою придушення волі та підкорення.

Прояви абʼюзу можуть відрізнятися залежно від типу насильства та індивідуальних обставин, але деякі загальні прояви включають:

📍Фізичні ознаки: синці, порізи, опіки, зламані кістки, незрозумілі травми або часті травми, які не відповідають наданому поясненню.
📍Емоційні ознаки: тривога, депресія, низька самооцінка, перепади настрою, замкнутість, страх або надмірна залежність від кривдника.
📍Психологічні ознаки: ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), нічні кошмари, спогади, гіпернастороженість, дисоціація або суїцидальні думки.
📍Поведінкові ознаки: уникання певних людей або ситуацій, зміни в режимі харчування чи сну, зловживання психоактивними речовинами, самопошкоджуюча поведінка, агресія.
📍Соціальні ознаки: ізоляція від друзів і родини, небажання брати участь у громадських заходах, напружені стосунки або труднощі з довірою до інших.
📍Фінансові ознаки: контроль над фінансами з боку кривдника, раптові зміни фінансового стану або неможливість доступу до грошей чи ресурсів.
📍Статеві ознаки: інфекції, що передаються статевим шляхом, травми, страх інтимної близькості або уникнення статевих контактів.
📍Зневажливе ставлення: недоїдання, погана гігієна, неліковані захворювання, поганий одяг або відсутність нагляду (у разі недбалого ставлення до дитини).

Головне бажання аб'юзера — підкорити собі волю партнера, зробити жертву ще більш залежною.

Психологічна маніпуляція — різновид соціального впливу, який використовується для прихованого впровадження в психіку жертви цілей, бажань, намірів, відносин або установок маніпулятора, які не збігаються з актуально-існуючими потребами жертви. Тобто, використання психологічних тактик для впливу, контролю або обману інших для досягнення власних цілей.

Маніпулятивний вплив може приймати різні форми та відбуватися в різних контекстах, таких як особисті стосунки, робочі місця, політика та реклама.
Деякі поширені техніки психологічної маніпуляції включають:

📍Газлайтинг. Передбачає маніпулювання кимось, щоб поставити під сумнів їхні власні думки, почуття та здоровий глузд. Маніпулятор може заперечувати реальність, робити неправдиві твердження або спотворювати правду, щоб змусити жертву засумніватися в своїх уявленнях.
📍Почуття провини. Маніпулятори можуть використовувати почуття провини як інструмент для контролю поведінки інших. Вони можуть змусити жертву відчути відповідальність за своє нещастя або спробувати змусити її відчути провину за встановлення меж чи самоствердження.
📍Любовне бомбардування. Ця тактика включає в себе обсипання когось надмірною увагою, прихильністю та похвалою, щоб завоювати їхню довіру та відданість. Коли людина емоційно інвестована, маніпулятор може використовувати її вразливі місця.
📍Ізоляція. Маніпулятори можуть ізолювати своїх жертв від друзів, родини та інших джерел підтримки, щоб посилити контроль над ними. Це може зробити жертву більш залежною від маніпулятора та вона з меншою ймовірністю звернеться за допомогою чи спробує втекти від ситуації.
📍Маніпулятивна мова. Це передбачає використання мови в оманливий або маніпулятивний спосіб для впливу на думки, почуття та поведінку інших. Наприклад, маніпулятор може використовувати лестощі, погрози або нечіткі обіцянки, щоб змусити когось робити те, що вони хочуть.
📍Приховування інформації. Маніпулятори можуть приховувати важливу інформацію або вибірково розкривати інформацію, щоб контролювати розповідь і маніпулювати сприйняттям інших.
📍Емоційна маніпуляція. Це передбачає використання чиїхось емоцій, таких як страх, провина або співчуття, щоб маніпулювати їхньою поведінкою. Наприклад, маніпулятор може зіграти на чиїйсь незахищеності чи вразливості, щоб отримати те, що хоче.

Маніпулятори можуть мати різні можливі мотиви, включаючи, але не обмежуючись наступними:

🔺Необхідність просувати свої власні цілі та особисту вигоду практично за будь-яку ціну для інших🔺Сильна потреба досягати відчуття влади та переваги у відносинах з іншими🔺Бажання і необхідність відчувати себе контролюючим🔺Бажання отримати відчуття влади над іншими, щоб підняти свою самооцінку🔺Нудьга або зростаюча втома від оточення, вбачання у цьому переважно гру, ніж кривду іншим
🔺Прихований "порядок денний", кримінальний чи інший, в тому числі фінансові маніпуляції (часто спостерігається, коли люди похилого віку або незахищені багатії, що нічого не підозрюють, намірено робляться мішенню з метою виключно отримання фінансових активів жертви)

Кожна людина ризикує стати мішенню маніпуляцій, але є декілька ефективних методів протистояти такому негативному впливу:

🧩Не приймати виправдань🧩Оцінювати вчинки, а не наміри та слова🧩Бути вільним від ілюзій щодо людської поведінки🧩Бути чесним з собою🧩Встановлювати особисті кордони🧩Робити прямі запити🧩Фокусуватись на теперішньому🧩Посилювати самосвідомість

Газлайтинг — форма психологічної маніпуляції, за якої особа чи група приховано сіє насіння сумніву у жертви, змушуючи її сумніватися у власній пам’яті, сприйнятті чи розсудливості. Як наслідок — втрата зв’язку з реальністю, зневіра у собі, підозра божевілля у себе, відчай.

🖇Газлайтинг є одним з основних елементів психологічного тиску в системі аб’юзивної поведінки, що є психологічною основою домашнього насильства.

У міжособистісних стосунках тактика газлайтингу може включати:

🔺Заперечення або применшення почуттів та переживань іншої людини.🔺Приховування інформації або відмова від відкритого спілкування.🔺Суперечність сприйняття людиною дійсності.🔺Проектування власної поведінки на іншу людину.🔺Звинувачення іншої людини в проблемах або невдачах.🔺Використання маніпуляції та контролю, щоб підірвати довіру та автономію іншої людини.
🖇В цю гру завжди грають двоє: психічний ґвалтівник, або переслідувач, і друга людина, жертва
Ініціатор газлайтингу:

📍Змушує свою жертву засумніватися у пам'яті.📍Змушує задуматися про свою емоційну стабільність та адекватність.📍Підносить жертву як дурну, розумово немічну людину.📍Підкреслює уявну вікову, гендерну та фізіологічну некомпетентність.📍Заперечує почуття та факти, що мають важливість для жертви.

Техніки газлайтингу можуть відрізнятися за витонченістю та серйозністю, але всі вони спрямовані на маніпулювання чиїмось сприйняттям реальності та підрив їхньої впевненості.

🧩Заперечення. Це повне заперечення того, що певні події відбулися або що певні речі були сказані, навіть якщо є докази протилежного. Наприклад, сказати "Я ніколи цього не говорив", коли це явно було.
🧩Тривіалізація. Мінімізація почуттів або переживань іншої людини, змушуючи її відчувати, що її проблеми є неважливими або ірраціональними. Наприклад, кажучи: "Ти просто надмірно реагуєш" або "Нічого страшного не сталось".
🧩Перекручування. Спотворення фактів або маніпулювання інформацією, щоб змусити іншу особу сумніватися у своїй пам’яті чи сприйнятті. Це може включати вибіркове пригадування або спотворення минулих подій. Наприклад, сказати: "Це не те, що сталося; ти пам’ятаєш це неправильно".
🧩Звинувачення. Перекладення відповідальності за проблеми чи конфлікти на іншу особу, змушуючи її відчувати себе винною або неадекватною. Наприклад, сказати: "Якби ти не зробив/не сказав, цього б не сталося".
🧩Проектування. Звинувачення іншої особи в поведінці або мотивах, у яких винні самі газлайтери, відволікання уваги від власних дій. Наприклад, кажучи: "Це ти той, хто завжди бреше", коли вони нечесні.
🧩Ізоляція. Відрізання іншої людини від джерел підтримки, наприклад, друзів, сім’ї чи інших форм сторонньої точки зору. Це може зробити жертву більш залежною від маніпулятора та менше сумніватися в маніпуляціях.
🧩Збивання з пантелику. Створення відчуття хаосу чи неузгодженості у стосунках шляхом постійної зміни правил чи очікувань, що ускладнює іншій людині відчуття безпеки чи впевненості у своєму розумінні ситуації.
🧩Газлайтинг через довіреність. Залучення інших для підтримки розповіді насильника або для подальшої ізоляції та підриву жертви. Це може включати вербування друзів чи членів сім’ї для підтвердження версії події, яку висловив газлайтер або для дискредитації жертви.