памʼять знає, який із спогадів підкидати тобі наступним
за яким випадковим запахом опускати тебе в безодню
абонент залишається недоступним
місто памʼяті залишається неприступним
і це все, що відомо тобі сьогодні

так дитина, що звикла колихати себе без дорослих
підбирати на дотик слова, що полегшать її тривогу
відчуває біль у фазі активного росту
адже це, напевно, було би занадто просто
для того, хто не звик просити про допомогу

добре знати, що опале листя всюди пахне, як вдома
що з собою можна возити запозичений почерк і перші вірші
бо коли твоє тіло відчувається невагомим
світ стає порожнім, замороженим й нерухомим
так зігрітися буде швидше

так, колись тут буде активно оновлюватися все, а поки — виносимо речі з хати, бо треба закривати збір і робити це терміново

друзі, я люблю читати — але закриті збори люблю ще більше

📚 тож розігрую чотири лоти з книжками, аби закрити ремонт авто для батареї гармати м777 на херсонському напрямку

банка — send.monobank.ua/jar/6rVWWhyeXd

вказуйте в коментарі до донату соцмережу, в якій ж вами найкраще звʼязуватися, і ваш нік

кожні 100 гривень — ваш шанс виграти книжки, про які розказую в цьому треді

https://x.com/womanspiration/status/1783545023289602378?s=46

якщо придбати хоча б по одній книжці всіх українських письменників,
яких знищили росіяни,
доведеться купляти ще одну шафу.

увесь інший простір кімнати буде заставлений невидимими шафами з книгами,
які могли б бути написаними,
але їхніх авторів вбила росія.

https://telegra.ph/ce-d%D1%96jsno-tak-07-11

я б дуже хотіла запросити вас в одесу на море. вийти з ранкового поїзда, купити персиків та ягід у якоїсь бабусі і, повз музкомедію, спуститися до моря.

розійтися по домах, коли стане неможливо спекотно, обідати в саду салатом з домашніх помідорів волове серце, періодично забігати під літній душ і читати книжку на топчані.

а ввечері доїхати на кінцеву 185 маршрутки і піти слухати, як працює порт. зайти в якийсь фенсі заклад, а коли він закриється — завалитися у "вихід" і довго обговорювати спільних знайомих, історії з акцій і "танжер" йвана козленка.

вийти на вулицю — п'яними і такими щасливими, якими можна бути тільки в літній одесі — дійти до собачого пляжу, впасти десь між парою, яка цілується, і великою компанією, яка святкує чийсь день народження, і дивитися, як сходить сонце.

і коли воно встане достатньо високо, забігти у воду, зануритися так, щоб торкнутися долонями піску, і виринути, ніби вдихнувши в себе весь світ. і піти додому, щоб впасти безсилими в прохолодну постіль.

одеса, яка часом так дратувала, стала неймовірною розкішшю, яку ми ще не скоро зможемо відчути.

але ми зможемо зібратися на поезію та донати, бо неймовірна команда free.museum запропонувала мені провести цей вечір — і хто я така, аби відмовитися.

побачимось. 14 липня о 18:30 в бібліотеці грушевського 🌚

реєстрація не обов'язкова, але бажана ❤️

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdmU8LVujKHsApUp93qHYEAoUHqP2lyov6nnaC1wuLQdGqVrw/viewform?usp=send_form

https://telegra.ph/medom-soncem-%D1%96-pilom-06-16

https://telegra.ph/yak-v-comu-vsesv%D1%96t%D1%96-06-16