18 та 20 жовтня режисерка і сценаристка Марися Нікітюк представить перший драфт сценарію про військових саперів «Ной»

Воєнна драма «Ной» про військових саперів є третім повнометражним ігровим фільмом Марисі Нікітюк. Проміжний результат – сценарій у режимі ворк-ін-прогрес (розробки) – буде представлено професійній аудиторії у форматі читання з акторами, що зараз воюють, волонтерами та військовими. Читання відбудуться 18 жовтня о 20:00 та 20 жовтня об 11:00 у Києві, в Театрі Драматургів (Сагайдачного 25Г).

Сценарій Марися Нікітюк створює на базі інтерв‘ю з військовими саперами за театральною технологією вербатім (глибинного інтерв‘ю). Більшість героїв мають своїх прототипів, об‘єднаних ціллю перемогти, більшість героїв були цивільними людьми до повномасштабного вторгнення. І в центрі уваги твору – як війна перетворюється на перманентне явище. Як змінюються герої, проходячи надлюдські випробування, втрати близьких і коханих, в усвідомленні, що ні за 2-3 тижні, ні до кінця 2022-го, ні найближчим часом, ні можливо ніколи за наше життя агресор не зупиниться. 

У центрі історії Ной, досвідчений сапер, що воює з 2016 року і його напарник, Хорват, що ще підлітком був мобілізований на Балканську війну. Двоє близьких друзів, об‘єднанні бажанням справедливості та помсти за загиблих друзів ще з часів АТО, навчають молодих саперів під час бойових дій на Харківщині влітку 2022-го. Велика війна щойно розпочалася, і новоприбулі рекрути вірять у її швидке закінчення. 

Читка першого драфту сценарію є спеціальною подією в межах Фестивалю перших п’єс учасників проекту “Театр Ветеранів”. Марися Нікітюк також була одною з викладачів цього проекту.

Фільм є ко-продукцією Directory Films (Україна) і Petnaesta umjetnost (Хорватія). Консультанти проєкту з боку продакшенів: креативний продюсер Ігор Савиченко і продюсер Хрвоє Освадіч. 

Створення сценарію підтримали: Український культурний фонд,  Kyiv School of Economics, Netflix Fund for Creative Equity у співпраці з Українською Кіноакадемією, European Solidarity Fund for Ukrainian Films (ESFUF).

https://docs.google.com/forms/u/2/d/1pbqWqFZZr4RqWTPXydSjcPaP98G6Ck5lkeg7sV0N9SY/edit

Цей голос говорить іншою мовою,
як небо грозою суворою,
вітер поривами рваними,
тіло — свіжими ранами.

Постать ця не дає покою,
повільними кроками йде за мною
столичними мікрорайонами
поміж новобудовами.

Блукаємо в сутінках парою,
поєднані виключно долею.
Поки сонце ще поза хмарами,
будь навіки мені коханою.

«Дитячі спогади»
*Ремінь. рушник. злісні слова.
різне летіло. від сліз болить голова.
так сильно у скроні бʼє.
чуже мені й рідне водночас.
помаранчева гойдалка. місцеві плітки.
парком несуться руденькі білки.
регочу від щастя простого.
на рани дмухаю. свариться мама. слухаю.
граємо в хованки. хочеться луснуть від сміху.
ховаюся ковдрою: вслухаюся в кроки.
шукай мене мамо довго. до поки мені ще не страшно. до поки себе не видам.
запах кориці. нестерпно чекати!
тягнуся рукою, але не дістати…
перемогу відкласти на потім.
згодом реванш, а зараз чаю з лимоном.
і цукру дві ложки…

(Писано разом з моєю коханою)*

Завтра (17.08)
КультМотив (Спаська 36/31)
17:00 до 21:00 (ми починаємо о 18:00)
Вхід ?БЕЗКОШТОВНИЙ?

Сьогодні пишемо не про збори у прокаті, а про збори на ППО та пацієнтів/пацієнток і команду «Охматдита».

Підтримати можна за лінками нижче:

👉 Фонд дитячої лікарні «Охматдит», яка сьогодні постраждала від обстрілів росіян: https://www.ohmatdytfund.org/donate

👉 Банка зі збором на ППО від фонду «Гуркіт»: https://send.monobank.ua/jar/9HTt4iQscm

«Ці хмари...»

Ці хмари принесло з карибського неба,
А сумно, по правді, джемить без тебе.
Бо потрібна концентрація і відвага,
Щоб плотно мутилася наша рага.
Щоб не було різниці між її рівнем у
Кривому розі і скажімо, рівному.
Щоб більше пацанами рівними
Не вважалися ті, в кого порівняно
Менші шанси уславитись «півнями».
Ну, бо давайте, не для протоколу,
Мужичкі, не кажіть мені, що ніколи
Не було імпульсу у такому собі мета-
просторі публічно помити мейта.
І навіть, якщо десь на площі визволення
Тобі підморгнули... що краще б відпиздили, бля?
Не всі мають бути Адамом і Євою,
Але кожна любов має бути дієвою.
От, мужики, в чому наша потреба,
А джемить про це, сука, сумно без тебе.
Злива сьогоднішня тупо рожева,
Ці хмари принесло з карибського неба.

* * *

Ці хмари хвилями чорного моря,
з піною міни на берег вимиють.
Кілометри між нами міряю,
від Києва аж до Риму.
Чи де ти там зараз крутишся?
Без тебе джеми не мутяться.
А в мене все вкрите інеєм
у розпал палкого літа.
І дощ, якщо ллє, то зливою,
І грози гарматними виходами.
Міста, що були колись рідними,
все рідше відвідую,
бо їхати тупо нікуди.
Ми, звичайно, з тобою не Кай і Герда,
Але як же мені тут морозно без тебе.

(В співавторстві з @allnightdance)