Вітаємо, мандрівники!🍂

Сьогодні вас знайшло продовження рубрики #Записникписьменника, тож ходімо разом із нашою героїнею, яка все далі і далі заглиблюється в холодний осінній ліс.

Розділ II

Амара присіла і торкнулася рукою першого вогника, він дарував шкірі приємне тепло. Вона провела по самому вершечку полум’я, ніби погладжувала кошеня, на що він відповів ледь відчутною пульсацією, ніби справді живе створіння. Дівчина нахилилася до нього ближче і почула тихий-тихий шепіт, вона не могла розрізнити ні слова, але сама інтонація заколисувала тривогу. Знову підвівшись на ноги, Амара рушила до наступного вогника, але як тільки вона дісталася до нього, позаду неї пронісся порив вітру. Повернувши голову назад, дівчина помітила, що попередній вогник зник, але продовжила обережно йти вогняною доріжкою, що поступово зникала за її спиною.

Здавалося, її подорож буде нескінченною, надія вибратися з цього лісу поступово зникала, аж раптом десь із хащів лісу почувся гучний тріск, ніби хтось ламав дерева навпіл, а згодом повітря пронизав страшенний лютий рев, після чого земля почала труситися від швидких тяжких кроків. Щоб це не було, ця страшна істота точно прямує в її сторону! Шум ставав все гучнішим і гучнішим, як і стукіт власного серця, яке намагалося вирватися з грудної клітини і втікти подалі від цього проклятого місця. Нарешті ноги відклякли від страху, і Амара чимдуж побігла в протилежну сторону. Вона обдирала руки гілками кущів, жадібно хапала холодне повітря ротом, але не зупинялася ні на секунду. Зненацька її нога зачепилася за корінь, і світ стрімко перевернувся.

Звільнившись із пастки, Амара спробувала продовжити свою втечу, але різкий біль пронизав праву ногу, і дівчина впала на коліна. Пальці рук відчайдушно стискали лісовий грунт в намаганнях відпозти за дерево, щоб сховатися від чудовиська, але воно було швидше. Те, що вона побачила, назавжди залишилося жахливим холодним спогадом в її пам'яті. За десяток метрів від неї стояла величезна трьохметрова постать, це було страхітливе поєднання людини та звіра. Очі створіння палали туманним білим вогнем, голову прикрашав вінок із колючих чагарників, прямо зі спини проростали гілки, зрощені темною кров'ю, що капала на довгу брудну сорочку. Вже за декілька секунд її довгі кігті мали б пронизувати Амарине тіло, але тут різкий спалах освітив усе навколо. Дівчина опинилася в блакитному вогняному колі, полум'я здіймалося на декілька метрів угору, а наростаючий шепіт заполонив увесь простір. Потвора різко відхилилася від вогню і погрозливо загарчала, але не могла підійти ближче до Амари ані на метр. Дівчина сиділа в оточенні язиків вогню і з жахом спостерігала, як такі близькі очі чудовиська впиваються прямо в неї. Хоч ненадовго вона була в безпеці, але цьому не судилося тривати довго, бо раптом її руку позаду щось схопило і різко потягнуло за собою.

Вітаємо, мандрівники! ✨

Геловін уже наближається і скоро вітрини будуть прикрашені гарбузами та павутиною. Тумани і дощі вже створюють осінньо-моторошний настрій, ідеальний щоб переглянути улюблений горор-фільм.

А поки ви обираєте найстрашніший фільм для гелловінського вечора пропонуємо вам пройти невеличкий квіз та дізнатися хто ви з персонажів, які точно є у кожному жахастику 👻

♈️ ОВЕН: Підвали ховають багато таємниць - банки з помідорами, огірками, вишнями... О, а що це, стара бабусина книга? Схоже, вам пора навідатись і перевірити, що ховають потаємні коридори

♉️ ТЕЛЕЦЬ: Вас запитають, куди ж ви пропадаєте вечорами. Звичайно ж ви їм не скажете, що бігаєте в таємний книжковий клуб, коли можна сказати, що ви у костюмі привида лякаєте охоронців старих маєтків, правда?

♊️ БЛИЗНЮКИ: Раджу вам сходити на страшний квест з акторами. Ви, як професійний читач жахастиків, точно зможете посеред "нападу" розказати людині в масці які саме помилки вона допусила і чому підкрадатись зі спини непрактично - випустіть внутрішнього розумника!

♋️ РАК: До вас прийде Граф Дракула і ґречно попросить прихистку. Ви головне питань зайвих не задавайте, а ввічливо покажіть пану де в гуртожитку можна покласти домовину

♌️ ЛЕВ: На тижні ви прокинетесь у підозрілій машині з веселим водієм, у роті у вас виявиться монета, а на горизонті виднітиметься дороговказ із назвою "Буськів сад". Десь ви вже про це читали... (не хвилюйтесь, то буде лише розіграш від друзів:)

♍️ ДІВА: Серед сезону горорів та трилерів, у вас сезон "хоа хоа хоа". На тижні впевніться, що ваші вікна відчинені достатньо, аби якийсь симпатичний вампір міг подивитись як ви спите (може він заразом кілька комарів для вас приб'є?)

♎️ ТЕРЕЗИ: Почитати книги Стівена Кінга чи подивитись екранізації книг Стівена Кінга? Навіщо обирати, якщо можна читати й дивитись паралельно, коментуючи розбіжності! Порада: заведіть нарешті свій ютуб-канал з оглядами, поділіться спостереженнями:)

♏️ СКОРПІОН: Вас запросять у місцевий відділок поліції в якості помічника детектива. Чому? Ну, просто дехто в підозрілому фетровому капелюсі почув, як ви в колі друзів хвалились, що вгадали вбивцю раніше, ніж Шерлок Холмс. Вдалих розслідувань!

♐️ СТРІЛЕЦЬ: Ви станете тим самим "обраним", котрому на долі написано зламати древній прокльон, що тримає в полоні цілу купу невідомих людей, доля яких вас, однак, дуже хвилює. Не забудьте взяти з собою в пригоду дошку Віджі, ліхтарик та найбільш браву посмішку у вашому арсеналі!

♑️ КОЗЕРІГ: Монстр-Що-З'являється-В-Темряві-Коли-Ти-Йдеш-Вночі До-Туалету нарешті схопить вас за ногу і передасть звання "квача". Ваша черга його ловити тепер, вітаю - а треба було бігти до ліжка швидше

♒️ ВОДОЛІЙ: Домашній телефон, який ви відключили бозна коли задзвонить знову, наповнюючи будинок страшною треллю... І як ці продавці вікон з опитуваннями про якість води взагалі знайшли ваш номер?

♓️ РИБИ: Ентоні Локвуд підкине вам записку із запахом лаванди де вибачатиметься за те, що не зможе цього тижня захищати вас від привидів - натомість він передає повноваження своїм колегам, чий номер залишає нижче. Логотип із перекресленим привидом виглядає на диво знайомо... Як вони познайомились взагалі?

#ЗіркиШепочуть

Вітаємо, мандрівники!🍂

Рубрика #Записникписьменника повертається до вас із новою таємничою та дещо моторошною історією, яка вже прагне полоскотати ваші нерви та пробігти легким холодом по спині.

Розділ I

Холодний осінній ранок, асфальт вкриває пожовкле листя, повітря переповнене запахом сирості, легкий туман ледь приховує дорогу попереду. Амара плентається до зупинки, час від часу жбурляючи ногою каштани, що трапляються їй на шляху, плече тягне вниз зібрана поспіхом тяжелезна сумка, вітер здуває набік смолисто-чорне волосся до плечей. Дівчина знову і знову намагається прибрати дратівливі пасма, але в якийсь момент здається і покоряється стихії, гумку для волосся вона, як на зло, забула вдома. Думки в голові лише про тепле ліжко, яке їй довелося покинути в таку ранню годину, та улюблений карпатський чай на поличці, який так і не змогла заварити перед виходом через брак часу. Сьогодні вона знову змогла заснути лише ближче до ранку, пів ночі її мучили тривожність перед новим днем, а також всепоглинаюча туга, що ніби перетворювала її на холодну кам'яну статую, порослу диким виноградом у давно всіма покинутому саду.

Нарешті вона на місці, ось вже під'їжджає старенький автобус, який прямує до її університету. Дівчина насилу пробирається всередину, паралельно отримуючи декілька поштовхів ліктями в боки. Їй пощастило: в самому кінці є одне вільне місце біля вікна, яке вона успішно займає. Можна трохи розслабитися. Руки опускаються на цупку тканину сумки та натрапляють на один із металевих пінів, який вона придбала ще перед першим курсом. Це міні-копія відомої яскравої картини Клімта "Поцілунок", неподалік від неї розташувалася чашечка чаю, а ближче до ручки – помаранчевий кленовий листок та гітара. Амара любила розглядати свою невеличку колекцію дорогою кудись, яскраві вкраплення на чорному полотні завжди трохи підіймали настрій. Її зеленоокий погляд перемістився з пінів на запотіле вікно, рука сама потягнулася намалювати серденько, крізь яке стало видно фрагменти дерев та сірих будинків. Пейзаж за склом все швидше змінювався, а от думки в голові натомість ставали все повільнішими, недосип нагадував про себе, тіло розслаблялося в теплі, а повіки важчали з кожною секундою, поки Амара не поринула в сон.

Прокинулася дівчина від морозу, що пройшовся по тонкій блідій шкірі. Розплющивши очі, вона з всеосяжним жахом побачила перед собою абсолютно пустий салон автобуса. Всі двері були відчинені навстіж, а холодний вітрюган вільно гуляв проходом. Трохи оговтавшись від шоку, дівчина стрімко побігла до місця водія, але і там не було ні душі. Адреналін застукав у вухах, і вона на ватних ногах вийшла з автобусу, де її очікував черговий сюрприз: її кінцевою виявилося не що інше, як темний ліс, який вона одразу не помітила через запітнілі вікна. Паніка поступово розповсюджувалася тілом, мов отрута, паралізуючи всі м'язи. І тут десь попереду понад землею щось спалахнуло. Це був маленький блакитний вогник, а за ним через метр з'явився ще один, а потім ще один, вибудовуючи примарну вогняну доріжку. Вогники то трохи згасали, то знову займалися з новою силою, ніби запрошуючи піти за ними.