Всех приветствую.
Завтра состоится онлайн лекция на тему «психология масс».
Разница между этой лекцией и той, что я читал ранее в акценте на события, которые происходят сегодня.
Больше примеров и меньше теории.

https://secure.wayforpay.com/payment/lecture0109

https://telegra.ph/Zakon-asimmetrii-chushi-08-29-2

Если человека или группу лиц массово дискредитировать, то любые опровержения будут малоэффективны и не дойдут до масс, оставив горький осадок.

Судьба Дурова пока неизвестна, но читать этот пост, вести свои бытовые, учебные и рабочие дела, иметь быстрый доступ коммуникации без тотальной цензуры мы имеем возможность именно благодаря продукту и делу рук Павла Дурова.
Не смотря на желание уличить Дурова в том, что его платформа является причиной терроризма и детской порнографии, в этом не заключается логика рассуждений.

Нарушение каузальной связи.
Причина и следствие в представлении людей часто упрощается. Например, «Дуров создал телеграм. Через телеграмм человек купил оружие и убил человека. Дуров убивает людей». Тут наблюдается еще одна ошибка под названием «апелляция к эмоциям», ведь нам проще усвоить «Дуров убивает» нежели «люди совершают преступления под воздействием множества факторов и ключевым из них выбрать один сложно». Очевидно, «Дуров убивает» либо «Дуров пособничает врагу» лозунг попроще, чем детальное описание причинности событий.
По такой логике люди, которые поругались в телеграме должны винить в этом Дурова, а человек, который изменяет, общаясь с любовницей, может обвинить создателя телеграм в соблазнении и пропаганде измен.
В таком случае следует прибегнуть к редукционному подходу и обвинить Эдисона и Теслу (который ученый, не машина), ведь не будь у нас технологий таких, Дуров бы не смог создать такого «монстра».

Причины плохих поступков отнюдь не в предметах, отнюдь не в технике, но в человеческих умах.
Убивает не пуля.
Изменяет не презерватив.
Грабит не пистолет.

Мы - причина всех следствий. Но это уже больше о философии, а я, пожалуй, оставлю за собой сугубо психологический аспект.

Если вам интересно рассматривать мировые новости и новости Украины через призму психологических феноменов, то подпишитесь, поддержите лайком и комментарием, поделитесь этим постом, для меня это крайне важно, пока не вышел мой новый проект, который будет содержать в себе эту рубрику полноценно.
Ваша обратная связь важна для меня.
Благодарю за внимание.

Вітаю. У продажі є найпопулярніші лекції за переглядами у записі.

Є можливість придбати одну чи більше з чотирьох та переглянути будь-коли:

- Маніпуляції та провокації;
- Масштаби особистості;
- Асертивність та самооцінка
- Типи нервової системи;

Посилання: https://linktr.ee/lecture1002

Всі деталі вказані на сторінці купівлі, приємного перегляду.

25 літаків 5 покоління зі старту і допомога на 3,8млрд лише від США, поки з усього світу Україні назбирали 9млрд (частина з яких в борг) та озброєння старого покоління.

Видно, де люди хочуть швидкої перемоги.

Якось троє вчених вирішили провести психологічний експеримент…

?У 1990 р. Даніель Канеман, Джек Кнетч і Річард Талер провели досить простий експеримент.
Учасникам експерименту дали кружку вартістю 6 доларів та запитали, за скільки вони могли б розлучитися з нею. Середня ціна, нижче за яку ніхто з них не захотів продавати кружку, склала 5,25 доларів. Іншу групу учасників запитали, скільки вони готові заплатити за таку саму кружку, і ті назвали середню ціну 2,75 доларів.
Це когнітивне упередження називається «ефект володіння».

?Ефект володіння — це когнітивне упередження, коли люди схильні цінувати об’єкти вище просто тому, що вони ними володіють. Іншими словами, люди схильні приписувати вищу цінність предметам, якими вони володіють, порівняно з ідентичними предметами, якими вони не володіють.

Ефект володіння виникає внаслідок поєднання когнітивних та емоційних факторів:

?Страх втрати. Люди схильні відчувати біль від втрати чогось гостріше, ніж задоволення від отримання чогось еквівалентної вартості. Коли люди володіють предметом, вони прив’язуються до нього, і думка про розставання з ним сприймається як втрата. Це змушує переоцінювати предмет.
?Зміщення точки відліку. Право власності встановлює нову точку відліку для окремих осіб. Як тільки вони починають володіти предметом, вони ґрунтуються на його оцінці на основі самого володіння, а не його об’єктивної вартості. Цей зсув у контрольній точці спотворює сприйняття цінності предмета, змушуючи призначати йому вищу цінність.
?Ефект надбання та ідентичність. Відчуття власності може переплітатися з ідентичністю та самосвідомістю людини. Люди можуть надавати сентиментальну цінність або особисте значення речам, якими вони володіють, через що вони неохоче з ними розлучаються. Ця емоційна прихильність ще більше підсилює ефект володіння, змушуючи людей переоцінювати своє майно.
?Когнітивний дисонанс. Продаж або віддача речі змушує людей зіткнутися з можливістю того, що їх початкове рішення придбати цю річ могло бути помилковим. Щоб уникнути когнітивного дисонансу, люди схильні виправдовувати своє право власності, завищуючи уявну цінність предмета.