​**інвокація зірнітри

увага: автор не несе відповідальності за постефекти замовляння.**

зірнітра,
ехо моєї душі,
суголосся правди у какофонії ілюзій
неначе прапор мудрості
твій хвіст звивається угору
огортає мене ніжністю
й охороняє в океані пустоти.

зірнітра,
подаруй мені слух,
подаруй мені зір,
закрути мене у танці вічності
я пригортаюсь до твоєї чорної луски
і чую серцебиття вселенського динамо
я дивлюсь у твої вічі
і дерево життя пропростає з мого серця
я танцюю
і космос танцює мені у відповідь.

зірнітра
твій подих спалює сором,
твій погляд розчиняє біль
пазурі твої — поезії вогняні мечі
і мудрий погляд ентропії
спопеляє вічність.

зір,
ти малхут моєї корони,
ти фенікс любові
що здіймає голову
із попелища.

збираюсь іще один комікс, — іще коротший, — перекласти
але з моєю швидкістю це буде не скоро

рібята, а серед вас є коміксисти\художни_ці?

я останні кілька місяців пишу сценарій коміксу, який маю в планах розвивати і продавати видавництвам, але з художниками мені не дуже щастить. може серед вас є люди, які хотіли б себе спробувати у цій ролі?

малюнок я уявляю собі доволі простим (хоч це цілком договірно), тому якщо сумніваєтесь чи вистачить вам скіла — краще напишіть, а потім уже подивимось.

головне — це бажання вкладатись у наш спільний проєкт і магічні здібності ✨

мій контакт: https://t.me/youngsandman

Telegram

Young Sandman

You can contact @youngsandman right away.

в часи, коли я іще був активним на цьому каналі, я писав повість з елементами антироману і магічного реалізму, про свою подорож україною автостопом літом 2016. швидше за все, я не повернусь до неї, але зате можу поділитись із вами однією главою, яка доволі…

в часи, коли я іще був активним на цьому каналі, я писав повість з елементами антироману і магічного реалізму, про свою подорож україною автостопом літом 2016.

швидше за все, я не повернусь до неї, але зате можу поділитись із вами однією главою, яка доволі цілісна сама в собі, і читається як оповідання

https://telegra.ph/Prikuryuvati-pustotoyu-virіzka-z-povіstі-yakіj-ne-buti-08-02

Telegraph

Прикурювати пустотою [вирізка з повісті, якій не бути]

Ми несемось запилюженою дорогою, перестрибуємо через велике каміння й ковзаємо маленьким. Ми — це ти і я, любий читачу. Часто, коли я кудись біжу, у голові починають стукотіти кінські копита, наче попередні реінкарнації проривають залізні завіси свідомості…

порушуючи режим тиші
крилатими ракетами під час переговорів
мій поетичний голос скрипить під кирзачами
моє невміння плакати схлипує в тональності гімну
моє безсоння -- тобі, небо зрешетоване градами
тобі, тише братської могили
тобі, земленько.

хтось прокинувся під час війни
а не від неї
бо не помітив різниці децибел
вибухів за вікном
із криками всередині.