Еліф Шафак на церемонії відкриття Франкфуртського ярмарку:

Оригінал:

“In a world that remains deeply polarized and bitterly politicized, and torn apart by inequality and wars, and the cruelty we are capable of inflicting on each other and on Earth, our only home, in such a troubled world, what can writers and poets even hope to achieve? What place is there for stories and imagination when tribalism, destruction and othering speak more loudly and boldly?”

Переклад:

“У світі, який залишається глибоко поляризованим і гірко політизованим, розірваним нерівністю та війнами, а також жорстокістю, з якою ми ставимося один до одного, і до нашої Землі, нашого єдиного дому; у такому проблемному світі, на що можуть сподіватися письменники та поети? Де тут місце для історій та уяви, коли племінний лад, руйнування та інакшість говорять гучніше і сміливіше?”

Тим часом, прочитана за довгий лінивий недільний готельний сніданок після буремного тижня в очікуванні дороги додому (убер-літак-убер-готель-пішки-потяг 1…втрата валізи…потяг 1-потяг 2-машина-ліжко) новинка Софі Кінселли — така, як я і уявляла.

Не зважаючи на те, що автобіографічний текст про досвід невиліковного онкозахворювання, — це все одно Софі Кінселла. Невиправна вірянка в романтичні історії та щасливий кінець.

Хай би придумали якесь лікування. Здоров’я та ще книг пані Софі.

PS в цьому ж серіалі на вас чекають епізоди «книжка, прослухана в один день через затримку рейсу» і «навіки в пам’яті: український письменник, під час інтерв’ю якого я втратила валізу». Наберу мільйон лайків — розкажу 😁

Хто вже позавідував?

Всі три книжки (хоч одна прочитана) благополучно відпочивають у моїй валізі в селі Świdnik, де проживають дуже чемні поляки, які виходять з вагону, беруть (сподіваюсь, випадково) чужу валізу, допускаю, що усвідомлюють, що не їх, і повертаються за своєю. Але мою назад в потяг не повертають. Так вона разом з книжками стоїть самотньо на платформі в той момент, коли потяг починає рухатися, а власниця (я) офігіває від «виду з вікна»😅

PS валіза локалізована польською поліцією на місці розп**дяйства і врятована. Все ще в селі Świdnik (поки). Хоча я вже на базі (хоч хтось).

PPSS Їйбо я колись захочу написати мемуари про відрядження.

Мене дуже мотивують ці результати 🤍 Потримаю інтригу — розкажу-покажу, як доберусь

Президент врешті підписав цей закон.

Сертифікати мають бути в Дії. Кошти на книги отримають:
▪️Протягом року з дня досягнення 18-річного віку громадяни України;
▪️При народженні дитини – один з батьків або інший законний представник дитини.

Але якщо ви почитаєте прикінцеві положення закону, то будете знати, що другий пункт реалізується після закінчення воєнного стану ?

Я вирішила, що з короткого списку Women’s Prize For Fiction 2024 хочу читати тільки ? червоненьку, а вона взяла і виграла. Тепер вже точно треба.

#мамаказалагрошівбідончику

Прямий ефір щойно закінчився.

чергове повернення в блог ?