Антологія, яка повертає пам’ять про Заповідник "Конча-Заспа"

Після багатьох років досліджень ми зібрали й видали антологію публікацій, присвячених історії першого українського природного заповідника — "Конча-Заспа". Ця унікальна територія, відома сьогодні як заказник "Острів Жуків" у Києві, існувала як заповідник із 1921 по 1934 рік. Майже всі його працівники згодом стали жертвами репресій, а сам заповідник ліквідували. Лише у 1999 році вдалося відновити його статус як заказника.

До збірки увійшло 120 статей, які публікувалися під час роботи заповідника, у радянський період, коли інформація про нього була заборонена, а також у маловідомих виданнях минулих років. Більшість із них — забуті чи малодоступні праці, зібрані за 8 років кропіткої роботи. Загалом - майже 800 сторінок.

Книга є не лише зібранням статей, а й своєрідною подякою тим, хто, незважаючи на тяжкі умови, репресії та втрату власної свободи, зробив усе можливе, щоб зберегти цю унікальну ділянку природи. Видання також виконує місію збереження історичних знань про заповідник.

Запрошуємо вас на онлайн-презентацію цього унікального видання!
📅 Коли: п’ятниця, 6 грудня
🕖 Час: 19:00
📍 Де: трансляція на Facebook-сторінці Української природоохоронної групи

Під час презентації ви зможете задати питання в коментарях, а також взяти участь у благодійному аукціоні. Усі кошти, зібрані під час аукціону, будуть направлені на підтримку природоохоронців, які сьогодні захищають Україну в лавах ЗСУ.

Долучайтеся та дізнайтеся більше про історію заповідника "Конча-Заспа" — місце, яке стало частиною нашої природної й наукової спадщини.

Токсичний спадок Каховського водосховища💦🦠

Після руйнування греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року на поверхню вийшла ще одна серйозна екологічна проблема — токсичне забруднення мулів на дні водосховища. Наша команда провела дослідження, щоб зрозуміти масштаби цього забруднення.
119 проб ґрунту з різних зон колишнього водосховища (донні відклади, зони затоплення, осушені території) були досліджені в лабораторіях Canterbury Christ Church University (Великобританія). Це дозволило отримати чітку картину проблеми.

Що ми виявили?🔬🧪
​•​За 70 років експлуатації на дні накопичились великі обсяги мулу, що містять як органічні, так і токсичні забруднення.
​•​Основні джерела забруднення: промислова діяльність регіону декількох міст (Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, Нікополь, Марганець) і гірничодобувні підприємства.
​•​94% проб ґрунту мають перевищення ГДК важких металів.

Основні забрудники:
​•​Миш’як (As),
​•​Свинець (Pb),
​•​Стронцій (Sr),
​•​Цинк (Zn).
Концентрації цих металів перевищують норми в 7-17 разів.

⚠️ Чому це небезпечно?

Лужне середовище (pH 7,0–8,6) уповільнює міграцію металів, але сприяє їх накопиченню в ґрунті.
Це створює ризик:
​📌Потрапляння токсичних речовин у харчовий ланцюг.
​📌Загрози для екосистем і здоров’я людей у районах, які постраждали від затоплення.

❗️Особливу увагу слід звернути на рухомі форми металів, які легко переходять у рослини, погіршуючи стан екосистем.

Що це означає для майбутнього?

Забруднення важкими металами робить колишнє дно водосховища непридатним для сільського господарства. 
Однак, природа почала своє відновлення: на ділянках з високим вмістом органіки активізувалися процеси ґрунтоутворення.

Наші наступні кроки:⤵️
​1.​Вивчення впливу забруднення на біорізноманіття.
​2.​Оцінка ефективності методів фіторемедіації — очищення ґрунту за допомогою рослин.
​3.​Спостереження за процесами природного відновлення екосистем.

Деталі будуть опубліковані у нашому звіті найближчим часом.

Нечаянська громада не погоджує створення заказника “Балка Славкіна”

Торік ми провели дослідження та за його результатом підготували клопотання про створення заказника “Балка Славкіна” в межах Нечаянської сільської ради у Миколаївській області на площі 109 га.

Клопотання отримало підтримку в обласній адміністрації і було направлене на погодження до громади.

Територія проектованого заказника репрезентує оселище, що охороняється Бернською конвенцією.
Тут зростають 7 видів рослин, які занесені до Червоної книги України, серед яких сон лучний, півники понтичні, шафран сітчастий, ковила Лессінга та горицвіт весняний.
Мигдаль степовий, півники солелюбні, часник жовтуватий, півники карликові та ефедра двоколоса включені до Регіонального червоного списку Миколаївської області.

Та вже у громаді для майбутнього заказника почались проблеми:  спершу сільська рада взагалі відмовлялась виносити питання його створення на сесію, після депутати вирішили не погоджувати його створення через те, що це унеможливить випасання худоби. Також причиною відмови назвали те, що весь заказник є сформованою земельною ділянкою, яка рішенням сесії була відведена під громадські пасовища.

Очевидно, що бажання випасати худобу і статус громадського пасовища не тільки не заважають створенню заказника, а й сприятимуть збереженню біорізноманіття степу. І саме його ми і хочемо зберегти, створивши заказник. Дійсно, навіть наше клопотання рекомендує проводити на цій території випас. 

Ми  відправляли відповідні пояснення поштою та зустрічались з громадою.
Тож схоже, керівництво громади навіть не показало депутатам наше наукове обґрунтування (як і наші пояснення), а значить рішення про відмову є  необґрунтованим і несвідомим. 

Ігноруючи вимоги законодавства, громада (принаймні її керівництво) відмовилась розглядати клопотання повторно. 

Ми звернулися до голови Миколаївської ОВА щодо сприяння  у створенні заказника, адже згідно з вимогами Закону України  “Про природно-заповідний фонд”, оголошення заказника на комунальних землях не потребує обов'язкової згоди громади.