Матеріал на Космосі за тиждень:

Френсіс Фукуяма: що означає для Америки те, що розпочав Трамп https://t.me/politikosmos/3209

Цікавий факт про 24-го президента США https://t.me/politikosmos/3212

Падіння Берлінської стіни: як це було і які ризики для Європи знову актуальні https://t.me/politikosmos/3213

Транзит газу. Хто виграє і хто програє від зупинки транзиту російського газу через Україну https://t.me/politikosmos/3217

Цікавий факт про 25-го президента США https://t.me/politikosmos/3220

Єгипет створює антиефіопський альянс на Африканському Розі https://t.me/politikosmos/3220

Цікавий факт про 26-го президента США https://t.me/politikosmos/3222

Як Європі завоювати прихильність Трампа https://t.me/politikosmos/3223

Там, де Азія зустрічається з Європою, союзники стають суперниками в клубку інтересів https://t.me/politikosmos/3225

Хто такий ветеран і ведучий Піт Гегсет, що може стати новим очільником Пентагону https://t.me/politikosmos/3228

Цікавий факт про 27-го президента США https://t.me/politikosmos/3230

Бюджет розбрату https://t.me/politikosmos/3231

Трамп насправді може виявитися корисним для України https://t.me/politikosmos/3233

Цікавий факт про 28-го президента США https://t.me/politikosmos/3235

Як уникнути анархії в Антарктиді https://t.me/politikosmos/3236

Росія намагається перетворити Грузію на конфедерацію, використовуючи Тбілісі як прикриття https://t.me/politikosmos/3237

Підписатись на «Космос політики»

☝️Частина 5 Висновок

Хоча концепція конфедерації пропонує потенційну основу для вирішення територіальних суперечок, її реалізація в Україні вимагатиме значних компромісів і гарантій з усіх сторін. Йдеться про делікатний баланс між наданням автономії конфліктним регіонам і забезпеченням суверенітету та єдності української держави. Невідомо, чи буде такий підхід прийнятним для всіх зацікавлених сторін, але він може стати одним із варіантів, що розглядатимуться на майбутніх мирних переговорах.

Важливо підкреслити, що до анексії Криму півострів вже мав найвищий ступінь конституційної автономії у складі України. Цей статус надавав Криму значні права на самоврядування, включно з власним парламентом і урядом, залишаючись при цьому частиною територіальних рамок України.

Нинішні маневри Москви, такі як пропозиція конфедерації для Грузії, можуть відображати стратегію запропонувати подібні домовленості про автономію як фасад компромісу, таким чином зберігаючи вплив без повної відмови від контролю. Прецедент автономії Криму, за яким послідувала анексія, підкреслює ризики, притаманні таким пропозиціям, коли номінальна автономія може слугувати сходинкою до глибшої інтеграції під російським пануванням.

Підписатись на «Космос політики»

☝️Частина 4

Крим, який був анексований Росією у 2014 році, представляє більш складний виклик, оскільки його статус наразі є предметом міжнародної суперечки, але контролюється Росією. Конфедеративне рішення могло б передбачати надання Криму певного особливого статусу у складі України, але це вимагало б значних дипломатичних переговорів з Росією.

Децентралізація та розподіл влади:

Подібно до пропозицій для Грузії, Україна могла б запровадити децентралізовану політичну систему, яка пропонує високий рівень самоврядування регіонам з відмінною культурною, мовною або політичною ідентичністю.

Такий підхід можна розглядати як спосіб вирішення проблем російськомовного населення на сході країни, що потенційно може зменшити напруженість і сприяти примиренню.

Гарантії безпеки та демілітаризація:

Конфедеративне рішення в Україні, ймовірно, вимагатиме міжнародних гарантій безпеки, можливо, під наглядом ОБСЄ, ООН або інших нейтральних органів, щоб забезпечити дотримання вимог усіма сторонами.

Ключовим аспектом такої домовленості буде демілітаризація зон конфлікту, можливо, з розгортанням міжнародних миротворчих сил для підтримання стабільності під час перехідного періоду.

Правові та конституційні реформи:

Для того, щоб конфедерація була життєздатною, Україні необхідно провести конституційну реформу для визначення прав та обов'язків її автономних регіонів.

Це може включати в себе створення системи, яка захищає права меншин, забезпечує справедливе представництво та встановлює механізми вирішення спорів між центральним урядом та автономними регіонами.

Міжнародне посередництво та підтримка:

Успішна імплементація Мінських угод вимагатиме широкої дипломатичної участі та підтримки з боку основних зацікавлених сторін, включаючи ЄС, США та Росію.

Мінські домовленості, які мали стати дорожньою картою для досягнення миру на сході України, можуть стати відправною точкою для обговорення конфедеративного устрою, хоча попередні зусилля зайшли в глухий кут через брак довіри та дотримання зобов'язань.

Потенційні переваги
Деескалація конфлікту: Конфедерація може запропонувати компроміс, який задовольнить деякі вимоги сепаратистських регіонів без повної передачі території, таким чином зменшуючи ризик подальшого конфлікту.

Збереження територіальної цілісності: Залишаючи Донецьк, Луганськ і, можливо, Крим формально в межах кордонів України, конфедеративний устрій може сприяти збереженню територіальної цілісності країни.

Економічне відновлення та стабільність: Зменшення конфлікту може прокласти шлях до економічного відновлення у постраждалих від війни регіонах та залучити міжнародні інвестиції.

Ключові виклики та ризики
Питання суверенітету: Багато хто в Україні (проросійські сили) може розглядати конфедеративне рішення як компрометацію суверенітету країни, особливо з огляду на побоювання подальшого російського впливу.

Брак довіри: Подібно до ситуації в Грузії, існує значна недовіра між українським урядом і владою в сепаратистських регіонах, а також між Україною і Росією.

Геополітична напруженість: Ідея конфедерації може не відповідати стратегічним інтересам ключових гравців, зокрема Росії, яка визнала незалежність Донецької та Луганської областей.

Порівняльний аналіз: Грузія проти України
Подібності: Обидві країни стикаються з сепаратистськими конфліктами, підтримуваними Росією, і мають постійні проблеми з балансуванням між територіальною цілісністю та регіональною автономією.

Відмінності: Масштаб конфлікту в Україні набагато більший, з вищим рівнем міжнародного втручання та геополітичних ставок. Крім того, правовий і політичний статус Криму є більш складним через його анексію.👇

Огляд матеріалу за тиждень:

У чому різниця між Колегією вибірників і всенародним голосуванням. Відео. https://t.me/politikosmos/3176

5 особливостей виборів у Молдові, де перемогла Мая Санду https://t.me/politikosmos/3177

Екзистенційні питання: Як російські наративи ставлять під сумнів суверенітет Центральної Азії https://t.me/politikosmos/3179

Опитування громадської думки – що таке дозволена межа помилки. Відео. https://t.me/politikosmos/3182

Річард Хаас: Ідеальне стало ворогом хорошого в Україні https://t.me/politikosmos/3183

Цікавий факт про 20-го президента США.⁣ https://t.me/politikosmos/3188

Орбан готує «сюрприз», Зеленський – угоду? Чого очікувати в Будапешті 7-8 листопада https://t.me/politikosmos/3189

Індія та Китай не можуть принести мир в Україну https://t.me/politikosmos/3191

Трамп знову президент: «Америка понад усе» вдруге https://t.me/politikosmos/3193

Президент України Володимир Зеленський поговорив телефоном з Дональдом Трампом https://t.me/politikosmos/3196

Цікавий факт про 21-го президента США https://t.me/politikosmos/3197

Після Генеральної Асамблеї ООН: як Центральна Азія вирішила (або не вирішила) російсько-український конфлікт? https://t.me/politikosmos/3198

Трамп виграв. Що тепер? https://t.me/politikosmos/3201

Цікавий факт про 22-го президента США https://t.me/politikosmos/3202

Коли ліві переходять направо https://t.me/politikosmos/3203

Європа в гостях у Орбана: дебати про війну в Україні та Трампа https://t.me/politikosmos/3205

Цікавий факт про 23-го президента США https://t.me/politikosmos/3207

Підписатись на «Космос політики»

☝️При цьому Рютте вказав, що перемога Росії в Україні була б не в інтересах Вашингтона. «Це стане загрозою не тільки для Європи, для європейської частини НАТО, а й для США, - вважає генсек Північноатлантичного альянсу. - Дуже скоро ми побачимо, що і самі Сполучені Штати опиняться під загрозою новітніх технологічних розробок через те, що Росія передає свої найсвіжіші знання і технології Північній Кореї». На форумі журналісти пригадали Рютте його прізвисько: експрем'єра Нідерландів у ЗМІ охрестили «шептуном Трампа», адже за довгі роки на своїй минулій посаді він довів, що вміє знайти підхід до непередбачуваного президента США.

Європейські лідери знайдуть раціональний спосіб співпраці зі Сполученими Штатами, запевнив глава Євроради Шарль Мішель. Він зазначив, що з одного боку Євросоюз прагне поглибити відносини з Вашингтоном, але з іншого - «хоче бути господарем своєї долі».

Про те, що Європа має перестати озиратися на США, стати незалежнішою, сувереннішою і міцніше стояти на ногах, говорили багато гостей саміту, наголошуючи на тому, що для цього їй потрібно істотно зміцнити свою оборону, позбутися залежностей, зокрема, енергетичної, та підвищити конкурентоспроможність, причому, швидко. «Ми, європейці, маємо бути реалістами, ми не можемо підходити до трансатлантичних відносин зі слабкістю, - сказав грецький прем'єр Кіріакос Міцотакіс. - Європа не в змозі змінити світ, але вона може змінити себе, щоб впоратися зі змінами у світі». Лідери країн ЄС обговорять ці теми вже наступного дня - на неформальному саміті 8 листопада.

У Європі вірять у німецьку демократію

Був на неофіційному засіданні Євроради і канцлер ФРН Олаф Шольц, який пропустив форум Європейського політичного співтовариства з поважної причини: розвал німецької урядової коаліції. Перед його приїздом DW та інші журналісти просили європейських лідерів оцінити ситуацію в Німеччині. Загалом глави держав і урядів не виявляли особливого хвилювання, а, навпаки, з великою довірою відгукувалися про німецьку демократичну систему. «Німеччина - це сильна демократія і сильна економіка. Я впевнений, що вони з усім розберуться», - сказав прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.

Його бельгійський колега Александр де Кроо теж закликав «не драматизувати»: «Це частина демократії - є уряд, є вибори, приходять нові уряди. Це не означає зупинки європейської економіки і зменшення впливу Німеччини». Де Кроо назвав ФРН локомотивом європейської економіки, а президент Косово Вьоша Османі - стовпом європейського успіху. Європа не буде сильною без сильної Німеччини, вважає і голова Європарламенту Роберта Метсола.

«Нам потрібен сильний і згуртований уряд Німеччини, і нам потрібна сильна Німеччина в Європейському Союзі. У нас зараз обговорюються дуже суттєві питання: нова Єврокомісія, нова програма Єврокомісії, бюджет, тож це важливо», - сказав прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.

У Будапешті, за традицією зустрічей Європейської політичної спільноти, спільних заяв не робили. Лідери «країн “Е” без “С” роз'їхалися, а для їхніх колег з ЄС один саміт плавно перетік в інший, що почався з робочої вечері.

Підписатись на «Космос політики»

Європа в гостях у Орбана: дебати про війну в Україні та Трампа - Deutsche Welle

Європейська політична спільнота в Будапешті обмінялася деколи протилежними думками про те, як припинити війну в Україні, співпрацювати з Трампом і пережити кризу у ФРН. Репортаж DW.

Виття поліцейських сирен кожні кілька хвилин, кордони і патрулі на вулицях, перебої з громадським транспортом - так відчули на собі саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС) жителі Будапешта, який уже майже впав у зимову сплячку після туристичного сезону. Жодних прапорів ЄС, якими рік тому на такому ж саміті майоріли проспекти іспанської Гранади, зате на виході з будапештського аеропорту фотографії дітей, які бавляться, на всю стіну і написи: «Ласкаво просимо в країну сімейних цінностей - Угорщину!»

Велика європейська сім'я з 42 країн зібралася на футбольному стадіоні імені Ференца Пушкаша наступного дня після великих геополітичних змін: перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США та розпаду керівної коаліції в Німеччині на тлі агресії Росії проти України, що зростає практично щодня.

«Це гарна можливість обговорити з європейськими лідерами всі питання, які нас об'єднують», - сказала після прибуття глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). А майбутній господар шостого саміту ЄПС - прем'єр-міністр Албанії Еді Рама назвав цей майданчик важливим для «країн “Е” без “С” - Європи без Союзу. «У цього форуму особлива енергія. На відміну від інших форумів, тут набагато вільніший обмін думками і є можливість торкатися небезпечних тем», - сказав Рама.
Зеленський: Обійматися з Путіним не допоможе

Цією можливістю скористався президент України Володимир Зеленський, якому надали слово одразу після відкриття форуму прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. «Деякі з вас, присутніх тут, рішуче виступали за те, щоб Україна пішла на «поступки» Путіну. Це неприйнятно для України і самогубно для всієї Європи, - заявив він. - Не варто плекати ілюзій, що, проявивши слабкість або здавши якісь європейські позиції або позиції будь-якої європейської країни, можна купити справедливий мир». Він закликав Європу проявити єдність і силу, натиснути на Росію. «Обійматися з Путіним не допоможе. Деякі з вас обіймаються з ним уже 20 років, а ситуація тільки погіршується», - наголосив Зеленський, виступаючи перед іншими європейськими лідерами.

Водночас господар саміту Віктор Орбан, підбиваючи підсумки, знову і знову говорив про припинення вогню в Україні. Називаючи себе «прихильником миру» і протиставляючи себе «тим, хто хоче й надалі фінансувати цю війну», він заявив, що первинною умовою будь-якого миру є комунікація, а для цього потрібне перемир'я. «Я виступаю за припинення вогню, яке дає можливість і час воюючим сторонам спілкуватися і почати переговори про мир, - заявив Орбан на підсумковій пресконференції. - Але припиніть вбивати один одного зараз, і тоді ми зможемо поговорити про те, що таке прийнятний міцний довгостроковий мир для всіх сторін».

Кореспондентка DW попросила Володимира Зеленського, який несподівано влаштував пресконференцію одразу після Орбана, прокоментувати ці заяви. «Лідер, який пропонує припинення вогню без гарантій безпеки, - це просто оратор, - відповів Зеленський, нагадавши, що угорський прем'єр активно виступає проти вступу України до НАТО. - Це нонсенс і дисгармонія, тому що припинення вогню відбувається тоді, коли воююча держава, особливо жертва, знає, що в неї будуть гарантії безпеки».

Європа шукає підхід до Трампа і шлях до себе

Україна фактично відкрила і закрила саміт ЄПС у Будапешті, другою великою темою якого стали трансатлантичні відносини. Багато лідерів говорили в заявах для преси про важливість цього партнерства і вітали Дональда Трампа з перемогою. А генеральний секретар НАТО Марк Рютте у притаманному йому стилі нагадав про заслуги Трампа перед альянсом: «Коли він був президентом, саме він стимулював нас у НАТО переступити двохвідсотковий поріг (державних витрат на оборону. - Ред.)».👇

Огляд матеріалу на Космосі за тиждень:

"Є люди, які повністю готові до громадянської війни" https://t.me/politikosmos/3138

Андрій Єрмак: «Мирна конференція? Спочатку запросіть нас до НАТО. Фактично ми зараз перебуваємо у стані війни з Північною Кореєю» https://t.me/politikosmos/3140

Ілон Маск - новий вид політичного донора https://t.me/politikosmos/3143

«Китаю це не подобається»: Пекін занепокоєний північнокорейськими військами в Росії https://t.me/politikosmos/3145

"Грошей немає": Куба побоюється повного краху на тлі відключення електроенергії та фінансової кризи https://t.me/politikosmos/3147

Мовчазна згода Китаю: Північнокорейські війська підтримують Росію https://t.me/politikosmos/3149

“Не радянська історія, а мрійницька". Чому Держпром такий важливий для Харкова https://t.me/politikosmos/3151

Розслідування виявило триваючі дослідження вірусів та діяльність Росії в Африці https://t.me/politikosmos/3158

Ізраїль керує подіями на Близькому Сході, а США відіграють дедалі меншу роль https://t.me/politikosmos/3159

Як голосують у США: чому мільйони не голосуватимуть у день виборів. Відео. https://t.me/politikosmos/3161

Вибори у США: перегони до Конгресу. Відео. https://t.me/politikosmos/3162

Одні втратять – інші знайдуть https://t.me/politikosmos/3163

Багато країн прагнуть вдосконалити Середній коридор, незважаючи на виклики https://t.me/politikosmos/3166

Вибори в США впливають на українських солдатів на передовій https://t.me/politikosmos/3168

США побоюються, що Україна вступила в похмуру фазу, оскільки Росія просувається вперед https://t.me/politikosmos/3169

Східознавець Ланьков: КНДР може відправити до РФ до 60 000 солдатів https://t.me/politikosmos/3172

Підписатись на «Космос політики»

☝️Якщо вони надсилають 10 000 солдатів і отримують за кожного суму, еквівалентну мінімальній місячній зарплаті російського солдата, це становить близько 100 млн доларів на рік за їхню присутність у зоні бойових дій.

По-друге, Північна Корея хоче отримати доступ до деяких російських військових технологій — в ідеалі, пов'язаних із ядерною зброєю, але, швидше за все, з ракетними засобами доставки, супутниковою розвідкою та будівництвом атомних підводних човнів. В нормальних умовах Росія не передає ці технології, але тут виникає нова ситуація — братерство по зброї. Люди воюють, деякі з них, безумовно, загинуть. Північнокорейські дипломати матимуть нові важелі впливу, і ігнорувати їхні прохання Москві стане набагато складніше.

Третій момент — військовослужбовці КНДР отримають бойовий досвід і побачать, як ведеться сучасна війна. Це перша серйозна війна регулярних армій за останні 80 років, і цей досвід буде для них дуже цінним. За останні кілька років ми стали свідками військової революції, і вони зможуть побачити це на власні очі. Вплив цього досвіду збережеться ще на багато років.

— Якою є реакція на відправку військових КНДР до Росії у Південній Кореї?

— Ситуація складна. Протягом звичайного часу населення Південної Кореї дуже мало цікавиться справами Північної Кореї. Але зараз ситуація інша. Це рідкісний випадок, коли Північна Корея вийшла на перші шпальти й утримується там протягом декількох днів. Реакція, звичайно, негативна. Офіційні заяви висловлюють занепокоєння, особливо щодо можливості передачі Росією військових технологій Північній Кореї.

— Тобто, відправка північнокорейських військових до Росії не призведе до поставок летального озброєння Сеулом Україні?

— Лише у разі, якщо з'являться достовірні докази того, що Росія передала Північній Кореї небезпечні для Південної Кореї технології.

Але це, по суті, далека боротьба, що не стосується Кореї, війна, в яку Сеул втручатиметься тільки в крайньому випадку. Південна Корея, будучи значним гравцем у світовій економіці, поводиться дуже обережно у політичному плані та уникає участі у конфліктах, що не стосуються її прямих інтересів. Навіть коли такі конфлікти зачіпають її інтереси, Сеул довго зважує рішення про втручання.

- НАТО і Захід стурбовані відправкою північнокорейських військових до Росії. Які заходи з боку Заходу можуть налякати Північну Корею?

- Жодні.

- Чим може відповісти Захід? Які в нього є варіанти?

- Насправді жодних. Теоретично Захід може посилити допомогу Україні, але це напряму не вплине на Північну Корею. У найгіршому разі це лише збільшить втрати північнокорейських військ на полі бою. Для керівництва КНДР це важливо, але не є визначальним фактором. Коротка відповідь – нічого зробити не можна.

- А чи можна стимулювати дезертирство серед північнокорейських військових, які опинилися в Україні?

- Це вже питання психологічної війни. Звичайно, таке можливо, і якщо командування НАТО, українське чи південнокорейське, працює ефективно, вони щось подібне придумають. Я майже певен у цьому. Наскільки це буде дієво, сказати важко.

Можливо, взводи почнуть переходити на іншу сторону, а можливо, жоден солдат не дезертує й просто посміхатимуться над листівками. Це непередбачувано. Але навіть якщо відбудуться дезертирства, це не буде серйозною загрозою для керівництва в Пхеньяні. Ну, їм буде трохи неприємно, настрій зіпсується.

- І, можливо, затримають членів родин потенційних дезертирів.

- Так, це гарантовано.

Підписатись на «Космос політики»

Східознавець Ланьков: КНДР може відправити до РФ до 60 000 солдатів - Deutsche Welle

Експерт із Північної Кореї Андрій Ланьков для DW оцінив боєздатність армії КНДР та можливу реакцію Сеула і Заходу на відправку Пхеньяном військових до Росії для участі у війні з Україною.

Генсек НАТО Марк Рютте підтвердив раніше поширену владою Південної Кореї та України інформацію про те, що північнокорейські військові перебувають на території Курської області Росії, назвавши це проявом ескалації конфлікту між Москвою та Києвом.

Про активний розвиток військового співробітництва між РФ та КНДР, реакцію на це у Сеулі та на Заході, а також про те, що собою представляє північнокорейська армія і яку частину свого військового контингенту вона може направити на бік Росії, DW розповів один із провідних у світі експертів із Північної Кореї, професор сеульського університету Кукмін Андрій Ланьков.

DW: Почнемо з північнокорейської армії — наскільки вона велика і сильна, який у неї бойовий досвід?

Андрій Ланьков: Вважається, що чисельність армії КНДР становить близько 1,2 млн осіб. Строкова служба обов'язкова як для чоловіків, так і для жінок, для чоловіків — близько 10 років. Однак приблизно половина особового складу — це будівельні батальйони та, скажімо так, воєнізовані загони сільськогосподарських робітників.

Проте інша половина — бойові підрозділи. У бойових діях північнокорейські війська після 1953 року (після закінчення Корейської війни — Ред.) участі не брали. Хоча північнокорейські льотчики брали участь у деяких зарубіжних кампаніях — у В'єтнамі наприкінці 1960-х та пізніше на Близькому Сході. Але йдеться про невеликі групи, наприклад, в Єгипті це було близько 20 льотчиків і 20 супроводжуючих. Які бойові якості мають зараз північнокорейські військові? Звичайно, я не військовий експерт, тому відповім обережно — ми не знаємо, поки не розпочняться реальні бойові дії. Коли армія так довго не воювала, ми не можемо бути впевнені, чи вона зберегла боєздатність, чи, можливо, втратила її. Побачимо це у майбутньому.
— Є думка, що це така "картонна" армія, яка існує лише на папері та на парадах, але насправді не є ефективною і не може воювати.

— Я схильний думати, що це не зовсім так, хоча ручатися не можу. Дуже часто багато армій оголошували "картонними", але вони показували високу боєздатність у реальній війні. Війна покаже.

— Називалась цифра у 20 000 північнокорейських солдатів, яких відправили до Росії. Ви говорите, що бойові підрозділи налічують близько 600 000 осіб. Тобто, Північна Корея теоретично могла б надіслати більше — скажімо, 100 000, і це не стало б для неї великою проблемою?

— 100 000 не є цілком реальним варіантом, щоб не знизити бойову готовність армії. Це не моя оцінка, а думка фахівців, із якими я спілкувався — можна відправити до 10% особового складу. Можлива ротація — 10%, потім ще 10% тощо. Таким чином, максимальна межа буде не 100 000, а, можливо, 60 000. Якщо дуже захочеться, можна йти вище, але 100 000 — це, ймовірно, абсолютний верхній поріг, до якого навряд чи дійде. Поки що мова йде про 12 000, згідно з даними південнокорейської розвідки, яка першою повідомила про це офіційно, і, зазвичай, у таких випадках вони не схильні до обману.

Також ця інформація в цілому підтверджується з'являючимися даними. Справа тут не лише у НАТО. Фактично, російські офіційні особи, включаючи президента, та північнокорейські на рівні заступника міністра закордонних справ, де-факто підтвердили відправку військ, хоча дещо ухильно, але прозорими натяками.

— Що отримує від Росії Північна Корея, який її інтерес у цьому?

— Запитайте майбутнього історика, який зараз ходить у дитячий садок, а, можливо, ще не народився. Він вивчатиме розсекречені документи, що з'являться через деякий час. Але певні загальні риси угоди вже є очевидними. По-перше, Північна Корея отримує гроші за своїх солдатів. Частина цих грошей може дійти до самих солдатів, але, скажімо, 75-95% відразу потрапляє до уряду в Пхеньяні.👇

Огляд матеріалу на Космосі за тиждень

Закордон допоміг Санду. Що сталося на виборах у Молдові https://t.me/politikosmos/3108

Хто насправді володіє світом? https://t.me/politikosmos/3112

Перед самітом: шість питань до БРІКС https://t.me/politikosmos/3116

РФ кидає виклик впливу Китаю на КНДР, підвищуючи ризик глобального конфлікту https://t.me/politikosmos/3118

Марк Пірс: Мова поваги у світовій політиці https://t.me/politikosmos/3119

Дарія Зарівна: Настав час світові діяти, щоб повернути вкрадених українських дітей з Росії додому https://t.me/politikosmos/3120

"Друзі миру" в Казані. Про який план миру Китай і Бразилія говорять з Путіним https://t.me/politikosmos/3122

Чи скоротять українським біженцям у Німеччині соціальні виплати? https://t.me/politikosmos/3126

Зустріч Моді та Сі може сигналізувати про потепління відносин між Індією та Китаєм https://t.me/politikosmos/3127

Від В'єтнаму до Ірану. Як північнокорейці воювали за інші країни https://t.me/politikosmos/3129

Путін застерігає про можливість масштабного конфлікту на Близькому Сході та обговорює Україну на BRICS https://t.me/politikosmos/3132

Чому вибори в Грузії називають історичними і чого від них чекати https://t.me/politikosmos/3133

Підписатись на «Космос політики»