З ухваленням Закону № 3939 влада зробила крок до розбудови ліберального капіталізму без етичної легітимації та регуляторних рамок. У сфері праці це означає перетворення трудового колективу з суб’єкта ухвалення рішень на робочу силу, тобто об’єкт управління. Закладений в ГК потенціал вироблення політики сталого розвитку так і не став орієнтиром для жодної правлячої команди. Але без узгодження інтересів ринку із потребою в згуртованості суспільства Україна не зможе прийти до європейського рівня життя

ПРО ПЕРЕМОГУ КАПІТАЛУ НАД ГОСПОДАРСЬКИМ КОДЕКСОМ

Рада скасувала Господарський кодекс України (ГК), вважаючи, що його положення не мають регулятивного ефекту, є декларативними, а також суперечать іншим нормативно-правовим актам та загальним засадам цивільного законодавства. Саме така мотивація наводилася у пояснювальній записці до Закону № 3939-IX від 09.01.2025 (законопроект № 6013). Примітка: під цим соусом можна скасувати багато чого. Інтереси бізнесу зрозуміти можна – йому б все спростити і усунути будь-які бар’єри для збагачення. А чи вплине ця реформа на працюючих?

У ст. 4 ГК сказано, що трудові відносини не є предметом його регулювання. Проте ГК визначав засади економічної системи, в рамках якої трудові відносини розвиваються. На думку експертів, нове законодавство дозволить скупити олігархії нові підприємства при мінімальних видатках. Проте, на мою думку, цей крок ознаменує й більш далекоглядні зміни, а саме зсув у площині правової ідеології.

📌 Ціннісний поворот

Економіка для людей – це гасло, яким хоча б для виду маскували хиже нутро українського капіталізму. Тепер панівному класу кортить прибрати гуманістичну надбудову, залишивши товарно-грошовий базис в оголеному вигляді. Хоча здавалося би в умовах повномасштабної війни і економіка, і держава мають служити лише суспільним інтересам.

Не випадково у преамбулі ГК йдеться про мету забезпечити соціальну спрямованість суспільного виробництва. Тоді як предмет Цивільного кодексу України обмежується особистими немайновими й майновими відносинами, ігноруючи соціальне тло.

Цей кодекс став чи не єдиним актом, який окреслював феномен корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Ці норми могли видатися декларативними, але як часто все, що потребує додаткових витрат власників капіталу, оголошується декларативним!
*📌 Двигун розвитку*

Визначаючи функції держави у соціально-економічній сфері, ГК визнавав її відповідальною за здійснення соціальної політики захисту прав споживачів, заробітної плати і доходів населення, зайнятості, соціального захисту та соціального забезпечення (ст. 10).

Також держава мала виробляти стимули для компаній діяти згідно суспільних інтересів. Згідно ст. 11 ГК, суб'єктам господарювання, які не враховують суспільні інтереси, відображені в програмних документах економічного і соціального розвитку, не можуть надаватися передбачені законом пільги та переваги у здійсненні господарської діяльності. Судячи по наданню податкових пільг різним корпораціям сфери АПК та ІТ, ці положення владою системно ігнорувалися.

📌 Гудбай, виробнича демократія?

Слід згадати норми ГК, присвячені питанням найманої праці: як-от про обов’язкове укладення на підприємствах, які використовують найману працю, колективного договору (ст. 65) або створення на підприємствах зі шкідливими умовами праці цехів з більш легкою роботою (ст. 69).

Разом із ГК було втрачено положення, покликані побудувати гармонійні відносини між власником підприємства та трудовим колективом:
⚜ рішення з соціально-економічних питань виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів (ст. 65);
⚜ питання щодо поліпшення умов праці, життя і здоров'я, страхування працівників підприємства та їх сімей, а також інші питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участі власника або уповноваженого ним органу (ст. 69).

Норми, що підкреслюють цінність людей праці для підприємницького успіху, можна знайти і в іноземних актах, що регулюють господарську діяльність:
*✅ Комерційний кодекс Чехії регулює вибори членів наглядової ради, в організації яких бере участь профспілка (ст. 200);
✅ Кодекс торговельних товариств Польщі регламентує роль представників працівників у процесі злиття й поглинання підприємств (ст. 516-7);
✅ розділ 289b Торгового кодексу Німеччини* вимагає від фірм, орієнтованих на ринок капіталу, зі штатом понад 500 осіб, включати нефінансову інформацію про КСВ у звіти.

📌 Висновки

👆👆👆 Минулий рік для багатьох був невимовно важчим за попередні - він став буквально роком виходу російського терору проти працюючого населення на новий рівень.

📌 На це вказують тенденції виробничого травматизму в умовах триваючої російської агресії: за рік 228 людей загинули на виробництві від ракет і дронів, що перевищує показники попередніх двох років.

📌 Підкреслю, що мова лише про обліковані органами Дежпраці нещасні випадки на виробництві. Реальні втрати можуть бути вищими, якщо рахувати людей, ніяк не оформлених на роботі.

📌 Російська воєнщина обрала тактику винищення тих людей, які забезпечують гуманітарні потреби. Показовими є серійні атаки БПЛА на фельдшерів та водіїв швидкої на прифронтових територіях.

📌 Якщо наша держава дбає про майбутнє, то повинна кардинально переглянути політику в сфері охорони праці, пріоритетизувавши захист людей від ризиків та соціальну підтримку в разі лиха.

😔 На жаль, користуючись тяжкою ситуацією на фронті, уряд поставив на перше місце просування нового Трудового кодексу...

ЯК ВІЙНА З ЛЮДЬМИ ПРАЦІ «СПРИЯЄ» РУХУ ДО ЄС

⛔️ Безпорадні інспекції, дірява охорона праці, недо-соціалка...

Тепер це не просто ганебні факти нашої дійсності, а ключові перешкоди на шляху до євроінтеграції.

?? Не соромлячись різких виразів, Єврокомісія украй скептично оцінила «прогрес» у наближенні нашої правової системи до вимог ЄС. Зокрема, на сторінках 75-77 звіту від 30.10.24 європейці видали нищівну критику стану соціальної політики та зайнятості в Україні.

⛔️ Систематична війна адептів ринкових реформ проти простого люду «удостоїлася» найвищого визнання! Результат в 1⃣ бал у даній сфері є найгіршим серед усіх країн-кандидатів до ЄС.

Чому ж так?

У звіті описано такі проблеми:

▪️органи Держпраці не можуть ефективно виконувати повноваження через законодавчі перешкоди, у т.ч. введені під час воєнного стану (буквально днями акцентував на цьому увагу в розмові з колегами з ЄС). Як наслідок, успіхи у боротьбі з неформальною зайнятістю відсутні;

▪️законодавство про гігієну праці та безпеку на виробництві не відповідає європейським стандартам і не захищає здоров'я працюючих;

▪️безробіття порахувати важко, але воно точно вимірюється десятками відсотків;

▪️соціальний діалог на найвищому рівні заморожено: НТСЕР не функціонує і владу це схоже влаштовує;

▪️для протидії дискримінації на роботі не вживається жодних дій, а гендерна рівність (попри декларації) не є пріоритетом останні роки.

Які висновки?

? Соціальна сфера віддана на відкуп людям (Мінекономіки, Мінсоцполітики + Г. Третьякова), що неспроможні наблизити Україну до кращих європейських зразків захисту людини праці. Ба більше, своїми дерегуляційними диверсіями вони руйнують ті механізми підтримки, які діяли. Отже, отримавши у період дії воєнного стану карт-бланш на реформи, неоліберали довели, що їх ідеал нічого спільного з соціальним поступом, рівністю та добробутом не має. Хоча в умовах, коли замайорів шанс на прискорений вступ до ЄС, еліти мали діяти інакше.

Трудові гарантії потрібні не ЄС, а Україні з точки зору її виживання і довгострокових інтересів. Нахабно намагаючись прогнути систему під інтереси купки капіталістів, нагорі забули, чиїми руками було збережено державу!

? Вкотре наголошую: у період воєнного стану трудові права треба захищати ще більше, ніж зазвичай. Бо задекларована праця - це про наповнення бюджету і стійке зростання. Бо захист від нещасних випадків, свавільних звільнень і дискримінації - це про комфорт мільйонів працюючих на критичній інфраструктурі. Бо гарантії профспілок - це про згуртованість нашого суспільства!

✅ Держпраці має працювати по відношенню до недобросовісних роботодавців так системно як зараз ТЦК стосовно випадкових людей на вулицях, а прості трудящі повинні захищатися державою так затято, як народ України боронив державу від російських загарбників... Зараз же парламент навіть не ухвалює розробленого правлячою партією Закону про розблокування перевірок Держпраці стосовно фактів мобінгу.

? Щоб врятувати і працюючих, і справу євроінтеграції, слід відсторонити всіх тих людей, що займалися реформуванням соціально-трудової сфери останні 5 років. Замість них повинні прийти люди, що реально розуміють проблеми на робочих місцях. Інакше ми застрягнемо надовго

Всім по 1000 грн - це ще не соціалізм, але крок у вірному напрямку.

? У такий спосіб відбудеться хоч часткове повернення вкраденого у народу і внесок в пожвавлення внутрішнього попиту, бо гроші ці витратять усередині країни. Це гарна новина для малозабезпечених, пенсіонерів, бюджетників та інших людей, які ледь зводять кінці з кінцями й затиснуті в жорсткі рамки нужденності. Разом з тим, 1000 грн - це не така вже й велика сума, щоб наш народ змусив себе полюбити цю владу.

? Слова про те, що це нашкодить військовим, є популізмом, адже у руках чиновників ці кошти із ще меншою вірогідністю підуть на благо. Не сумніваюсь, що маючи змогу пожертвувати ці 1000 грн прямо на ЗСУ, люди переважно так і зроблять. Враховуючи, що 1 млн служать, то у разі поширення виплат і на них захисники стануть одними з головних бенефіціарів.

? Ця історія ще раз свідчить, що лише на неолібералізмі й урізаннях війну не виграти. Громадянам потрібні позитивні стимули для того, щоб підтримувати державу. Нагадаю, що найвища єдність народу спостерігалась у перші місяці вторгнення, коли діяли чимало соцгарантій (зокрема, для військовослужбовців), а держава виплачувала по 6500 грн тим, хто втратили роботу.

✅ Можливо це один з небагатьох прогресивних кроків, які можуть бути реалізовані в рамках даної системи напівпериферійного олігархічного капіталізму. Забезпечити прорив у забезпеченні оборонних і соціальних потреб може лише соціалізація економіки й політики