ну і депресивне нахрін кіно уффффффффффффф💀💀💀

зараз прийму душ, увімкну «польоти уві сні та наяву» (дякую, риточко, за нагадування про це кіно!) і буду дивитися в ліжечку 💫🩶🕊️

теплих снів!

хороший день 🩶
з моменту, як я сіла в потяг до києва, тримається такий заряджений, але при цьому такий мʼякий стан. приємно огортає. сповнена ніжної радості. і надихає все навколо. бачу, яким красивим може бути світ. хочеться ділитися цим баченням.

люблю людей, що близькі. це просто чарівні люди. захоплююсь і багато-багато вчусь у них. це мій скарб. всі-всі, хто колись були поруч, є зараз і будуть потім.

сьогодні я вдячна, що існую і люблю своє життя особливо активно!

сьогодні прям без сил цілий день.
і так якось багато комунікацій водночас. в якийсь момент прям відчула таке абстрактне роздратування на кшталт «чому я всім потрібна саме сьогодні?»

а потім:
1. вау, я їм потрібна.
2. вау, вони про мене піклуються.
3. вау, їм окєй чекати на мою відповідь.

так тепло 🩶

а ще точно є залежність від слів «тіпа» і «карочє» 💀

короче, усвідомила, що в мене немає всяких досить розповсюджених залежностей типу там від кави, алкоголю, нікотину, якихось нар🐈ів. цікаво.

це, звісно, ващє не відміняє залежність від оцього дібільніка, але то вже інша історія :)))

сил немає жоско.
оукєй. обіцяю собі отут при вас завтра прибрати вдома (безлад дуже смокче мою енергію, зараз особливо це помічаю), і зробити декілька важливих справ, з дедлайнами по яких я успішно пройобуюсь. а ще, мабуть, обмежу собі інстаграм до години завтра, бо він тіпа косе під відпочинок, але насправді скоріше є його протилежністю.

успіхів, завтрашня віточко 🙏😮‍💨✌️

стосунки — це щось магічне та зцілююче, ріл. можна так багато про себе та про світ дізнаватися у взаємодії з іншою людиною.

загалом у мене відчуття, що останній місяць — це прям терапевтичний інтенсив :)) на якісь такі потужні рівні контакту вдається виходити, вау.

я потроху позбуваюсь драми.

що більше в мені щирої цікавості та готовності йти в контакт — то менше місця залишається стражданням. неможливо дофантазувати щось (звичне), коли я спираюся на чесну реальність, готова предʼявитися зі своїми почуттями та почути й визнати почуття іншого. ахуєнно.

а ще кльово те, що чим більше сповільнюєшся, тим більше помічаєш автоматизмів, і тут зʼявляється купа простору для того, щоб їх досліджувати та говорити про них.

це потребує мільйон сміливості, але я відчуваю, що така оптика — ліки для моєї душі ❤️

щось про стан

??‍♀️??‍♀️??‍♀️?