Замовити зі знижкою збірку оповідань і повістей Марка Вовчка, яку впорядкувала Віра Агеєва, можна у нас на сайті: https://komorabooks.com/product/emansypantka-opovidannya-ta-povisti/

Зараз 247 грн замість 380 грн❤️

Сьогодні народилася одна з ключових для українського літературного середовища другої половини XIX століття письменниця Марія Вілінська (Марко Вовчок).

1872 рік. Блискуча постать тогочасного літературного світу — популярна й затребувана на своїй батьківщині письменниця, головна редакторка журналу «Переклади найкращих іноземних письменників» – вирішує, що настав час для кардинальних змін. Вона воднораз пориває зі столичним життям у Санкт-Петербурзі й переїжджає в провінцію, в невеликий маєток своїх знайомих у Тверській губернії, щоби почати життя з нуля. Це міг би бути непоганий зачин для голлівудського фільму, проте це реальний епізод із біографії Вілінської.

Читайте про біографію Марко Вовчок в розвідці Ірини Ніколайчук.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Діана та Ліна — сіамські близнючки, які живуть разом зі своєю бабусею у злиденній пострадянській Сакартвело, ізольовані від зовнішнього світу. Сестри змушені існувати в одному тілі, хоча мають дуже різні характери: серйозна і практична Діана не завжди розуміє емоційну і романтичну Ліну. Дівчата ведуть щоденники, і ці записи для них — єдине місце, де вони можуть бути собою, бути в однині. Смерть бабусі і страшна повінь руйнують звичне та налагоджене життя близнючок. Їх викрадають з лікарні, і вони опиняються в цирку, де змушені виступати у розважальному шоу.

«Асинхронія» — дебютний роман картвельської письменниці Екатеріне Тоґонідзе, у якому вона розкриває тему дискримінації людей з фізичними порушеннями. Це щемка розповідь про беззахисність і вразливість, байдужість і жорстокість. Про дві душі, у яких жили янголи, допоки туди не увірвалися люди.

Переклад роману: Наталя Трохим
Авторка обкладинки: Валерія Печеник

Вже наприкінці січня очікуємо з друкарні роман, який не залишить вас байдужими❤️

Чекатимете?

Це книга, якою треба смакувати: обирати авторку, новелу чи оповідання і неспішно відкривати історію кожної.

Для мене «Крадіж» Ірини Вільде є символічним голосом цієї збірки – хоч це дуже коротенька історія - з гумором й дуже влучно описано про роль чуток в суспільстві, про мудрість, сміливість й захист своїх особистих кордонів. Хочу почитати й інші книги цієї авторки.

Інакше осмислила твори Ольги Кобилянської та Лесі Українки, і відкрила для себе багато цікавих авторок - Людмилу Таран, Євгенію Кононенко, Ніну Бічую, Уляну Кравченко.

Особливе відкриття для мене – Галина Пагутяк з її оповіданням «Небесна кравчиня». Вона пише про безпритульних людей з такою любов’ю і глибиною, що це перевертає уявлення про тих, кого ми часом не помічаємо чи зневажаємо.
_______
Дякуємо Єлізаветі Криворукій за відгук ❤️