Онлайн по всій Україні

https://www.facebook.com/share/p/1QyL47ij5o/

Ти - мистецтво
Коли: 11 листопада - 16 грудня
Де: Онлайн

Курс для молоді

Мета — надати підліткам практичні інструменти, стратегії, які сприятимуть розвитку особистості через мистецтво, допомагаючи їм побудувати глибокий зв'язок з собою та світом

Портрет учасників:
👉🏻 Молодь 15-17 років
👉🏻 Мають хобі, що пов'язане з творчістю, відкриті до змін

В програмі:
👉🏻 5 тижнів натхнення та інструментів для тих, хто хоче розкрити свою індивідуальність та зрозуміти, як поєднати особисту творчість із внутрішнім балансом
👉🏻 3 модулі курсу, 11 лекцій, практичні завдання, воркшопи, підтримку психологів і лекторів та спільноту однодумців

Дедлайн: 8 листопада

@interesting_opportunities

Освітній Суп
Програма навчання, що передбачає прицільну роботу з дитиною у малих групах. Методика спрямована на розвиток вміння вчитися: навичок самостійності та комунікації дитини у навчальному процесі

В програмі:
?? додаткові безкоштовні онлайн-заняття з двох предметів: математика та українська мова. Двічі на тиждень учасники матимуть по 2 зустрічі з викладачами-тьюторами із кожного предмету. Заняття проходитимуть у малих групах на онлайн-платформі
?? безоплатні заняття зі студентами-менторами з одного із запропонованих предметів: історія України, фізика, хімія, біологія, англійська мова, українська мова, математика, географія, інформатика

@interesting_opportunities

А ви знаєте, що слово "мрія" придумав Михайло Старицький, а авторство слова "мистецтво" належить матері Лесі Українки – Олені Пчілці?

За походженням українська мова неоднорідна: є в ній чимало запозичень зі слов’янських та інших мов. Але найбільший шар словникового запасу української мови становить саме українська лексика. Тому слів багаття, бандура, баритися, батьківщина, вареники, вибалок, держава, деруни, заздалегідь, козачок, лелека, малеча, напувати, самітність, щодня не знайдете в жодній іншій мові ? Бо є вони питомо українськими.

І хоч імена творців цих слів загубилися у вирі часу, все ж авторство деяких лексем збереглося.

Наприклад, саме Іван Котляревський в “Енеїді” вперше вжив слова “несамовитий” та “угамуватися”.

Михайло Старицький створив такі слова, як "мрія", "майбутнє", "байдужість", "завзяття", "темрява", "пестливий", "привабливий". До речі, слово "мрія" походить від "мріти", що означає "ледь виднітися, бовваніти".

Леся Українка є авторкою таких на той час неологізмів, як "провесна" та "промінь", а з легкої руки Олени Пчілки в українські мові прижилися слова "мистецтво", "переможець", "променистий", "палкий" і "нестяма".

Перу Івана Франка належать такі лексеми, як "отвір", "привид", "чинник".

Тарас Шевченко створив слово "високочолий", "вогняний", "мордуватися", "почимчикувати", "фортеця".

Класик українського красного письменства Іван Нечуй-Левицький є автором лексем "самосвідомість" та "світогляд". На його рахунку також "стосунок", “перепона”, “квітник”, “вигукування”, “сміливість”.

Григорій Квітка-Основ’яненко збагатив українську словесність такими поняттями, як “буденний” та “перемагати”.

Леонід Глібов увів такі мовні одиниці, як “бурмотати”, “пожовкнути”, “соромно”.

1904 року «батько українського тіловиховання» професор Боберський випустив працю “Забави й ігри рухові”, де з’являються терміни копаний м’яч (футбол), кошиківка (баскетбол), стусан (бокс), наколесництво (велоспорт), відбиванка (волейбол), пориванка (гандбол) та багато інших.

Інститут Просвіти