Суспільство і простір: сьогодення і майбутнє українських міст

13-14 вересня у Чернівцях відбувся вже шостий Український урбаністичний форум. Цього разу головною темою був звʼязок соціального та просторового розвитку українських міст.

Мала радість брати участь разом з найкращими людьми у панелі "Суспільство і простір: сьогодення і майбутнє українських міст". Наша розмова більшою мірою стосувалася того, як різні досвіди війни впливають на українське суспільство, якими насправді є потреби ветеранів, і що означає повага в контексті міського планування.

Повний запис розмови за посиланням з 2:21:33

https://www.youtube.com/live/Rmxt86dbPzE

«Увесь час я поряд із ним»: Що таке доглядова праця жінок та чому вона недооцінена в українському суспільстві

Divoche.media розповідають про наше з "Принципом" дослідження близьких поранених ветеранів.

🔸 Чому часто доглядова праця для жінок - це не тільки про догляд за пораненим?
🔸 Які наслідки може мати тривалий догляд за важко пораненою людиною?
🔸 Як бюрократія стає частиною повсякденних обов'язків доглядальниць?
🔸 Яка підтримка насправді потрібна доглядальницям?
🔸 Чим держава допомагає родинам поранених?
🔸 Як навчитись доглядати за важко пораненою людиною?

Текст статті за посиланням 👇
https://divoche.media/2024/08/20/uves-chas-ia-poriad-iz-nym-shcho-take-dohliadova-pratsia-zhinok-ta-chomu-vona-nedootsinena-v-ukrainskomu-suspilstvi/?fbclid=IwY2xjawExnAFleHRuA2FlbQIxMQABHfunypPnunJQ8sMYqNYEfWKd0cBcufYvCQRW82Mnoq5s-RkuCB8wz3kKtA_aem_8uEfzGfU3Np-A8c1S8D_oQ

#anthropologicalreding

На ремонт техніки

Востаннє я бачила його десь семикласником - молодший брат моєї близької подруги, який бешкетував і заважав нашим серйозним підлітковим справам. Сьогодні цей хлопчик геть дорослий і боронить нас усіх в найгарячіших точках на сході України.

Після Покровська йому з побратимами терміново потрібні кошти на ремонт техніки. І це найменше, що ми всі можемо зробити.

Подякувати за службу і відвагу можна ось тут 👇
https://send.monobank.ua/jar/8uPc8ZXngn

Антропологи у Другій світовій: успіхи і провали прикладних досліджень (частина 2)

Початок ось тут

Головний розрив в уявленнях про Японію полягав у тому, що серед американського політичного істеблішменту було поширене переконання, що японці “культурно неспроможні капітулювати”, а тому битимуться до останнього живого солдата. Чим довше тривали бойові дії, тим важливішою для Тейлора ставала не так сама війна з японцями, як війна з упередженнями політиків і військових щодо японців. Щоб подолати вкорінені стереотипи, ученим потрібні були аргументи. Тоді антропологам УВІ доручили дослідити значення імператора в японському суспільстві.

Однією з тих, хто отримав це завдання, стала тодішня топова американська антропологиня Рут Бенедикт. Не маючи можливості проводити класичні польові виїзди на територію ворога, вона здійснила ретельне дослідження патернів японської повсякденної культури, вивчаючи історію, мистецтво та спілкуючись з тими японцями, котрі емігрували до США. Згодом після війни на цих матеріалах вона випустить культову книгу “Хризантема і меч”, яка стане бестселлером і розійдеться величезними тиражами і в США, і в Японії.

У результаті дослідження уявлень про імператора серед японців було отримано звіт, з яким УВІ прийшло до Рузвельта і переконало його не включати до умов капітуляції конкретні вимоги щодо особи імператора в разі неминучого закінчення війни. Причому переконали настільки вдало, що потім це не довелось вдруге доводити його наступнику Трумену.

Утім результати роботи антропологів УВІ виявились суперечливими. З одного боку, їм вдалось принести суттєві зміни в майдсет військових і політичної еліти, з іншого − більшість їхніх рекомендацій так і не було взято до уваги. Навесні 1945 року Тейлор повідомляв Трумена, що на думку антропологічної команди УВІ японці вже готові капулювати, адже тиск з боку СРСР та Азійського фронту переконали їх в неможливості продовжувати війну. Проте навіть маючи цю інформацію від фахівців американські військові та політичні лідери продовжили розробку плану щодо використання ядерної зброї проти цивільних цілей у Японії. Хоча на той момент це вже не було ні політичною, ні військовою необхідністю.

Це тільки один невеликий епізод роботи антропологів під час Другої світової війни, насправді ж про співпрацю вчених і урядів можна розповісти значно більше, що я і робитиму поступово в наступних постах.

Telegram

Антропологинька

Антропологи у Другій світовій: успіхи і провали прикладних досліджень (частина 1) На 1942 рік у США склалася велика комунікаційна проблема: американські солдати не завжди усвідомлювали, чому вони мають воювати у цій війні, тоді як американське суспільство…

Антропологи у Другій світовій: успіхи і провали прикладних досліджень (частина 1)

На 1942 рік у США склалася велика комунікаційна проблема: американські солдати не завжди усвідомлювали, чому вони мають воювати у цій війні, тоді як американське суспільство взагалі мало досить поверхневе розуміння про те, що відбувалось поза межами країни.

У відповідь на інформаційні виклики президент США Франклін Делано Рузвельт у 1942 році створив організацію “Управління військової інформації” (УВІ), метою якої були інформаційні кампанії як всередині країни, так і за кордоном. Завдання організації полягало в тому, щоб за допомогою преси, радіо, кіно та інших засобів реалізовувати інформаційні кампанії, спрямовані на розуміння американцями ходу війни, її цілей та діяльності уряду США. Крім того, УВІ мало відділення, що спеціалізувалося на територіях за межами США, де розгорнуло масштабну інформаційно-пропагандистську кампанію.

Чим активнішими ставали бойові дії, тим більше заступник директора відділу Далекого Сходу УВІ, британський спеціаліст з історії Китаю, Джордж Тейлор розумів, що організації потрібне розширення штату спеціалістів. Джордж Тейлор вірив, що саме розуміння культури противника є необхідною умовою для перемоги. Так, УВІ найняло більше десятка антропологів для досліджень Японії та роботи над пропагандистськими кампаніями.

Закордонна філія УВІ стала місцем роботи для кращих з кращих американських антропологів, які застосовували свої навички з розуміння інших культур для того, щоб пояснювати культурну специфіку ворогів військовому і політичному керівництву країни. Зокрема, антропологи отримали від Джорджа Тейлора завдання проаналізувати особливості японського національного характеру і потенційний вплив на японське суспільство застосування різних військових стратегій проти Японії.

Однак розрив між уявленням про Японію, що його мало УВІ, і уявленням про Японію тих, хто приймав рішення в армії та Білому домі, виявився драматичним. Джордж Тейлор вбачав в цьому величезну небезпеку. Для того, щоб ефективніше доносити знання про японську культуру і суспільство, Тейлор перемістив своїх підопічних прямо до Пентагону, де його працівники могли безпосередньо контактувати з військовими.

Продовження тут

Telegram

Антропологинька

Антропологи у Другій світовій: успіхи і провали прикладних досліджень (частина 2) Початок ось тут Головний розрив в уявленнях про Японію полягав у тому, що серед американського політичного істеблішменту було поширене переконання, що японці “культурно неспроможні…

"Комунікація – це слабка ланка і системи охорони здоров'я, і армії". Полек про підтримку військових після поранень

Разом з Тетяною Трощинською говорили про дослідження ГО "Принцип" “За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця”:

?Чому чоловікам важко говорити про доглядову працю?
?Що не так з комунікацією із ветеранами та їхніми родинами на всіх рівнях?
?Доглядова праця: міжнародний досвід підтримки піклувальників
?Волонтери і турбота
?Чому потрібен аудит родин поранених і хворих ветеранів?
?Якої інформації бракує родинам ветеранів?

Текстовий і аудіозапис розмови за посиланням ? https://ukr.radio/prog-presenter.html?id=413

Родини українських ветеранів ❤️‍? Як підтримати

Нещодавно ми з ГО принцип провели дослідження про піклувальників(иць) українських ветеранів. Більше про це читайте у попередньому пості. За посиланням коротко розповідаю про основні проблеми ветеранських родин та досвід їхнього вирішення в інших країнах:

https://www.youtube.com/watch?v=LKbw42grpKw

Telegram

Антропологинька

За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця Сьогодні відбулася презентація дуже важливої аналітичної записки від ГО “Принцип”, у якій проаналізовано, з чим стикаються піклувальники ветеранів, і які системи підтримки для таких людей існують…

Як ми їмо: кухня воєнного повсякдення

Без сумніву війна впливає на те, що ми їмо, і на те, як ми їмо. Різний досвід війни по-різному позначається на нашому повсякденні сьогодні і матиме вплив на наші харчові звички у майбутньому.

Команда Суспільного вирішила заглибитись у цю тему і створила чудовий Радіодокументальний проект "Як ми їмо: кухня воєнного повсякдення". У ньому можна почути справжні історії людей про харчування під час війни, зокрема, про їжу в окупації, а також поміркувати разом з експертами про наші нові харчові звички і практики.

Запис доступний за посиланням ?
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3767590&fbclid=IwAR3w8SYlpEvIg9lWbVwjOSyMjkIbbuwJ7dYobj1ub44jHRN6stQmSTGlYCU_aem_AT4YX3_26oHX_SVbjbhwSJ335VFAsfnlNSWVZSlPM40Ue9O-7XTBnU8PBQS29PiZkQY

За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця

Сьогодні відбулася презентація дуже важливої аналітичної записки від ГО “Принцип”, у якій проаналізовано, з чим стикаються піклувальники ветеранів, і які системи підтримки для таких людей існують в Україні та за кордоном.

Частина цього документу базується на якісному дослідженні повсякденного життя доглядальниць ветеранів, над якою ми працювали разом. Неможливо говорити про ефективність державних сервісів без розуміння тих, для кого вони створюються, тому ми намагалися побачити світ очима близьких поранених та хворих військовослужбовців і зрозуміти, що в реальності означає для них “бути поруч”:

?Чому близьким поранених і хворих треба бути передусім “пробивними”?
?Чию роботу виконують доглядальниці в лікарні?
?Як підтримати рідну людину, якій болить?
?Як перебудувати житло під нові потреби?
?Яких знань бракує доглядальницям?
?За що доглядальниці відчувають найбільшу провину?
?За що живуть родини поранених і хворих ветеранів?
?Що найважче в догляді за рідними?
?Хто потурбується про тих, хто турбується про ветеранів?

Повний текст аналітичної записки можна прочитати ось тут?
https://drive.google.com/file/d/1FTEDctcHNnebRorkXJHGlu2ym58XzjUI/view?fbclid=IwAR216hk9tbK-wtZmM0Qtm6p50F-4J2wpaf2BUOQ1t0ymao8oUY8pllEPFAU

Відео з презентації ось тут ?
https://fb.watch/qn9zzhuzSu/

#anthropologicalwriting
#anthropologicalvideo