​​«Взагалі ми ніколи не працювали не в умовах війни. Вона завжди була і відчувалася, просто ми давно до всього звикли».
У 2014 році Краматорську Микола Дорохов займався ініціативою «Вільна Хата», а після початку повномасштабного вторгнення — подієвим менеджментом в Urban Space 100 у Франківську.

Цієї осені галерея неотодрешь випустила книгу про розвиток незалежний культурних ініціатив Луганщини та Донеччини у період з 2014 до 2022 років. Ділимося розмовою з Миколою, яка стала одним із розділів книги. Про громадський активізм, як форму егоїзму, боротьбу з «донбаським стереотипами» та відчуття безпеки у «Вільсі» — у тексті за посиланням.

Почитати збірку повністю можна у нашій бібліотеці або замовити у соцмережах галереї.

​​*🔹АФІША ПОДІЙ
• 12 листопада/вівторок о 18:00. ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГ ВАСИЛЯ МАХНА*. Розмова про поезії «Схима» та есеї «Кури не літають» — Підземний Перехід Ваґабундо, вул. Пилипа Орлика, 7

• 14 листопада/четвер о 14:00. ПОЛУМ’Я ВІДІГРІЄ ПАМ’ЯТЬ… Вечір пам'яті Олега Лишеги — Народний дім, вул. Галицька, 15 а, Тисмениця

• 16 листопада/субота о 16:30. «ВУЛЬГАРНО». Тур Олексій Комарницького — Підземний Перехід Ваґабундо, вул. Пилипа Орлика, 7

🔹Всі деталі подій шукайте на нашому сайті у розділі «Анонси»

​​«Називати себе квіром означало (і означає досі) наражати себе на небезпеку: від неприйняття до фізичної загрози. Разом з тим для власної безпеки існує лише два шляхи поведінки: або приховувати власну ідентичність, або проявляти її виключно у дозволених межах, бути “зручними іншими”».
У жовтні відбулося одразу дві події: навчальна рефлексійна зустріч (пост-де-)колоніальність: рефлексії на периферії від post impreza та кінопоказ про квір-досвіди під час війни «Це (не) має значення» в Асортиментній кімнаті. Вікторія Видиборець написала про (неочевидне) спільне між цими подіями. Про спільні досвіди, упосліджені групи та спогади про дзвінки 24 лютого — у тексті за посиланням.

Матеріал опубліковано у межах проєкту «(пост-де-)колоніальність: рефлексії на периферії». Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

«Розповідь, яка мала тривати “трошки”, затягується на насправді довгу історію, яку не хочеться перебивати. Стихійно, з цікавими фактами (бо як же ще зацікавити відвідувачів), які ще мають підтверджувати чи спростувати дослідники. Тут у мене теж виникло запитання, а як має взагалі виглядати екскурсія про мист_киню? Про що слід говорити людям? Чи несуть відповідальність екскурсоводи за міфи, які витворилися серед людей довкола персоналії чи твору?».
Майже два роки тому ми писали про відкриття музею Параски Плитки-Горицвіт в Криворівні. Цього разу Софія Сіренко вирушила у Криворівню, аби подивитися як працює музей зараз та відвідати ще один музей Плитки-Горицвіт. Матеріал з поїздки читайте за посиланням.

Матеріал опубліковано у межах проєкту «(пост-де-)колоніальність: рефлексії на периферії». Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

​​«Одразу три “хлопські сини” родом з глухого куточка Австро-Угорської імперії стали письменниками в один період. І письменниками великими, які досконало знали те, про що пишуть, і ясно розуміли, навіщо і для кого пишуть. Коли ще у світовій літературі таке траплялось?».

У видавництва «Ще одну сторінку» нещодавно вийшла збірка малої прози трьох письменників з Прикарпаття, відомих як Покутська трійця: Леся Мартовича, Василя Стефаника і Марка Черемшини. Ми ділимося передмовою упорядника видання «Покутська трійця» Олександра Демарьова та запрошуємо ознайомитися з виданням у нашій фізичній бібліотеці. Читайте за посиланням.

​​*🔹АФІША ПОДІЙ
• 5 листопада/вівторок о 18:00. КЛАСИКА ПРИ СВІЧКАХ*. Концерт — Обласна філармонія, вул. Леся Курбаса, 3

• 5 листопада/вівторок о 18:00. ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ СТЕПАНА ПРОЦЮКА «ПАН. РОМАН ПРО ЄВГЕНА ЧИКАЛЕНКА» — Книгарня-кав'ярня Старого Лева, вул. Шашкевича, 1

• 6 листопада/середа о 15:00. 10 ХУДОЖНИКІВ. Кураторська екскурсія Ростислава Котерліна — Музей мистецтв Прикарпаття, вул. майдан Шептицького, 8

• 8 листопада/пʼятниця о 18:30. ЯК ЧИТАТИ УКРАЇНСЬКИХ КЛАСИКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ? Публічна лекція Ростислава Семківа у Франківську — Промприлад, вул. Української Перемоги, 23

🔹Всі деталі подій шукайте на нашому сайті у розділі «Анонси»

​​На сьогоднішнє (уже традиційне) недільне читання менеджерка бібліотеки та авторка та дослідниця post impreza Софія Сіренко ділиться своєю добіркою книг про єврейську історію Івано-Франківська (і не лише).
🔹Юліуш Фоєрман «Щоденник зі Станіслава». Ця книга допоможе вам зрозуміти історію Голокосту у Станіславі. Щоденник, де автор – очевидець подій – описує життя під час нацистської окупації.

🔹Леон Штрайт «Станиславівські синагоги». Цінна книга, оскільки джерел, якими послуговувався автор, уже не існує. Видання допоможе збагнути єврейок та євреїв, бо важливо не лише пам’ятати, як вони вмирали, але й жили.

🔹Александр Гранах «Ось іде людина». Автобіографія актора, який народився на Галичині в селі Вербівці, а згодом опинився у Станіславі. У романі Гранах колоритно описує не лише власне життя, але й місця, куди його занесла доля, та реалії тогочасної Галичини.

🔹«Затоплення». Артбук, який створено до однойменної виставки, що тривала в Асортиментній кімнаті з 25 березня до 22 квітня 2023 року. Міждисциплінарний проєкт розповідав про Голокост євреїв у Станіславі. Книга дасть поштовх для переосмислення трагічних подій, зокрема, Кривавої неділі, коли під час за один день було вбито від 6 000 до 10 000 тисяч єврейок та євреїв.

🔹 «Тоді в Болехові. Гебрайська одіссея» Реньє Анатоля розповість про Болехів, якого вже немає. А колись у ньому (як і в інших галицьких містечках) єврейки та євреї становили третину населення. Майже всі болехівські євреї не вижили. Героям книги, Якобу Ґрюншлаґу, його батьку та брату, вдалося вціліти.

«Щоденник зі Станіслава», «Станиславівські синагоги» та «Затоплення» можна погортати у бібліотеці post impreza.

​​«Ті жінки, які писали до сучасних авторок, не отримували такої кількості читачів, проте отримували багато критики. Тому хочеться їхні голоси підсилити особливо».
У Франківську триває третій сезон книжкового клубу «Текстура», темою якого є «Повернення голосів жінок». Поговорили з кураторкою цього сезону — головною редакторкою та співзасновницею DIVOCHE.MEDIA Оксаною Павленко. Про формат книжкових клубів, українські жіночі голоси та ґейміфікацію читання — у тексті за лінком.

​​*🔹АФІША ПОДІЙ
• 1 листопада/пʼятниця о 15:00. МИКОЛА ГРИМАЛЮК. МАЛЯРСТВО І ГРАФІКА*. Відкриття виставки у Коломиї — Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття

• 1 листопада/пʼятниця о 18:00. КОНТЕКСТНА ЛЕКЦІЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ «АМЕРИКАНИ». Зустріч в межах книжкового клубу — Промприлад, вул. Української Перемоги, 23

• 2 листопада/субота о 17:00. ПРО ПОЕЗІЮ В ДІАЛОГАХ. Розмова з Юлею Мусаковською — Книгарня-кав'ярня Старого Лева, вул. Шашкевича, 1

• 3 листопада/неділя о 16:00. ПРЕЗЕНТАЦІЯ МАЛЬОПИСУ «КОРОТКА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ» ЗА УЧАСТІ АВТОРА ОСТАПА УКРАЇНЦЯ — Книгарня «Є», вул. Незалежності, 31

🔹Всі деталі подій шукайте на нашому сайті у розділі «Анонси»

​​Минулого тижня з групою авторок та авторів під час навчально-рефлексійної говорили про деколоніальні практики, український південь (і не лише) та мистецтво, як частину культурної дипломатії. Разом з тим, у межах проєкту «(пост-де-)колоніальність: рефлексії на периферії» поповнили нашу фізичну бібліотеку новими тематичними виданнями.
Заходьте почитати, зокрема Еву Томпсон з її «Трубадурами імперії», перевидання «Дискурсу модернізму в українській літературі» Соломії Павличко, примірники «Мова-меч. Як говорила радянська імперія» Євгенії Кузнєцової, «Схід українського сонця» Катерини Зарембо та «Ти наче камінь їла» Войцеха Тохмана. Список не вичерпний, тож заходьте погортати і почитати у нашому оновленому просторі бібліотеки. Адреса залишилася та ж сама — вул Січових Стрільців, 15 — лише тепер маємо приставку «А» до номера будинку та вхід з правого боку.

Проєкт «(пост-де-)колоніальність: рефлексії на периферії» реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.