В неї червона ниточка на зап’ясті,
блиск для губ на смак як сухе вино
і стільки дрібниць в кишенях, і всі на щастя.

Катерина Бабкіна

Христос воскрес !

Зі святом, любі 💛

На різних полюсах Шукаєм одну любов...🌒

Стус ❤️

Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи — коли буде) — намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто, щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її — небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу — кращати, а не гіршати.

Василь Стус

Якби я був листоношею
в її кварталі,
якби я знав, звідки
їй надходять рекомендовані
листи,
можливо, я краще
розумів би життя,
знав би, як воно запускається в рух,
хто його наповнює співом,
хто наповнює слізьми.
Люди, що читають газети,
люди з теплими
серцями, добрими душами,
старіють, нікого про це
не сповіщаючи.
Якби я був листоношею
в цьому кварталі,
я би навіть по їхній смерті
поливав квіти
на сухих балконах,
годував диких котів
на зелених кухнях.

Сергій Жадан

Між зірками та затемненим місяцем,
Кохання наше, як таємниця в серці.
Заборонений плід солодкий, небезпечний,
Таємничий танець у нічному вітрі.

Заборонене кохання, як квітка в темряві,
Сплетене у вінок, який не розцвітає вдень.
Любовна історія, як заборонений сонет,
Недосяжна, але в серці вогонь весняний.

Сплетені долоні в небезпечних танцях,
Де серце рішає не слухати заборони.
Кохання, як вітер, важко утримати,
Таємничий погляд у забороненій долині.

І хоч би світ був проти нас, як стіна,
Любов наша буде мов легенда в історії.
Заборонене кохання, як пісня нічна,
Нехай життя грає ту мелодію на завжди.

👤Ігор Закалюжний
#віршіпідписників

Вимріяна і близька донині,
Незнайома, але й знана теж,
Заховавшись в довгій самотині,
Вже мене не кличеш, не зовеш.
Спогадами не повернеш хвилі,
В сумі сновидіння не відкинь,
Не скорись непам’яті в знесиллі
І фантазувати не покинь.
Не зрони кохання в теплім гніві —
Ти мені дорогу перейшла,
Опустивши очі мовчазливі,
Лиш на серці легкий сплеск весла.
Може, ти нічого не забула,
Може, ти і досі зберегла
Серце, розтривожене і чуле, —
Тільки все припорошила мла.

Василь Стус

Чому смуток з тобою поруч
Часто ходить у світлі дні?
Певне, є в тебе біль і горе,
Невідомі зовсім мені.

Хоч на щастя життя багате,
Але кожну людину ждуть
І печалі, і сум, і втрати,
І не можна їх обминуть.

Але к бісу цю мудрість убогу!
І догадки під три чорти!
Я бажаю, щоб всю дорогу,
Все життя усміхалась ти.

Василь Симоненко

усе що триває – триває у часі
а все що стається залежить від нас
буття – тільки шанс на любов і на щастя
лови і живи поки маєш ще час

Юрій Іздрик