Дарон Аджемоглу і Джеймс Робінсон, автори книги "Вузький коридор", стали лавреатами Нобелівської премії з економіки. Хто ще не читав цю книгу, дуже раджу.

89) Олексій Просніцький. Як не профакапити проєкт.

Майже все наше життя складається з управління проєктами. Окрім тих його частин, які складаються з управління людьми («синку, негайно йди спати»; «Іване, принеси мені ключ на 28»; «братику, а ну жахни осколковим по тій посадці») та управління процесами («Чарлі, закручуєш двома ключами всі гайки, що проїжджають повз тебе на конвеєрі»; «сержанте, ретельно щотижня заповнюйте ось таким чином журнал обліку журналів»). І хоча чимало людей все життя займаються виключно управлінням людьми (принаймні собою) й управлінням процесами, водночас всі дійсно складні й довгострокові досягнення є наслідком управління проєктами. Адже світ та наші завдання в ньому щоразу ускладнюються, старі порядки й знання розсипаються, невизначеність зростає, а темп пришвидшується. Тож такі прості речі, як управління людьми й процесами, можуть часом завести у пекло. Звідки виведе управління проєктами (але це не точно).

Сфера управління проєктами людині зовні може нагадати зоопарк: тут водяться дивні різноманітні істоти, яким поклоняються секти прихильників, а повсюди розставлені паркани з попередженнями. Досвідчений відвідувач одразу кинеться до кіоска, де придбає путівник. Такий путівник перед вами. Це не енциклопедія, не підручник (з правильними відповідями наприкінці) і тим більше не Біблія (з вічними й непорушними заповідями) — а жива мапа постійно змінної Країни див, звідки ви можете винести свої скарби.

Отже, що чекає читачів і читачок? Як мінімум, ви дізнаєтеся десятки термінів, методів, інструментів, прийомів, способів, хитрощів та секретів, тож зможете виглядати зіркою на вечірці проєктних менеджерів. Як оптимум, ви оновите свої знання й навички та не змарнуєте свій нинішній проєкт, а врешті отримаєте наступний — складніший, цікавіший, з більшою винагородою. Як максимум, ви познайомитеся з неординарним поглядом відомого майстра і зможете посперечатися з ним. А тим часом у мінливому, непевному, складному й неоднозначному (VUCA) світі управління проєктами з'явиться щось новеньке.

Отже, якщо хочете в процесі роботи над проєктом не з'їхати з глузду, не пересваритися з усіма, не влізти в мінус на всі гроші світу, не розтягнути проєкт до Страшного суду (коли він буде вже не актуальним), — читайте цю книгу, і буде вам щастя.

Щоб перемогти у війні, нам потрібно втілити тисячі проєктів. Щоб відновити й модернізувати країну після перемоги, нам потрібно втілити десятки тисяч проєктів. В тилу і на фронті. У виробництві, логістиці, будівництві, реформах, розбудові інституцій, культурі, дипломатії тощо. У впровадженні норм ЄС та стандартів НАТО. У столиці та невеликих громадах. Повсюди.

Коли (а не якщо) ця книга допоможе зробити бодай тисячу проєктів краще, швидше, дешевше і з меншою кількістю втрачених нервових клітин, можна буде впевнено сказати, що автор свою місію виконав.

Зазвичай я пишу до кожної книги невелику рецензію. Але цю книгу, яка щойно вийшла, я читав ще в рукописі й написав для неї передмову, тож цього разу замість рецензії буде передмова, трохи більша за обсягом.

87) Сергій Громенко та інші. Український Мультифронтир: нова схема історії України (неоліт -- початок ХХ сторіччя).

Завдання історії полягає не лише в поясненні минулого, а й у поясненні теперішнього та передбаченні майбутнього. Сама по собі сукупність історичних фактів, писемних джерел та археологічних знахідок не здатна нічого пояснити. Для цього потрібні гранднаративи -- великі картини історичних процесів, що об'єднують епохи. Ця книга присвячена концепції Мультифронтиру ("перехрестя погранич"), запропонованій Сергієм Громенком та його співавторами як гранднаратив української історії від загадкових часів появи на наших теренах перших поселень аж до нашого часу.

Книга складається з трьох нерівних частин. У першій Громенко запроваджує й пояснює ідею Мультифронтиру. Друга частина є збіркою праць українських істориків ХХ сторіччя, включно з Грушевським, Лисяком-Рудницьким, Пріцаком тощо. Третя частина, найбільша, пропонує систематичний виклад української історії тринадцятьма дослідниками, епоха за епохою.

В рамках концепції Мультифронтиру стають зрозумілими наші вади й переваги, причини поразок і здобутків, а також досить неочевидні речі, що пояснюють нам нас самих. Наприклад, що українці є морським народом, бо вектор руху від самого початку існування етносу був до моря. Що нація має не одного, а двох батьків -- не лише Київ, а й Крим. Що історичні регіони проступають на мапі, ігноруючи радянський адміністративний поділ на області. Що навколо нас не лише Європа та північні болота, а й Кавказ, Поволжя й Середземномор'я. Що чимало факторів етногенезу вмикнулися ще до того, як на цій благословенній землі з'явилися перші слов'яни. Бажаю вам цікавих відкриттів.

86) Шон Макфейт. Нові правила війни. Перемога в епоху тривалого хаосу.

Генерали завжди готуються до минулої війни, стверджує популярна цитата, приписувана Вінстону Черчиллю. Зазвичай думають, що йдеться про озброєння й тактику. Ця книга стверджує: змінився сам характер війни.

Автор книги, колишній офіцер-десантник американської армії, потім командувач приватних військових компаній, розвідник, аналітик, а нині професор стратегії американських університетів, стверджує: Вестфальська система міжнародних відносин мертва, а значить, війни вже ніколи не будуть такими, як останні 350 років. Не буде чітких меж між миром і війною, воюватимуть не лише держави і не лише регулярні війська, сильніші армії часто зазнаватимуть поразок від слабших, краща зброя поступатиметься кращій стратегії, основним полем бою стане свідомість, а перемога у всіх битвах може означати поразку у війні. Буде все важче розібратися, хто з ким і за що воює, а обсяг прихованих операцій переважатиме відкриті зіткнення.

Свої спостереження, підкріплені глибоким аналізом минулих і нинішніх війн у різних куточках світу, автор викладає у вигляді десяти нових правил війни. Хто краще їх опанував, той перемагатиме традиціоналістів, що тримаються за старі правила минулих сторіч.

У 2022 році Збройні сили України зупинили набагато потужнішу російську армію. З того часу росія намагається загнати Україну у традиційну війну, де в нас мало шансів вистояти. Наше завдання -- вийти з пастки.

85) Лінда Явін. Найкоротша історія Китаю.

Все, що ми знаємо про Китай, -- це лише крихітні шматочки величезної мозаїки чотирьохтисячолітньої історії найбільшої країни світу. Всі книги по історії Китаю вимушено товсті, а значить, їх читає небагато людей. Авторці вдалося написати коротку, але повну історію. А значить, тут лише найголовніше.

Здебільшого ми уявляємо Китай так, як би він хотів, щоб ми його собі уявляли. Книга дає ключ до кращого розуміння: і тяглість, і розривність китайської історії сильно перебільшені. Китай -- цивілізація, рівновелика західній (євроатлантичній). Так само, як Італія не тотожна Давньому Риму, а російська імперія не тотожна давній Русі, так і Китай не в усі епохи є тим самим. Мови, культури, релігії, столиці й ідентичності змінюються -- залишаються система письма й кілька засадничих ідей, які зв'язують воєдино час і простір.

Зрозуміти Китай можна лише через його історію. А розуміти Китай треба, бо його політика безпосередньо впливає на наше життя і смерть. Переглянувши історію Китаю, ви зрозумієте, чого він боїться, чим пишається, чого соромиться і чого прагне.

До речі, не зайве буде передивитися ранні рекомендації. Можливо, там знайдеться саме те, що відповідає вашим сьогоднішнім потребам.

Певний час обидва канали працюватимуть паралельно, щоб всі могли перейти. Потім, коли залишаться лише стійкі прихильники телеграму, цей канал буде закритий.

Я повністю переношу туди всі книжки, починаючи з першої. Перша двадцятка вже там. Іншими словами, хто перейде на новий канал, матиме доступ до всіх попередніх рецензій і рекомендацій, від самого початку.

82) Олександр Зінченко. Як українці зруйнували імперію зла.

Ця книга читається як детектив -- на одному диханні, неможливо перерватися. Круті повороти сюжету, глибокі психологічні портрети, темп подій не залишають читача байдужим. Одна це не художня література, це -- наша справжня історія, розказана на основі документів та свідчень учасників подій. Книга написана за мотивами документального серіалу Суспільного мовлення, який здобув премію Івана Франка як найкращий телевізійний твір.

У фокусі уваги -- літо 1991 року, підготовка нового Союзного договору, що мав оновити й цементувати Радянський Союз, московський путч ГКЧП та проголошення Незалежності. Водночас автор постійно повертається назад і зазирає вперед, показуючи, як готувалися передумови подій та проростали їхні наслідки, він системно змальовує комплекс причин, що призвели до глибокої кризи Радянського Союзу та врешті його розвалу, а також вивчає перші паростки російсько-української війни, що з'явилися за лічені дні після появи незалежної України. Чи був реалістичним сценарний аналіз, зроблений ЦРУ, де саме вони помилилися й чому?

Книга надзвичайно корисна для розуміння процесів розпаду імперії. Ми побачимо майже той самий набір факторів, що й сьогодні. Ми зустрінемося з полум'яними національними демократами, обережними досвідченими партапаратчиками, активною меншістю та пасивною більшістю. Ми побачимо страх західних еліт перед розпадом імперії та намагання зберегти її за будь-яку ціну. Ми усвідомимо, що сьогодні є свідками й учасниками наступної серії історичного серіалу "смерть імперії", бажано останньої серії.

Окрім того, читачі зможуть оцінити, наскільки ймовірним був той розвиток подій, який єдиний втілився з усіх можливих сценаріїв, та ще глибше зможуть усвідомити цінність нашої Незалежності, здобутої у раптовому вікні можливостей серед смертельних ризиків, і мудрість тогочасних українських лідерів. Отже, це важлива книга для нашої Перемоги.