І ось така краса, якщо трейлер сподобався 🖤

Ідеш в магазин. Купуєш продукти, щоб приготувати їжу на завтра.
Купуєш овочі й фрукти, крупи та м'ясо.
Можливо ще тортик, печиво, воду.
Складаєш плани на тиждень, на місяць, на день.
Виходиш, сирена.
Та ні, не сповіщення про тривогу.
Чотири авто, з яких дві карети.
І ні, не дві карети швидкої...
Перше авто - поліція, що прокладає дорогу
Друге - герой.. на щиті. Він вже не повернеться додому.
Третє - бійці, побратими.
Четверте - карета швидкої.
Хтось встає на коліно, хтось голову опускає,
Хтось честь бійцю віддає.
Хоч як ти крути, він загинув.
Можливо в бою, можливо в шпиталю, хто зна...
Та героя везуть на щиті, щоб ми мали змогу повернутись додому.
Не влада, не мільйонери, не депутати.
А ми, простий люд, що хоче миру й свободи...

А ще зацініть, яка киця мила ?

Одна цигарка на двох. Так дивно, вона пахне вишнею. Ти завжди здіймалася до зірок, А я до землі хотів бути ближче. Це остання розмова, тобі час уже йти. Шкода, що нам часу не дали більше. Цей світ дуже дивний, хоча може здається... Найдивніші тут люди…

Одна цигарка на двох.
Так дивно, вона пахне вишнею.
Ти завжди здіймалася до зірок,
А я до землі хотів бути ближче.
Це остання розмова, тобі час уже йти.
Шкода, що нам часу не дали більше.
Цей світ дуже дивний, хоча може здається...
Найдивніші тут люди, що в формі і без.
Їх злить, що ми куримо вдвох,
Та ще й останню цигарку на двох.
Цигарка вже все, поцілуй мене в щоку,
А потім пошвидше рушай до висот.
З них до зірок ти дотягнешся швидше.

Горді та мудрі розповідали мені як жити,
Дурні та недбалі в той же час показати старались,
Найближчі та найрідніші настанови давали,
А я лише йшов вперед і жив як хотів.
Це було складно, боліло від помилок,
Хоча я ні про що не шкодую.
Я нагрішив, нагулявся, наївся,
Колись десь напився, побився, проспався.
Та на щастя, життя ще продовжується,
Я сам став навчати, показувати як можна жити
Та настанови давати путящі.
Мені стало відомо, що треба йти впевненим кроком,
Нищити ворогів, знаходити друзів,
Забити на славу, гордість викинути в смітник,
Щоб гордо та впевнено Дияволу в очі сказати:
"Я свого досягнув сам, як ти й хотів".
А потім спокійно зайняти його давній трон.

Я живий, увесь у роботі над своїми задумами, проектами, навчанням і книгою в тому числі. Потерпіть ще трішки ?
Дякую всім, хто залишається тут і чекає та підтримує ?❤️
Слава Україні! Слава ЗСУ ??

І в момент, коли здається, що пітьма поглинула все світло, коли здається, що надія померла, а віра згасає... з'являється маленький промінець надії, який змінює усе.
До вашої уваги конкурсне оповідання "Невже Різдво". Твір, який змусив плакати найсильніших, посміхатись найближчих і що зміг здобути мені першу відзнаку.
Приємного читання.
Слава Україні! Слава ЗСУ ??