🍁 Теодор Адорно. Короткі читання з Іллею Давіденком ОНОВЛЕНІ ДАТИ Будемо читати: уривки з праці "Жаргон автентичності» 📅 Дати зустрічей (18:30-21:00, четвер): 03.10, 10.10 💻 Формат: ZOOM / Offline (Київ, вул. Саксаганського 111-А, офіс 211,2 поверх)…

​​*🍁 Теодор Адорно. Короткі читання з Іллею Давіденком* ОНОВЛЕНІ ДАТИ

Будемо читати: уривки з праці "Жаргон автентичності»

📅 Дати зустрічей
(18:30-21:00, четвер):

03.10, 10.10

💻 Формат: ZOOM / Offline (Київ, вул. Саксаганського 111-А, офіс 211,2 поверх) ГО Passionarium

Як часто, читаючи філософські твори, ви починали підозрювати, що текст вас обманює? Що його мова надміру складна й неподібна до буденної не через те, що цього вимагає зміст, а внаслідок прихованих мотивів автора?

Європейська філософія першої половини ХХ ст. – екзистенціалізм, феноменологія, фундаментальна онтологія тощо – один з найяскравіших періодів інтелектуальної історії Європи. Значна доля цієї яскравості пов'язана з її словником – піднесеним, захопливим і, подекуди, цілком непрозорим (особливо для нефахівців). "Буття-у-світі", "автентичність", "екзистенція", "жах" – впізнавані маркери філософій цього періоду. Праця "Жаргон автентичності" Теодора Адорно присвячена саме аналізу цього словника і його основ.

Ключовою ідеєю тексту Адорно є те, що головною ознакою європейської філософії початку ХХ ст. є саме її мова – "жаргон". Жаргон продукує й підтримує своєрідну ауру, він переконує самою своєю присутністю, воднораз спантеличуючи абсолютністю власних претензій на значущість. Проте, чи призначений жаргон для передачі змісту? Як жаргон впливає на наше самоосмислення? Зрештою, чим він загрожує суспільному і політичному життю людини?

Дізнайтеся більше про погляд Адорно на диктатуру жаргону у філософії 1 пол. ХХ ст., а також трансформацію європейської філософії після Другої світової війни у нових коротких читаннях на Censura.

📕 Лектор: Ілля Давіденко - аспірант кафедри історії філософії КНУ ім. Тараса Шевченка, викладач КТДС, головний редактор Archivum Sententiarum. Сфера інтересів – філософія Ґ. Геґеля, історія філософії ХІХ ст., історія української філософії ХХ ст.

💫 Якщо ви підтримуєте CENSURA на Patreon, то участь в цій події для вас безкоштовна.

Оформити підписку та отримати доступ до щомісячних навчальних матеріалів:
5 відео + матеріали (30$)

💰Вартість участі без підписки | 1500 грн

💰Записи зустрічей і матеріали
(без участі) | 750 грн

ℹ️ Після оплати вас автоматично перенаправить у робочий чат. Туди будуть надіслані всі матеріали, посилання на ZOOM

➕Участь для військових безкоштовна

Якщо маєте питання - напишіть сюди

☄️ Напередодні катастрофи: Німецька філософія і становлення нацизму (лекція Іллі Давіденка) СТАРТ ВЖЕ В ЦЮ СЕРЕДУ! Анонс події на сайті СENSURA 📅 Дата лекції 18.09 (18:30-21:00, середа) 💻 Формат: ZOOM / Offline (Київ, вул. Саксаганського 111-А…

🪐 Міні-курс "Біблійна герменевтика: Як ранні християни читали Писання" з Данилом Лелекою Запускаємо перший курс в гібридному форматі! 📅 Дати зустрічей (18:30-21:00) 17.09 (вівторок) 24.09 (вівторок) 02.10 (середа) 💻 Формат: ZOOM / Offline (Київ,…

☄️ Напередодні катастрофи: Німецька філософія і становлення нацизму (лекція Іллі Давіденка)

СТАРТ ВЖЕ В ЦЮ СЕРЕДУ!

Анонс події на сайті СENSURA

📅 Дата лекції

18.09 (18:30-21:00, середа)

💻 Формат: ZOOM / Offline (Київ, вул. Саксаганського 111-А, офіс 211,2 поверх) ГО Passionarium

Народи й суспільства часто закликали творців сенсів до відповідальності за свої творіння. Одною з діб, коли питання відповідальності інтелектуала за свої ідеї та їхній вплив на суспільство стало особливо гостро, було 20 ст. – доба тоталітаризмів.

Попри надії теоретиків кінця 20 ст., глобальні виклики становлення автократій і тоталітаризмів не втратили своєї значущості й понині:

*Що таке тоталітаризм і автократія?

Як суспільства трансформуються до них і виправдовують таку трансформацію?

Яку роль у цих процесах відіграють інтелектуали?*

у пошуках відповідей на ці (у т.ч. практичні) питання нам може допомогти філософія й, особливо, історія філософії.

Мета лекції:

Оглянути інтелектуальний ландшафт Німеччини 1910-1930-х рр. для того, аби спробувати відповісти на питання про:

а) специфіку процесів у німецькій філософії тих років;

б) роль цих процесів у формуванні загального інтелектуального й ідеологічного клімату в Німеччині 1920-х років;

в) міру відповідальності інтелектуалів за власні ідеї, їхнє поширення й за шлях розвитку їхніх суспільств загалом;

г) погляд українських філософів тих років на ці питання, а також вплив позиції спостерігача на можливі на них відповіді.

📕 Лектор: Ілля Давіденко - аспірант кафедри історії філософії КНУ ім. Тараса Шевченка, Викладач КТДС, головний редактор Archivum Sententiarum. Сфера інтересів – філософія Ґ. Геґеля, історія філософії ХІХ ст., історія української філософії ХХ ст.

💰Вартість участі | 300 грн

💰Записи зустрічей і матеріали | 150 грн

ℹ️ Після оплати вас перенаправить у робочий чат лекції. Туди будуть надіслані всі матеріали, посилання на ZOOM

➕Участь для військових безкоштовна

🪐 Міні-курс "Біблійна герменевтика: Як ранні християни читали Писання" з Данилом Лелекою

СТАРТ ЗА ТРИ ДНІ

Запускаємо перший курс в гібридному форматі!
📅 Дати зустрічей
(18:30-21:00)

17.09 (вівторок)
24.09 (вівторок)
02.10 (середа)

💻 Формат: ZOOM / Offline (Київ, вул. Саксаганського 111-А, офіс 211,2 поверх) ГО Passionarium

Мета цього курсу - опанування навичок герменевтики (тлумачення тексту). Навички тлумачення можуть бути застосовані до будь-якого тексту. "Текстом" може бути і наша або будь-яка інша реальність. Розуміння "тексту" дозволяє нам побудувати складнішу світоглядну картинку, бути уважними до нюансів та вміти вибудовувати базові точки будь-якої інтелектуальної задачі.

На цьому курсі через аналіз текстів Священного писання ми реконструюємо світогляди християн в різні історичні епохи.

Шляхи читання та розуміння християнського Писання являють собою простір дискусій та методологічних війн. Чи дійсно події «Старого Заповіту» є історичними? Чи маємо ми читати Писання буквально, ad litteram? Як милосердний «духовний погляд» християн може примиритися з «жорстоким Богом» «Старого Заповіту»?

Обрані для герменевтичного практикуму уривки:

- Книга Буття
- Вихід
- Книга пророка Єремії
- Євангеліє від Луки
- Послання до Римлян
- Послання до Коринтян

Данило Лелеко – магістр філософії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Сфера інтересів – східна патристика та сучасна православна теологія.

Почитати про курс та зробити оплату ви можете на сайті або за посиланнями нижче

💰Вартість участі | 2200 грн

💰Записи зустрічей і матеріали
(без участі) | 1100 грн

ℹ️ Після оплати вас автоматично перенаправить у робочий чат. Туди будуть надіслані всі матеріали, посилання на ZOOM

➕Участь для військових безкоштовна

Якщо маєте питання - напишіть сюди

*🍁 Теодор Адорно. Короткі читання з Іллею Давіденком* ОНОВЛЕНІ ДАТИ

Будемо читати: уривки з праці "Жаргон автентичності»

📅 Дати зустрічей
(18:30-21:00, четвер):

03.10, 10.10

💻 Формат: ZOOM / Offline (Київ, вул. Саксаганського 111-А, офіс 211,2 поверх) ГО Passionarium

Як часто, читаючи філософські твори, ви починали підозрювати, що текст вас обманює? Що його мова надміру складна й неподібна до буденної не через те, що цього вимагає зміст, а внаслідок прихованих мотивів автора?

Європейська філософія першої половини ХХ ст. – екзистенціалізм, феноменологія, фундаментальна онтологія тощо – один з найяскравіших періодів інтелектуальної історії Європи. Значна доля цієї яскравості пов'язана з її словником – піднесеним, захопливим і, подекуди, цілком непрозорим (особливо для нефахівців). "Буття-у-світі", "автентичність", "екзистенція", "жах" – впізнавані маркери філософій цього періоду. Праця "Жаргон автентичності" Теодора Адорно присвячена саме аналізу цього словника і його основ.

Ключовою ідеєю тексту Адорно є те, що головною ознакою європейської філософії початку ХХ ст. є саме її мова – "жаргон". Жаргон продукує й підтримує своєрідну ауру, він переконує самою своєю присутністю, воднораз спантеличуючи абсолютністю власних претензій на значущість. Проте, чи призначений жаргон для передачі змісту? Як жаргон впливає на наше самоосмислення? Зрештою, чим він загрожує суспільному і політичному життю людини?

Дізнайтеся більше про погляд Адорно на диктатуру жаргону у філософії 1 пол. ХХ ст., а також трансформацію європейської філософії після Другої світової війни у нових коротких читаннях на Censura.

📕 Лектор: Ілля Давіденко - аспірант кафедри історії філософії КНУ ім. Тараса Шевченка, викладач КТДС, головний редактор Archivum Sententiarum. Сфера інтересів – філософія Ґ. Геґеля, історія філософії ХІХ ст., історія української філософії ХХ ст.

💰Вартість участі | 1500 грн

💰Записи зустрічей і матеріали
(без участі) | 750 грн

ℹ️ Після оплати вас автоматично перенаправить у робочий чат. Туди будуть надіслані всі матеріали, посилання на ZOOM

➕Участь для військових безкоштовна

Якщо маєте питання - напишіть сюди

☄️ Напередодні катастрофи: Німецька філософія і становлення нацизму (лекція Іллі Давіденка)

Анонс події на сайті СENSURA

📅 Дата лекції

18.09 (18:30-21:00, середа)

💻 Формат: ZOOM / Offline (Київ, вул. Саксаганського 111-А, офіс 211,2 поверх) ГО Passionarium

Народи й суспільства часто закликали творців сенсів до відповідальності за свої творіння. Одною з діб, коли питання відповідальності інтелектуала за свої ідеї та їхній вплив на суспільство стало особливо гостро, було 20 ст. – доба тоталітаризмів.

Попри надії теоретиків кінця 20 ст., глобальні виклики становлення автократій і тоталітаризмів не втратили своєї значущості й понині:

*Що таке тоталітаризм і автократія?

Як суспільства трансформуються до них і виправдовують таку трансформацію?

Яку роль у цих процесах відіграють інтелектуали?*

у пошуках відповідей на ці (у т.ч. практичні) питання нам може допомогти філософія й, особливо, історія філософії.

Мета лекції:

Оглянути інтелектуальний ландшафт Німеччини 1910-1930-х рр. для того, аби спробувати відповісти на питання про:

а) специфіку процесів у німецькій філософії тих років;

б) роль цих процесів у формуванні загального інтелектуального й ідеологічного клімату в Німеччині 1920-х років;

в) міру відповідальності інтелектуалів за власні ідеї, їхнє поширення й за шлях розвитку їхніх суспільств загалом;

г) погляд українських філософів тих років на ці питання, а також вплив позиції спостерігача на можливі на них відповіді.

📕 Лектор: Ілля Давіденко - аспірант кафедри історії філософії КНУ ім. Тараса Шевченка, Викладач КТДС, головний редактор Archivum Sententiarum. Сфера інтересів – філософія Ґ. Геґеля, історія філософії ХІХ ст., історія української філософії ХХ ст.

💰Вартість участі | 300 грн

💰Записи зустрічей і матеріали | 150 грн

ℹ️ Після оплати вас перенаправить у робочий чат лекції. Туди будуть надіслані всі матеріали, посилання на ZOOM

➕Участь для військових безкоштовна

Уривок з лекціі Олега Хоми на першій зустрічі курсу «Як приручити світоглядну кризу?»

Придбайте відеозаписи та текстові матеріали, зробивши замовлення на сайті

Після оплати вас перенаправить у робочий чат в Telegram. Там будуть доступні усі матеріали

Мета цього курсу – розрізнення психологічної і світоглядної кризи. Ми проаналізуємо ті не психологічні чинники, що призводять до послаблення нашої «внутрішньої фортеці» та відкривають браму навалі психологічних проблем. Світоглядна криза може бути причиною всіх інших криз, а відповідно правила конструювання адекватного світогляду – головним засобом досягнення внутрішньої стійкості.

https://youtu.be/0SpE7O39Q9k?feature=shared