*☺️Катедра давньої та нової історії України організовує екскурсію до Софійського собору!*

Шановні колеги!

Катедра давньої та нової історії України має приємність запросити вас на захопливу екскурсію до Софійського собору – однієї з найвизначніших історичних та культурних пам'яток України!

Під час екскурсії ви зможете доторкнутися до багатовікової історії Києва, дізнатися більше з історії Софії Київської, а також відчути атмосферу Середньовіччя.

🗓Дата проведення: 18 жовтня (п'ятниця)
🕐Час зустрічі: 11.00
📍Місце збору: біля будівлі собору

❗️Обов'язково здійснюйте попередній запис. З цим звертайтесь до @Bilous_Yevhen

*🖥Інструкція.Смисл / Епізод 2 / ШЛЯХТА (Ніжин і Батурин): Мартинюк, Сокирко*

В другому епізоді світоглядної експедиції «Інструкція.Смисл» розмовляємо про смисл лицарства. Як шляхта сформувала український світогляд? Якою була Гетьманщина - унікальна для свого часу лицарська республіка? Які у лицаря стосунки з Богом і смертю? Чому не всі українці «козацького роду»? І чи можливе сучасне лицарство?

Місце дії: Палац Кирила Розумовського і цитадель в Батурині, церква у Ніжині, Музей гетьманства в Києві.
Дійові особи: Ростислав Мартинюк, Олексій Сокирко.
Ведучий: Іван Семесюк.

https://www.youtube.com/watch?v=_Q0-YHDCPXw

Ви вже написали тези на Міжнародну наукову конференцію «Ціна свободи: від Української революції 1917 – 1921 рр. до російсько-української війни»? Якщо ні, то є ще можливість це зробити до 16 листопада. З деталями можна ознайомитися за посиланням.👈

А в нас для вас гарна новина. Ми влаштовуємо зустріч з Олександром Набокою - краєзнавцем, дослідником історії Луганського краю. Тут Ви зможете дізнатися про українських рух на Луганщині в XXI столітті, зрозуміти з якими проблемами він стикався та розвіяти стереотипи про цей регіон.

⏰Коли: 23 жовтня о 13:00

📍Де: 349 ав. Червоного корпусу КНУ

Щоб потрапити на зустріч, швидше реєструйся за посиланням.

Також не забудь взяти участь у конференції😜**

З 2004 року в Україні кожного 24 травня відзначається День слов'янської писемності і культури. Зазвичай прийнято його уособлювати з іменами святих Кирила і Мефодія. Однак, в науці переважає думка, що це не є їх прямою заслугою в тому сенсі, що ми з вами зараз користуємося кирилицею. Так що ж насправді придумали Кирило та Мефодій?

Внаслідок слов'янської місіонерської місії ними було розроблено систему письма під назвою "глаголиця". Деякі елементи зі знаків цього письма можна послідкувати й у сучасних кириличних алфавітах. Наприклад, буква "Щ". А от учні братів, зокрема Климент Охридський, розробили абетку, яка взяла за основу грецькі літери, що зробило алфавіт більш звичним та зручним.

Своєю чергою, заслуга Кирила і Мефодія заключалась в тому, що вони вивчали слов'янські мови і зрозуміли, яким саме звукам потрібні ті чи інші знаки.

З появою відповідних літер розпочалась реалізовуватись ідея, щодо перекладу Святого Письма. Для цього було створено мову, що допомогло у реалізації введення богослужінь старослов'янською, а не на грецькій чи латині, що були мало зрозумілими для суто слов'ян. Таким чином, чим зрозуміліша мова для оточуючих, тим більше прихожан, а значить вплив Церкви Східного (Візантійського) обряду вищий.

Кирило та Мефодій здійснили важливу місію поширення норм письма в Моравії та серед південних слов'ян, однак в суто Русі їх не було. Лише через трохи більше 100 років після їх смерті в Києві на широкому рівні будуть застосовувати кирилицю, але це вже трохи інша історія.