ad fontes

#voxbeatorum

ШЛЯХ

далеко мене везтимуть
то в гору то вниз
неістотна кількість коліс
розрубує цілісну мить

де обрій робить дорожчим шосе
як книжку лясе
мене все несе
і несе
і несе

попрóшу шофера тиснути на гальма
благально

- ні!

благаю
їхать до самого
краю

#kunstobjekt
вимушені шкідливі звички

ми увійшли до одного вагону,
розкидало ж нас по різних мовах.

... замовлю собі те саме, що й решта,
посеред погулянки щезну без
вказання причини, замаскуюсь
чимось в'юнким — хай думають,
що я й раніше був тою природою.

по дорозі від цвинтаря до траси
боюся крилець мотиля більше,
ніж грому; тим часом, ще одне
яблуко скоїло самогубство.

У 1924 році Євген Маланюк мав змогу зустрітись з Павлом Тичиною, і про цю зустріч він згадував так:«...в присутності мого приятеля журналіста Мухина відбулась у мене з п. Тичиною тяжка і довга розмова, з перших слів якої я пізно зрозумів, що бачитись з Тичиною…

У 1924 році Євген Маланюк мав змогу зустрітись з Павлом Тичиною, і про цю зустріч він згадував так:«...в присутності мого приятеля журналіста Мухина відбулась у мене з п. Тичиною тяжка і довга розмова, з перших слів якої я пізно зрозумів, що бачитись з Тичиною було цілком зайвим. Бо до того розчарування, яке вже в мене було від Тичини-Поета, приєдналось почуття презирливої огиди й образливого жалю до Тичини-людини, лояльного, заляканого й тремтячого російського обивателя. З жалості до п.Тичини я мовчу про зміст нашої розмови..».

Стан Тичини можна описати однією цитатою з того ж таки джерела: «Як курйоз (а таких курйозів було декілька) наведу лише один: П. Тичина істерично під час розмови кілька разів вигукував:« Я знаю, ви мене розстріляєте!». І хоч я всіма аргументами доводив йому, що зовсім не збираюся його розстрілювати, він до кінця розмови продовжувати якось дивно і страшно повторювати цю фразу про майбутній розстріл...»

Чи варто таки звинувачувати Тичину в його «зраді» перед українським народом і подальшій роботі на керівництво СРСР, чи все ж таки він такий же закатований митець як і ті, кого розстріляли? 

Джерело: Євген Маланюк «Лист до редакції [Про зустріч із Павлом Тичиною]»

#voxbeatorum