Згадалась Сага Знамена. The Banner Saga. Старенька грулька, покрокова тактика з елементами візуальної новели. Теж епічний епік з сюжетними дзюрками, кльовою мальовкою і цікавими персонажами.

Місцями нелінійне, але в результаті все зводиться до одного й того самого. Пройшов гру двічі. Кльова.

Twilight of the Gods/Сутінки Богів

Додивився. Досить бодро і весело. Місцями дійсно цікаво, місцями відбувається хуйпойми що. Такий собі екшончик без мізків і емоцій. Закінчення з натяком на 2й сезон.

Але упринципі це Снайдерщина з Нетфліксчиною. Подача сюжету на 3. Деякі речі зроблені тільки щоб бути зробленими.

Раджу глянути якщо вам нудно, хочеться чогось динамічного і ліньки думати про щось. Тоді зайде.

Ну і в мультфільму є прутні і валькірії з бобрами!

Підарас з'явився майже одразу після ляпки з міномета. Він покружляв над бліндажем, політав над дорогою і видивлявся де я можу шкєритись. Гвинти гуділи не натужно, тому це був простий розвідник. А не якась хуйня з яйцями яка хоче тебе вбити. Це був не скид, що тішило, але в цього пацика на короткій нозі був черговий вогневий засіб що тішило вже менше.

Я покористувався гостинністю, висунув єбач на вулицю і почув що наш "таварісч" почав летіти на перезарядку. Другий його не підмінив, тому в мене було хвилин з 15 щоб зробити пересування.

Я вже досить давно вступив до клюбу старих потиканих ондатр і бігати в мене бажання не було ніякого. Під кінець таких 4х кілометрових мандрів я вже йшов на самій лише залізній волі і бажанні зжерти мівінку в себе на КСП. Я пройшов кілька сот метрів. Там десь поруч є бліндажик ще одних сусідів. Сів біля нього на перекурчик. Від них до моїх пацанів було вже зовсім трошки.

Підарас повернувся.
Я знову зашкєрився під накриття. І слухав як цей скайнет на мінімалках вишукує свою жертву. Пацани і я тянули прикол.

- Заєбав цей підар.
- Але це не скид. Можна йти і не паритись. А арта.... ну, попаде не попаде.
- Нє, вибачте, але я пообіцяв своїй дружині що повернусь додому. Краще я посиджу і перекурю зайвий раз.
- Моя мені теж сказала що якщо я помру на війні, то вона мене додому не пустить.

Підар покружляв ще хвилин з 20 і полетів додому. Я почапав далі. По дорозі з підарком я зустрівся ще раз, він ліниво позиркав в мою сторону, але цікавості до мене не виявив. Ну і добре.

Я прийшов до своїх. Поробив свої чорні камандірські штучки і під ранок вже почапав назад. Прихопив юніта на заміну і пішли на точку вигрузки.

На точці нас знову зустрів підарас. Машину я завернув назад і ми пішли пішки. Краще пройти зайвих 5км, ніж наражати водія на небезпеку. Тим більше цей воділа мені нравиться - він прикольний.

Ми знову зашкєрились в посадки. Я разок йобнув по дрону з помпи, але не влучив. Підар ще покружляв трошки і я запланував помсту. За всі ці неприємні моменти. Але про помсту пізніше напишу.

Ми прочапали добрих 3км. Мавіки вже не долітали до нас. ФПВшки не літали, тому йшли спокійно. Аж раптом чуйка каже що треба перекурити.

Сіли в окопчику. Окопчик був квадратним, хтось колись тут нямкав нямку. Це була кухня. Аєпотім тут все роз'єбало кабами і лишились лише недойобані ямки в яких подорожні могли знайти ненадійний і тимчасовий прихисток.

Я сів на вирвану сідушку з машини і закурив. Поганяли пиздуна і вже час був рухати далі. Аж почули звук ляпухи що насувається.
"Лягай" кажу я.

Мій колега якось смішно почав падати на землю. Запнувся і гепнувся на мене - боляче затисши мій палець на руці. До сих пір болить, курва.

"Бля, шо ти робиш?!"
"Ну ти ж сам сказав "лягай"!
"Так, але я не казав: лягай на мене!!!"

Ми похіхікали в очікуванні другої ляпухи, але її не було. Ми підірвалися. І пішли далі. Чапати було ще 3 кілометра.

Доставка припасів - done

Сьогодні буде коротеньке відео про квадрік. Чисто тізер. Контенту ще мало напиляно, якщо чесно. Ніхто не трьохсотиться - тому квадрік чисто возить провізію. І заєбісь що так.

Кілька лайфхаків по квадроциклу:

1) це ніхуя не машина, по тому як він веде себе на дорозі і як керується. Квадроцикл вимагає інших навичок водіння. Тому взять тіпа з ельки, усадить на квадрік і очікувати що він одразу ж покаже "клас" не варто. Треба вчитись, вчитись і ще раз вчитись.

2) сам по собі квадроцикл незручний для перевезення середнього чи важкого 300. Для великих вантажів і трьохсотих потрібен причеп-люлька. З фіксаторами вантажу.

3) квадрік вимагає дообладнання. Резинки/ремені на багажніки, виковиряти запобіжники щоб не світили стопи і денні вогні.

4) якщо ви вночі користуєтечь ІЧ ліхтарем, якщо він потужний - то це унеможливить їзду в окулярах/масці. Оскільки буде відсвічувати від них і засліпить вам ПНБ. Або, принаймні, може це зробити.

5) приборна панель мого квадріка постійно випромінює ІЧ світло. Тому перед тим як перти його на передній край - потестуйте його на полігоні (десь в безпеці хоча б).

П.С.: вже один раз вилетів з дороги))) але встиг загальмувати)

Тільки на порозі смерті, приходить розуміння що ці свиноксаб...и накоїли

Уєбало так що музика заграла

Під ребристий його