​​🐎 Були ми недавно на Київському іподромі, і я просто в шоці від того, у яких умовах там працюють люди. На цьому фото - кімнатка у головному корпусі, розташована прямо над глядацькими трибунами, у якій працюють судді, оцінюючи кінні перегони.

Лишаю посилання на репортаж і сподіваюся, що це хоч трошечки приверне увагу до проблем цього унікального місця. Якщо хтось із колег захоче піти і зробити свій матеріал про іподром, залюбки поділюся контактом нового директора, адже ця увага - дуже важлива.

Бачили вже свіже дослідження ІМІ стосовно оплати роботи на медійному ринку?

Особисто для мене результати дуже передбачувані. Мабуть, не знаю жодного медійника або медійниці, хто працювали б на українські медіа та мали б тільки одне місце роботи.

"61% медійників мають додаткові підробітки крім основного місця роботи. 26% з них – не в медійній сфері. Це свідчить про нестабільність у медіасфері і значну залежність медійників від додаткових джерел доходу, а отже – про недостатній рівень оплати на основному місці роботи"

👉 Посилання ось тут.

В російському полоні померла українська журналістка Вікторія Рощина. Вона перебувала там з серпня 2023 року, проте Росія вперше визнала, що утримує в себе журналістку, лише в травні 2024-го.

Як повідомили в ГУР, Рощина померла під час етапування - незабаром її мали відправити на обмін полоненими.

Крім Рощиної, в російському полоні перебувають також інші українські медійниці.

Ще трошки з останніх інтерв'ю - оця розмова з членкинею правління Суспільного Марією Фрей для сайту "Жінки в медіа". Воно вийшло дуже жіночим в плані того, що тут говоримо про невидиму роботу, яку виконують жінки щодня окрім роботи основної, про доглядову працю, оплату на ринку медіа в Україні та багато іншого.

ГО "Жінки в медіа"

«Часто проблеми з гендерною рівністю виникають там, куди ми не хочемо дивитися». Інтерв’ю з членкинею правління Суспільного Марією…

Членкиня правління Суспільного Марія Фрей розповідає про роботу мовника та про те, як впровадження гендерних політик у медіакампаніях може працювати у довгостроковій та короткостроковій перспективах, і що це змінить. Марія Фрей раніше була генеральною продюсеркою…

Щороку в цей день пишу пости про те, якою складною та водночас класною є професія журналіста.

Я обрала цей шлях свідомо: гурток журналістики, перша публікація в газеті, потім вступ в Інститут журналістики, ну і далі - сотні текстів, розмов, зустрічей з людьми, десятки поїздок і море нових знайомств.

Багато разів думала про те, чим в цьому житті могла би займатися, крім журналістики, і ніколи не знаходжу відповіді. Бо це - не про професію, а про стиль життя.

Лиш за останній рік, мабуть, я по-справжньому усвідомила для себе, як важливо мені бути частиною журналістської спільноти.

З Днем журналіста всіх дотичних, і дякую вам, що ви є ?

По двом нещодавнім кейсам написала отаку колонку про те, нащо потрібні гендерні радники і радниці, експерти, експертки з питань рівних прав і можливостей для жінок та чоловіків.

287 факти сексуального насильства, безпосередньо пов’язаного з війною, зафіксував Офіс Генпрокурора станом на 1 квітня 2024 року з початку повномасштабної війни. 102 випадки — це насильство, вчинене російськими військовими по відношенню до чоловіків, 185 — по відношенню до жінок. Серед потерпілих — 15 неповнолітніх осіб, з яких 14 дівчат та 1 хлопець. Йдеться про такі види сексуального насильства, як: зґвалтування, каліцтво або насильство над статевими органами, примусове оголення, погрози та спроби зґвалтування, примус дивитися на сексуальну наругу над близькими особами тощо.

Це лише зафіксовані випадки, по факту їх, звісно, набагато більше. І найстрашніше те, що ми не знаємо, про які масштаби ідеться.

Задокументувати випадки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), та розслідувати їх так, щоб потерпіла сторона могла розраховувати на правосуддя - нелегке для України завдання. Адже до війни з такими масштабами подібних злочинів ми не стикалися. Старі методи і підходи до роботи з подібними випадками тут не працюють.

Протягом останніх кількох місяців з подачі Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем" працювала над цією темою та досліджувала, як має мінятися (або вже міняється) українське законодавство задля того, щоб можливості для роботи з СНПК розширювалися, як втілюються у життя потерпілоорієнтовані підходи в такій роботі, та яким чином мають навчати українських правоохоронців, які безпосередньо контактують з постраждалими, робити це максимально не травматично.

В цьому пості поділюся відразу всіма матеріалами, які вийшли на цю тему останнім часом. Їх об’єднує одна тема, але різні аспекти.

Отже:

? Рамкове інтерв’ю з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко, де говоримо про загальні речі та роботу Міжвідомчої робочої групи, підгрупи якої опікуються різними напрямками роботи з СНПК:
https://life.nv.ua/ukr/socium/interv-yu-z-uryadovoyu-upovnovazhenoyu-z-pitan-gendernoji-politiki-katerinoyu-levchenko-50363920.html

? Як українських силовиків та військовослужбовців навчають працювати з випадками сексуального насильства в умовах війни:
https://life.nv.ua/ukr/socium/yak-policeyskih-ta-viyskovih-navchayut-pracyuvati-z-seksualnim-nasilstvom-yak-voyennim-zlochinom-50395488.html

? Що таке проміжні репарації й хто зможе їх отримати уже зараз:
https://life.nv.ua/ukr/socium/viyna-v-ukrajini-viplati-poterpilim-vid-seksualnogo-nasillya-hto-i-koli-mozhe-otrimati-vsi-detali-50400906.html

? Як в Україні впроваджують нові підходи до розслідування сексуального насильства під час війни
https://life.nv.ua/ukr/socium/yak-rozsliduyut-vipadki-seksualnogo-nasilstva-skoyenogo-rosiyanami-pid-chas-viyni-ofis-genprokurora-50409630.html

? Мовний бар'єр, пошук житла, низькооплачувана робота. Чому українці та українки стають постраждалими від торгівлі людьми:
https://life.nv.ua/ukr/socium/ukrajinci-za-kordonom-stayut-zhertvami-torgivli-lyudmi-kudi-zvertatisya-garyachi-liniji-dlya-postrazhdalih-50372818.html

Скажу чесно, що теми - нелегкі у виконанні. Проте фіксувати у будь-якому форматі сам факт того, що такі воєнні злочини існують, та говорити про доступ постраждалих до правосуддя - дуже важливо.

Запрошуємо журналістів та журналісток подавати свої роботи на Конкурс «Честь Професії» ??

Тему прав жінок та дотримання ґендерної рівності на конкурсі у межах спеціальної номінації традиційно підтримає Жінки в медіа ⚡️

Критерії:
✔️ Текстові, відео- та аудіоматеріали, які були оприлюднені в медіа з 1 червня 2023 року до 31 січня 2024 року;
✔️ Відповідність темі номінації, повнота та розкриття теми;
✔️ Коректна термінологія, відсутність ґендерних стереотипів і сексизму, використання фемінітивів.
Вітаються матеріали, які спрямовані на європейську інтеграцію України з використанням ґендерної оптики, врахування в матеріалах ґендерно відповідального відновлення та відбудови України, висвітлення проблеми ґендерної дезінформації, а також викликів для військовослужбовиць, волонтерок, медикинь.
Оцінюватимуть подані у спецномінацію матеріали ?
✅ Ліза Кузьменко, голова Жінки в медіа
✅ Вікторія Єрмолаєва, заст. головної редакторки Громадське радіо
✅ Ірина Андрейців, журналістка, працювала у виданнях «Вечір», «Українська правда», «LIGA.net»
✅ Олександра Горчинська, журналістка видання NV
✅ Андрій Куликов, голова Комісія з журналістської етики

? Роботи в спеціальну номінацію приймаються включно до 25 березня 2024 року.