Шановні читачі нашого каналу!
Ми раді бачити, що ви попри довгу павзу залишилися з нами, й чекаєте контенту. Ми це цінуємо.
Однак вимушено повідомляємо, що ця павза затримається на довший термін. Дякуємо усім за підтримку, і до швидкої зустрічі.

Залишаємо адресу пошти, аби ви змогли залишити побажання/завваження щодо нашого контенту. Не соромтеся, нам важлива ваша думка. Усіх обіймаємо 🤗❤️

[email protected]

Про справжнє ставлення Гітлера до слов'ян.

В розмовах із сучасними неонацистами ми часто могли чути щось на кшталт «а ось Гітлер насправді нормально ставився до слов'ян», «його слова не так тлумачать, і взагалі «Майн Кампф» неправильно переклали». Хоч є цілі фонди архівних документів, які повністю спростовують ці тези, однак пропоную звернути увагу лише на вислови самого Гітлера.

Почнемо з «Майн Кампфу» – Біблії нинішнього нацла. Для цього візьмемо видання 1936 року (іронічно, що саме це видання часто рекомендували в неонацистських каналах до прочитання).

Що писав Гітлер у своїй книзі? Серед усієї цієї купи ниття про те, як слов'яни «спортили» його рідну Австрію, ми бачимо наступне:

«Росія [тобто імперія – прим. П.] має дякувати за свою державність не слов'янству. Усім цим Росія зобов'язана перед германським елементом, що є найбільш красномовним прикладом того, які державотворчі здібності має германський елемент в середовищі нижчої раси (minderwertigen Rasse)» (С. 742-743)

Звісно, про це слід говорити, використовуючи не лише «Майн Кампф». Існує також низка особистих свідчень з боку його оточення, а передусім ад'ютантів та стенографістів Гітлера. Наприклад, Генрі Пікер (1912-1988), стенографист Гітлера в його українській ставці «Вервольф», в своїй книзі «Застільні розмови Гітлера 1941-1942» записав такі слова нацистського вождя:

«Україна просто невимовно прекрасна. З борту літака здається, що під тобою земля обітована. Клімат в Україні набагато м'якший, ніж у нас у Мюнхені, ґрунт надзвичайно родючий, а люди – зокрема чоловіки – надзвичайно ліниві» (саму книгу поки не знайшов, тому посилаюсь на «Нацистську окупацію України» В. Гінди, С. 72)

Адепти «фюрера-визволителя» зазвичай відкидають свідчення із «Застільних розмов Гітлера» Г. Пікера, оскільки вважають їх або підробкою, або прикладом недостовірної інформації, хоча жоден академічний дослідник не піддавав сумнівам достовірність поданого джерела. Проблеми виникли лише з перекладом, особливо з англійським.

Отже, тоді звернемось до слів одного з ад'ютантів. Зі спогадів Отто Гюнше (1917-2003), які лягли в основу протоколів його допиту в 1945 р.:

«Дорогою на аеродром [Запоріжжя – прим. П.] Гітлер побачив натовп мирних жителів, зайнятих на дорожніх роботах під керівництвом німецьких наглядачів. Він злісно крізь зуби процідив: – Слов'яни тільки і створені для цього, – оцих робіт! Інакше вони не вартували б того, щоб жити під сонцем» (С. 189)

Про Україну як територію і землю Гітлер постійно казав хороші речі, однак це ще не означає, що в нього була така ж думка про місцеве населення, яке взагалі планували частково виселити з німецької марки Готенгау, а також колоній Гегевальд та Ферстерштадт (обидві колонії знаходились на Житомирщині). Для Гітлера слов'яни, зокрема українці, залишалися нижчою й лінивою расою, яку слід було використовувати чисто як рабську силу.

#Новітня_історія_України
#Друга_світова_війна
#нацисти

Постісторичний | Чат | Пропозиція