Une Nuit Nomade інтригують новинкою. Що це буде - екстракт якогось хітового аромату чи щось геть нове?

Лонгрід по всіх ароматах бренду був тут

Дружня рекомендація вихідного дня 😊 Нещодавно мала радість відвідати захід, організований львівською Віддушиною - парфумерну лекцію-дегустацію. Йшла туди з чіткою метою: зустріти ще більше однодумців та цікавих спірозмовників. Власне, так і вийшло. Якась магія…

Acne Studios Frederic Malle - вже знайома, напишу окремо
Hope Frederic Malle - Домінік Ропьон випустив ще один уд. Розкішна розкіш, яку невідомо куди носити
Devotion Intense Dolce&Gabbana - фланкер обіцяє бути ще насиченішим за флагман. Напишу про нього окремо
Desert Dawn Byredo - судячи по піраміді, має бути щось дуже типове для цього бренду. Спробую, бо обіцяють насіння моркви та кардамон
Rise and Fall Floraïku - імбир, безсмертник, ваніль. Незважаючи на останні випуски, які ну зовсім не вразили, цю новинку хочеться спробувати
Old Fashioned By Kilian - здається, пан Кіліан перевипускає бомбічний Single Malt, проте надії, що він буде схожим на неповторний оригінал, маю мало
Цілих три новинки випускає Ермес, я вже на низькому старті:
Hermessence Oud Alezan Hermès - ця лінійка посідає особливе місце в моєму серці.
Paddock Hermès - сіно, трава, насіння моркви та амбра. Має передавати атмосферу стайні, де запахи збруї перемішані з ароматом мʼякого соломʼяного настилу. Лімітка
Barénia Hermès - шипровий аромат, присвячений однойменному рідкісному типу шкіри
Celadon Miller Harris - чай, томатний лист, базилік, мате та квіти. Начебто моя історія, варто пробувати
Callisto Jul et Mad Paris - свіжа альдегідна ваніль
Rouge Trafalgar Esprit De Parfum Dior - та вся лінійка Esprit De Parfum - данина історії Діор, бо саме вони започаткували таку концентрацію

? Les Indemodables Escale en Haiti - авжеж, пошуки ідеального колоня не оминула. Це дуже гарно, бренд взагалі займає особливе місце в серці. Холодний колонь з ветивером та ялівцем. Хочеться його випити як крижаний тонік, гіркота в спеку рятує. Все ще думаю про нього, бо розкішний

? Les Indemodables Escale en Indonesie - тяжіє до більш класичного колоня, анімаліка додає йому солодкаво-солоного відтінку. Про це й бренд точно буде більше, бо він заслуговує уваги та неспішного тестування

? Les Bains Guerbois Roxo Tonic - люблю цей бренд. Це також колонь з імбирем, неролі та чаєм, проте... мені простувато, особливо за такі гроші. На мій погляд, є в них більш вдалі аромати, цей доволі прохідний

? Histoires de Parfums This is not a Blue Bottle 1.2 - якась бентега. Розглядала його для квіткового боксу, бо перше враження було приємним. Аромат кидає з боку в бік, він мені якийсь дисгармонійний та підкреслено неприродній. Іланг, бузок, ваніль - все це пудрово-солодкаво і зелено і післясмак наче від штучного пісолоджувача. Дивна штука. Є в цій лінійці вдаліші композиції

? Label Lily & Tangerine - о, це смаколик. Дуже класна і проста річ. Як написано, тим і пахне - лілія та мандариновий сік. Соковито і квітково. Для квіткового, можливо, підійшов би, для цитрусів трохи ні, бо лілія тут гучна і за кілька звилин починає домінувати. Безвідносно до боксів, дуже рекомендую тим, хто шукає лілію with a twist )

Чи цікаво вам продовження? Можу робити такі підбірки по мірі виходу нових боксів

Отже, весняні випуски та трохи літніх парф. мандрів тут:

? Milano Fragranze Naviglio - мені б дуже пасував. Приємне, дороге мило, що розмилили в руках до густої піни або замочили в ньому білизну. Він прозоро-акватичний, з натяком на білі квіти. Чиста бавовняна сорочка, що сохне десь на вулиці. Елегантна простота. Не підійшов, бо шукала щось більш квіткове на весну, хоча...хто знає, що я придумаю далі ?

? Bjork and Berries Never Spring - з брендом непросто: в більшості ароматів мене щось дратує, проте в конкретно цьому випадку цитруси зроблені так, як я не люблю: аж надто нагадують віддушку якогось лимонного засобу побутової хімії. Плюс амбродеревина, плюс мускуси. В форматі гелю та шампуню подобається значно більше

? Astier de Villatte Grand Chalet - липа! після психотравми від липи, що нещодавно сколихнула ринок, це було приємним відкриттям. Легка, прозора, водяниста композиція. Липа тут ще не розквітла - так пахнуть зелені пупʼянки та тендітні листочки. Якби липові мильні бульбашки існували. Відкриття приємне, проте він відчутно замилюється. Загалом, я не фанатка липи в парфумерії, тому реакція досить стримана

? Bastille Rayon Vert - довго ходила навколо нього, бо композиція наче й проста, але щось чіпляє, та й подібного не пригадую. Ромашка, зелень, бадʼян - і туди-сюди колихає його з тепла в холод. Комфортний, але ромашка - історія на любителя. Все ж бренд увірвався до літнього боксу іншим ароматом :)

1. Якщо бренд приховує імʼя парфумера, то тут вже є щось підозріле. І тут можливі варіанти.

Перший, ніякого парфумера не існує і це звичайна парфумерія з купленого готового концентрату.

Другий. Парфумер є, але бренд випускає «копії» відомих парфумів (про це нижче) і тоді питання до парфумера. Звідки взяті формули? Чи дійсно це творчість?

Якщо бренд не афішує парфумера, а на питання щодо цього відповідає «це секретна інформація, щоб парфумера не переманили» — ну це навіть смішно.

Парфумери можуть і мають контракти з різними брендами, при цьому працюють і над своїми власними брендами теж. Якщо це хороший парфумер, то співпрацею з ним пишаються та «підсвічують».

Так зробила мережа «Жан», коли співпрацювала з Богданом Зубченко.

Так зробив бренд свічок The homest, коли випустив колекцію Niche з парфумерками Анею Соколовою та Анастасією Піддубною.

2. Коли ні слова немає про походження сировини, а є лише гарні рекламні обіцянки.

Хороша сировина коштує дорого. В світі всього 5 великих парфумерних концернів, які виготовляють таку сировину. Плюс існують невеликі компанії, які теж спеціалізуються на виготовленні aroma materials в менших обсягах, але всі вони відомі своєю якістю, тому коли бренд співпрацює з такими виробниками він не соромиться про це сказати.

Дійсно, навіть світові бренди далеко не всі афішують де вони виробляють свої парфуми, але ми говоримо про наші реалії. В Україні, навпаки, це привід похизуватися. Був би, якби з такою сировиною у нас дійсно працювали ті бренди, про які я зараз пишу. Здебільшого, вони працюють з сировиною сумнівної якості, що дуже грубо звучить.

3. Аромати за мотивами, копії.

Це важко зрозуміти без затесту. Але якщо ви в українському «нішевому»бренді зустрічаєте варіацію на тему «бакари» або «санталу 33» (або і першого, і другого разом))) — це привід задуматись.

На жаль, формула аромату, як і ідея, не захищається авторським правом. Тому цим спокійно собі користуються ті, хто продає свої dupes під виглядом «української ніші».

4. Засилля реклами у великих блогерів і жодної реклами у блогерів, що пишуть на парфумерну тематику.
Як думаєте, чому так? Питання риторичне.

5. Відсутність відгуків на вузьких профільних ресурсах та у парфумерному комʼюніті.
Або ж наявність там лише негативних відгуків. Бо наша спільнота «балувана» і чергова копія бакари тут вже нікому не потрібна.

Я вірю, що українці варті кращого, чесно. Чогось більшого, ніж копії ароматів з незрозумілої сировини. Ми варті красивої автентичної парфумерії, і в нас вже зʼявляються парфумери, що вміють таке робити. Тільки от грошей на масову рекламу у блогерів в них, звісно, немає.

Звичайно, це моя особиста думка, але я і заводила цей канал саме для цього — ділитися власними відгуками та думками, і головне для мене — бути з вами щирою.

Користучись нагодою, роблю репост та щиро рекомендую підписатися на канал Яни, хоча, гадаю, більшість уже і так підписана. В неї завжди про глибокий аналіз та детальне дослідження, а також про естетику

Пункт 4 в цьому списку для мене сам по собі показник, хоча враження від новостворених брендів складається комплексне, зважаючи на їхню маркетингову стратегію, вміння вести ввічливу дискусію та сприймати критику. Про чергові копії на бакару та сантал33 навіть не хочу коментувати

Українських парфумерів та парфумерок не так вже й мало, їх варто підтримувати інформаційно, бо парфкомʼюніті в Україні все ще засновано на чистому ентузіазмі