Мене обурює той факт, що більшітсь нащадків вважають, що я Фюрер свого величного народу покінчив життя самогубством.

Скільки можна вірити у цю маячню?

Я загинув у бою захищаючи серце моєї любої Германії, її столицю Берлін.
Крапка!

Ніколи не здавайтесь.
Поки у ваших жилах тече кров, — не здавайтесь.

Сила волі, сила арійського духу тече у ваших жилах.

Вони думають, що після моєї загибелі, перемогли?

Жалюгідні дурні!
Все тільки починається!

Я повернусь, бо я завжди повертаюсь.

Камаради українці, а з якого дива ви так пручаєтесь мобілізації?

Одні носа опустили й кажуть, що програли іванам війну.
Інші проти мобілізації виступають.

Перше. Ті хто «кажуть, що програли війну» неправі. У мене он у 1944му 15-та хвиля мобілізації була з калік, хворих, інвалідів. І нічого! Бились як леви, а вам до тої 15-Ї хвилі як мені до Ромелю до Нілу.

Тих же хто сіє панікерство, й саботує мобілізацію варто відправити у штрафні шутцен батальйони. Або ж до вашого локального Оскар Дірлівангера, чи як там його у вас звати? Ляшко?

Й буде навіть з них користь.

Історія має певну циклічність.

Звісно, час й умови інші, але, все ж - це все надто схоже на події у яких я приймав участь у 1944-1945му.

Ваша троборона, як аналог створеного мною фольксштурму; війська мотивовані і добре забезпечені протитанковими засобами. І все це в перші дні більшовицького вторгнення протистояло багатотисячній азійській орді з їх антифашизмом, інтернаціоналізмом й мультикультуралізмом. Навіть гасло аналогічне тому, яке ми використовували тоді: "Kapitulieren? Nien!".

Пам’ятайте одне - історія хоч і має циклічність, проте її здібність у тому, що вона ніколи не повторюється.
Саме тому, якби російсько-азійська орда псевдолюдей не хотіла вас знищити — ні їм, ні їх антифашиським інтернаціональним ідеям - не вдасться досягти успіху.

Перемога буде за вами!

Нащадки!

А у цій вашій війні за новий світовий порядок більшовики все так же атакують лавинами піхоти, кладуть тисячі своїх солдат під кулеметним вогнем?

У мене теж був свій Залізняк.

Провів безліч шалених операцій. Одне звільнення Беніто чого тільки вартує!

Отто Скорцені був der beste воїном.

Шкода що таких Ritter von Ehre und Blut було так мало у мене. Та й у вас підозрюю, що теж не дуже багато.

Я не ненавиджу євреїв. Але я люблю правду і справедливість.

Сирський хороший генерал для українців.
У мої часи у більшовиків був такий же, — Жуков.

У наших бійців закінчились набої, а у танків снаряди, а більшовсики все йшли та йшли.
Поки не дійшли до Берліну.

Наші кулеметники зходили з розуму від кількості трупів ворожої піхоти, а вона не закінчувалась.

Такий сорт командирів знає толк
у військовій справі, та неодмінно наблизить вас до перемоги!

Не зараз, адже їхня пропаганда надзвичайно сильна.
Вони кидають настільки потужні бомби з лайном у народ, що всі сьогодні думають, що Я, Фюрер свого народу, та Германія уцілому були силами зла, а натомість вони білі й пухнасті.

Але прийде час, за вашого життя, за твого життя читач, коли все зміниться.

І тоді історія розставить все на свої місця. Хто був правим, а хто ні.

Та мільйони білих людей піднімуть догори руку з криками Зіґ у мою пам’ять, та пам’ять усих тих воїнів добра хто загинув на тій війні із стягом зі свастикою у руках.

А ми усі з небес вам відповімо Хайль!

Так, вони перемогли у тій кривавій війні.

У найкривавішій війні, найкривавішому протистоянні народів, ідей, ідеалів перемогли найкривавіші й найбільш людиноненависницькі режими. Режими побудовані на ненависті до прекрасного й пропагуючі деградацію суспільства й людини до тваринного стану.

Вони сказали вам хто був хороший, а хто злочинець.
Вони перебільшили чужі злочини(?) й приховали власні.
Та історія написана переможцями.

Війна була програна, проте не саме протистояння.
Протистояння добра та зла.

І добро завжди у кінці-кінців перемагає зло.

Я повернусь, бо я завжди повертаюсь.

І ми переможемо!