- Чорт по жизні, бик по гороскопу

#діалоги

- У корови молоко на язиці. Її годувати треба

#діалоги

- Та ну нащо мені туди їхати...
- Ну, ми ж будемо техніку приймати, треба подивитися на неї...
- Та сам їдь і дивися, якщо нема чого робити. Я вже надивився на неї за все життя. Ти мені достатньо яскраво описав що там з нею. Масло тече. На що я калюжу масла ніколи в житті не бачив?
- Там мені їхать чи не їхать?
- Ну ти ж також бачив. Якщо немає чого робити, то можеш ще раз поїхати подивитися. Ну але ти так не кажи краще. Бо якщо будуть знати що тобі нічого робити, то скажуть якусь яму викопати чи ще щось таке. Ти ж знаєш, ми тут усі довбойоби

#діалоги

Село за селом
Поле за полем
Хата за хатою
Зникає моя Україна

Слобажанщина і Донбас
Таврія і Запоріжжя
Розчиняються в куряві розбитих доріг долі й життя
Згорають німими свідками фото на стінах закинутих хат..

Розчиняється у дні вчорашньому
Забувається в спогадах
І ніколи уже не буде так як було колись
І ніколи уже нічого не буде
Чи зможемо ми перемогти смерть?
Чи зможе відродитись із куряви доріг та цегли міст нове життя?

Минають роки і тане моя Україна
Село за селом, хата за хатою
Життя за життям

Наче віск поховальної свічки

#рефлексії

- То ти колишній мєнт (сміються)
- Я вам більше скажу - колишній Беркутівець

(З діалогів)

#діалоги

Кого в армії тільки не зустрінеш

Мабуть, ще уточню, бо якось був випадок що мої "з діалогів" люди сприйняли як мої власні фрази, тобто історії що сталися зі мною.
Оскільки я не беруся сказати скільки на цьому каналі лишилося людей які тут достатньо давно аби знати принцип за яким я пишу пости, то зазначу - це не мої історії. Вони були розказані мені, але я не є їх учасником.
Я просто документую те що чую від своїх побратимів

Під білим снігом і зимовими дощами
Укрий шоломом перший паросток весни
Гуляє смерть і довгими ночами
Такі тривожні й теплі сняться сни

Ти розкажи мені про теплу літню днину
І про країни де іще нема війни
Хай дерево росте із домовини
Гілки його вродливі та міцні

Та щоби там колись нас не спіткало
Не судять хай бо ми не кам'яні
Так жити хочеться та вже під покривалом
Землі лежать сміливі й молоді

Під білим снігом і зимовими дощами
Укрий шоломом перший паросток весни
Гуляє смерть і довгими ночами
Ще може буть комусь наснимось ми

#вірші

- Що це у вас тут за збори?
- Кружок любителів послужити в армії..

(З діалогів)

#діалоги

Бо ти знаєш, мабуть, знов подують південні вітри..
Зі степів що лише юридично наші
На серветку, пилюку з обличчя зітри
Й розкажи щось про той, як там, вибір кращих

Бо ти знаєш, напевно, це назавжди
Як весняне кохання і спогади про родину
Ти посидь, випий чаю іще, підожди
Знаєш, в гості ніхто не прийде в домовину

Ось цигарка, і хоча я уже не курю
Та з тобою в компанії чом не подихати димом
Чуєш, вітер уже овіває померлу ріллю
Горизонт проводжає останню зиму

Бо ти знаєш, заводять південні вітри
Свою пісню в степах що лише юридично наші
Я не хочу померти солдатом, а ти?
Чи усе ж це і є він, той вибір кращих

#вірші