Сон короля
Галина Матвєєва

Це було дуже погано. Не найгірше, що я читала (вітання поцілункам), але відмінність кількості мінусів та плюсів книги настільки велика, що навіть важко сказати, що процес її прочитання мені сполобався, хоч це і правда. Написана історія й справді легко та ненав'язливо, хоча це, скоріш за все випливає з першого мінусу, а саме – з відсутності сюжету. Анотацію можна було й не читати, бо більше половини книги тут і не згадується про так звану спільноту письменників-невдах. А коли, нарешті, вона входить до сюжету, то виглядає настільки недоладно та погано написаною, що краще б вже авторка дочавила історію про жахливе подружнє життя героя. Єдиний хоч трошки цікавий персонаж (якого, звісно ж, не розкрили) – Ганс. Він всю книгу майорів одночасно і на задньому фоні, і був важливим для сюжету та Емми. Дуже шкода, що авторка не розвила тему з асоціацією письменників. Про це можна було написати ще багато і красиво. Кінцівка дивна, але цікава – можливо навіть найкраща частина книги.

2/5