Якщо мене хтось покличе заміж
Я обов'язково розповім кожній подрузі
Кожному колишньому
Кожному продавцю на автозаправці
І кожній київській собаці.
Вони, звісно, подивляться на мене і скажуть, що рішення це поспішне
І їм буде із мене, дурепи, дуже смішно.

Я обов'язково хизуватимусь майбутнім чоловіком
Перш за все — його непохитними нервами
І талантом закривати очі на те, що наречена — стерво
Але окрім цього він, мабуть, має ще декілька певних переваг:
Не хропить, не цілується із відкритими очима,
Якщо я злюсь — запитує про причини,
Не соромиться в громадських місцях тримати мене за руку
І має доволі стерпну на вигляд зимову куртку.

Ще — він неодмінно має сподобатися мамі
Або хоча б: «Доню, бували й луччє, але цей тоже нормальний!»
Вона обов'язково скаже це втішливим тоном
Аби я зрозуміла, що варта більшого
І знайшла черговий привід написати колишньому.

Весільна сукня в мене буде обов'язково з корсетом
На розмір менше, щоб точно вмерти від нестачі кисню
Під якусь тусовочно-драматичну пісню.
Зате на весільних фотках буду худа й красіва
Бо, щоб фігуру не зіпсувати
На застіллі їстиму самі тільки прісні салати
(Вином, звісно, теж потроху запиватиму)
І відразу виставлю фотки в інстагарм
Щоб усі ці старання не обійшлися марно.
Може, колишній нарешті зрозуміє, кого втратив
І лайкне.

А коли дивна тітонька з паспортної контори
Запитає, чи точно мій наречений і я готові
Будувати нове сумісне життя з самого начала,
Любити друг-дружку і в радості, і в печалі
І прожити разом до скону днів —
Я трохи подумаю
І мабуть відповім
«Ні.»

Маленькі дівчиська
Обривають гілки бузку під під'їздами
Мотиляють ногами на дерев'яних лавках
Пишуть дурнуваті любовні записки
Вони всі так стають жіночніше
Прокидаючись заспані з-під промерзлого ґрунту
Струшуючи минулорічний сніг
з прим'ятих візерунчатих суконь
Je veux d'l'amour
Підписуючи зізнання на змочених у парфумах аркушах
Вони всі перетворюються
Дорослішають
Мені заздрісно
Їхній безпосередній легкості
Манері говорити звичайні речі
чарівно й привабливо
Я не навчилась ходити в сукнях і зізнаватись в коханні
Розправляти плечі і відчувати погляди
Я не навчилась бути об'єктом уваги
захоплення чи повторення
Маленькі дівчиська з великими букетами
Бояться зав'янути одночасно
Через декілька діб
Їх краси вистачає рівно на перші тижні
Теплого весняного сонця
Старшість моя єдина перевага
У власному віці я дуже нестерпна і негарна
Мені і квітів не дарували
Колись я також була дівчиськом
Протрималась досить довго
Хоча звідки мені знати?
Точно не до сьогодні
Все що умію
тільки гойдати ногами зі сторони в сторону
Може навчуся вперед і назад
Може тоді поговоримо