Коли весь мій світ — на дрізки, життя — ковтками,
А небо блакитне чорніє в їдкíм диму,
Тримаюсь за Тебе, Боже, двома руками.
Ти вмієш розсіяти Словом убивчу тьму.

Ти знаєш, як провестú крізь жерлó вогненне,
Щоб полум'я не обпалило й вбрання на нас.
По хвилях бурхливих ідеш навпростець до мене
В тривожний, тяжкий, похмурий, жахливий час.

Ти спокій солодкий вливаєш у серце Словом.
Надію запалюєш там, де панує смерть.
Як затишно пробувáть під Твоїм покровом,
Хай навіть усе іде собі шкереберть!

Тобі довіряю, Господи, до останку.
У руки Твої вкладаю слабкий свій дух.
Я знаю, пітьма відступить перед світанком.
А я на Твою перемогу, мій Боже, жду!

Ju Lia

https://bogpoet.com.ua/autor/ju-lia/a-ya-na-tvoyu-peremogu.html

Коли печаль розкаяння сльозою
До ніг Христа пробитих упаде,
Світанком тихим, чистою росою
Утіха-радість в серце увійде.

Воріт небесних вчиниться багатство.
Із уст Царя, як музику хвали:
— Прийдіть, — почують, — успадкуйте Царство,
Готове вам, щоб там, де Я, були.

Ясніше сонця, сяєво заграє
В благословенних серця чистоті,
Престол предвічний радо привітає
Тих, що прийдуть, як ангели святі.

Скорбот дощі розмиють душ жорстокість,
Поллється з сліз молитви теплота,
Жало печалей змиє в невідомість
Пролита кров спасителя Христа.

Євген Поліщук
https://is.gd/FZzQcm

Притулюсь молитвою до неба

Притулюсь молитвою до неба
І в безмежжі сили зачерпну,
Тіні смутку віджену від себе
І свою спокутую вину.

Світло в душу вихлюпнеться тихо
З келиха зірок, ясне тепло,
Витіснивши сумніви і лихо,
Покладе знак ласки на чоло.

В світлі неба — Боже милосердя,
Провідний із мороку ліхтар.
Я впущу його до храму серця —
Хай розпалить дивний віри жар.

З нею в сяйві Божої любови
Радісно в блаженство неземне
Я у шатах праведних Христових
Увійду, як викличе мене.

Полечу-полину над землею,
Наче вільний легкокрилий птах.
І душа засвітиться зорею
Між світил у вічних небесах.

Мирослава Данилевська-Милян

https://is.gd/YNrWiR