рано чи пізно
усі митці почнуть продавати туфлі
треба ж за щось друкувати вірші
які так усім шкрябають душу
треба за щось купити гітару
виявляється, вона коштує грошей
а пісню твою збережуть в телеграмі
вона ж бо така хороша
мистецтво для всіх
і мистецтво для кожного
ви усі молодці
але це нічого не коштує
ти ж бо митець
така в тебе доля
дай частину себе
усі візьмуть, на здоровʼя!
ти корова на фермі
експлуатований раб
хоча в тебе кредит
вдома крапає дах
а ти співаєш пісні
і пишеш свої римовані тексти
якщо обираєш бути артистом
готуйся продати останні мешти

якщо одного дня всі помруть
і лишаться хіба кістки
ними відбиватимуть ритм
найбільш живучі
тобто — митці:)

любові моєї
стане на всіх
беріть
ріжте її
наче хліб
трісніть скоринку
відламайте окраєць
зробіть бутерброд
посмажте зі смальцем
я випечу ще
не соромтесь
куштуйте
я не вмію зробити
ні пиріг і ні штрудель
хліб цей
простий і трохи прісний
його без нічого
не захочеться їсти

можна
змочити його водою
посипати цукром —
й хоч десерт не до столу
можна зробити з нього сухарик
подавати із пивом
з дешевих броварень
а можна
намастити маслом вершковим
з шинкою
й сиром —
бутерброди у школу

це все дуже прісно
і зрозуміло
беріть-но цей хліб
беріть-но це тіло
беріть цю любов
беріть
що хотіли

я випечу ще
невелике це діло

Якщо ви запитаєте мене, чи люблю я поезію, то я відповім «так»

Але якщо вам буде цікаво in deeper level, то вбийте мене, перемеліть на шматочки, закопайте, посадіть туди дерево, хай воно виросте велике-велике — от тоді зрубайте, зробіть з нього папір і надрукуйте на ньому якусь хорошу збірку віршів

Не витирай ноги, коли йтимеш до мене додому
Цей бруд не дарма до тебе прилип
Ми його змішаємо навпіл з картоном
Поставимо стіни,
поміж — гулятиме свист

І сміття не лишай на звалищі
Набʼємо ним ортопедичний матрац
Підемо шукати піддони
Для ліжка потрібен каркас

З наших листів я зроблю найдорожчі фіранки
З них з часом можуть вигоріти слова
Ніхто не прокидатиметься о восьмій чи сьомій ранку
Бо сонце не вийде — вікон нема

На стелі павуків і пилюку поглинув грибок
Світло вимкнули, нема ні опалення, ні води
Але в нас шафа сьогодні тріснула від книжок
І зранку приходили в гості сусідські коти

ЗАПОВІДЬ 11 // не зроби випадкової рими у тексті прозовому
пророцтво збулось
«не зроби випадкової рими»
не вбий, не вкради, не зрадь
не зроби випадкової рими
не відбери у дитини мʼяч
не образь друга свого
не проходь повз розпачливий плач
не наступи на котячів хвіст
не влаштовуй в кімнаті срач
не проїдься в автобусі зайцем
не забудь, як грати у квач
не топчи бабусину клумбу
проти ближнього не діяч
не вкради чужу запальничку
не одвернись, отримавши лящ
не бігай по церкві в неділю
не клацни поличкою хрящ
не зроби кумира собі
не ховайся з обличчям у плащ

не створи випадкової рими
риму випадкову пробач

?Оля Духота, Микита Солоід, Кирило Черкаський

діти ростуть
і ти зустрічаєш своїх перших учнів на кирилівській

ти теж ростеш
і заколюєш першу зморшку ботоксом

діти ростуть
«вибачте, а у вас часом не буде запальнички»

ти теж ростеш
«ні, даруйте, я не палю, запитайте в мого товариша»

діти ростуть
вони пишуть свої перші серцеворозтрощені вірші

ти теж ростеш
шукаєш, чим би розбити серце, аби написати новий текст

діти ростуть
вони набивають у підвалах свої перші тату

ти теж ростеш
у твоїх перших тату вже почав плисти контур

діти ростуть
знають, ким будуть, коли стануть дорослими

я теж росту
ніяк не дочекаюсь, коли виросту

вірш в маршрутці о 8:15 в пт за 10 хв (майже)

в мене забагато дурнуватих думок
я не думаю за себе
я думаю за двох
а іноді за трьох і за десятьох
я в кожному слові шукаю підвох

я бачила більше ніж варто бачити
бо кожна дрібничка має своє значення
кожне слово має синонім
кожна пряма врешті решт промінь
кожен промінь врешті решт відрізок
як ми з каменя зробили телевізор

чому я постійно настільки весела
чи не порізався той, хто біжить по лезу
чи доживу я до літа чи можливо до осені
чи не забагато займаю я простору

я маю трильйони думок на секунду
ловлю їх за хвости, закручую в мотузку
вʼяжу з них вузли — міцні й довговічні
і все одно не згадаю, що було в січні
не знаю що в липні і тим паче у вересні
я просто наглухо загублений телепень
я трохи направду загрюканий дверями
я тихо насупився злякавшись темряви
я просто наглухо загублений телепень

Я хочу завести нових друзів
Я хочу завести нового кота
Я хочу змінити колір волосся
Я хочу змінити імʼя
Я хочу викинути усі речі
Я хочу викинути компʼютер з вікна
Я хочу переїхати в інше місто
Я хочу змінити імʼя
Я хочу забути усіх коханих
Я хочу забути усі свята
Я хочу звільнитись з роботи
Я хочу змінити імʼя
Я хочу стерти відбитки пальців
Я хочу стерти ненаписане у листах
Я хочу розчинитись в повітрі
Я хочу змінити імʼя
Я хочу втікти уночі
Я хочу втікти і ховатись в лісах
Я хочу розмалювати обличчя
Я хочу змінити імʼя
Я хочу збирати гербарій
Я хочу збирати нектар у квітках
Я хочу стати лісовою бджолою
Я хочу змінити імʼя
Я хочу нове тіло і голос
Я хочу нове життя
Я хочу усіх забути
Я хочу змінити імʼя

☀️збір закрили

Реально, жодних віршів, поки збір не закриємо