​​Верховна Рада остаточно проти законопроєкту 9516! ?****

Цієї середи Верховна Рада проголосувала проти законопроєкту 9516. Спрощення суцільної вирубки українських лісів підтримали лише 122 депутати. Законопроєкт остаточно відхилений попри всі потуги його лобістів з ДП «Ліси України» та Держлісагентства.

Ми хочемо подякувати всім, хто разом з нами захищав українські ліси. Кожен ваш репост, кожне поширення інформації про загрози законопроєкту, кожен лист депутатам чи чиновникам були тими дрібними камінчиками, які в результаті утворили мур на захист українських лісів.

Звісно, ми впевнені, що лісівники не зупиняться і далі шукатимуть нові можливості збільшити масштаби рубок. Але і ми будемо це все відслідковувати і зупиняти. Разом з вами ?

Окрема подяка народній депутатці Юлії Овчинниковій. Саме вона стала основною противницею законопроєкту 9516 у Верховній Раді.

​​Ми обстежили проєктований заказник «Веселковий» на Кіровоградщині

Разом з ДП «Ліси України» та представниками Вільшанської селищної громади ми обстежили територію проєктованого заказника «Веселковий» на Кіровоградщині.

Загалом дослідили 53.17 га на правому березі річки Синюха біля с. Добрянка. Ділянка 1 належить Вільшанській селищній громаді. Ділянка 2 була передана громадою до ДП «Ліси України» та планувалася під заліснення.

Створення заказника на цій території сприятиме збереженню тут степів у малотрансформованому стані.

На ділянці 1 із численними гранітними відслоненнями та крутим рельєфом виявлено ряд раритетних видів рослин різного рівня охорони, з них три – червонокнижні: сон лучний, ковила волосиста і серпій різнолистий. Останній також має статус NT за національною категоризацією Червоного списку МСОП та занесений до Додатку І Резолюції 6 Бернської конвенції.

Ще 9 видів потребують охорони у Кіровоградській області: пухирник ламкий, півники карликові, гадюча цибулька занедбана, шипшина найколючіша, первоцвіт весняний, молодило руське, аспленій північний, азинеума сірувата, очиток Борисової. Очиток Борисової – вузьколокальний ендемік південних відрогів Придніпровської височини. Крім території України він не зустрічається більше ніде у світі.

Ділянка 2 має більш пологий рельєф, гранітні відслонення відсутні. Через самовільний інтенсивний випас худоби (овець) вона виявилась малопридатною для проведення досліджень. Ми виявили лише кілька локалітетів ковили волосистої, які закартували на випадок створення охоронних зон.

У 2021 році ця ділянка була ідентифікована як біотоп Резолюції 4 Бернської Конвенції Е1.2 Багаторічні трав’яні кальцифітні угруповання та степи. Оптимальним часом для опису степових біотопів є травень-червень. Тому наступного року плануємо повторно дослідити територію, щоб виявити весняні ефемероїди та ідентифікувати діагностичні види степових угруповань, коли вони відновляться після перевипасу. З пропозицією додаткових обстежень ми звернулися до Вільшанського селищної ради та ДП "Ліси України".

Обґрунтування на погодження «Веселкового» і ще шести ландшафтних заказників зараз погоджуються громадою. Сподіваємося, що природо-заповідний фонд України невдовзі поповниться новими об’єктами, що сприятиме виконанню законодавства щодо збільшення відсотка заповідності.

​​Минулого тижня відбулась радісна подія. Спеціалізована екологічна прокуратура виграла один з судів щодо видобутку торфу на «Маковому болоті». Один з найбільш цінних заболочених лісів Полісся поки що збережений!

Прокурори на цьому не зупиняються, і всупереч позиції Держгеонадр, хочуть остаточно скасувати можливість видобутку на цій ділянці.

Велика подяка прокуратурі: їм не байдуже. Але те, що вони вимушені весь час боротись з наслідками бездіяльності інших органів влади – це обурливо.

З Держгеонадрами все зрозуміло. Їм все одно на довкілля.

Але у нас є питання до Міністерства захисту довкілля. Яке керує Держгеонадрами!

30 квітня цього року Міністр Руслан Стрілець розповідав, що «важливо, щоб держава ще до розміщення лота на аукціоні повною мірою досліджувала питання наявності будь-яких обмежень на право здійснення видобутку надр, і лише після цього ухвалювала рішення щодо проведення аукціону». Ми згодні повністю!

А ще Міністр казав, що найближчим часом очікує конструктивні пропозиції для внесення на розгляду Кабінет Міністрів України відповідних рішень та схвалення наказів Міндовкілля. Пройшло більше 4 повних місяців – досі очікуємо ці пропозиції...

Нічого дивного. Постанову про режим використання торфовищ міністерства не можуть розробити аж з 2020 року. Хоча це і пряма вимога Земельного Кодексу, і це є в рекомендаціях екологічного комітету Верховної Ради України. Кожен рік Міндовкілля та Мінагрополітики грають у «футбол», перекидаючи відповідальність з одного на іншого.

Немає інституційної спроможності? Група? й інші громадські організації завжди готові допомогти і з розробкою, і з адвокацією.

Проблему можна вирішити і без змін до законодавства. Достатньо просто проаналізувати всі ділянки, на які Держгеонадра мають затверджені результати георозвідки. І виключити з них ті, де є природоохоронні обмеження на видобуток.

Ми хотіли це зробити як громадська організація. Надровики відповіли, що інформація про родовища торфу – це державна таємниця.

Але якщо бізнесмен заплатить трошки підпорядкованому Держгеонадра підприємству «Геоінформ», то дані вже не такі секретні. Головне – заплатити. Навіть окрема послуга є «передпроектний моніторинг». Трохи схоже на корупцію...

Можливо, нехай тоді проаналізує Міндовкілля? Йому ж Держгеонадра не відмовить у інформації? Так само, як це воно робить з тими ділянками, які міністерські чиновники по законодавству все таки мають погоджувати перед виставленням на аукціон.

І робить зовсім непогано – переважно не допускаючи останній рік видобуток на реально цінних територіях. За це ми їм дійсно і щиро вдячні. Так в чому ж проблема зробити так само і для інших ділянок?

Ми вже неодноразово писали офіційні листи, але тепер закликаємо Міністерство і публічно. Давайте все ж збережемо болота України для майбутніх поколінь!

Фото Офіс Генерального прокурора

​​На Черкащині знищили заказник «Великосевастянівські яри»!

Ми багато розповідали про розорювання степових ділянок у заказниках та інших територіях природно-заповідного фонду.

Утім, рідко стається, коли порушники руйнують природу настільки масштабно, як нам вдалося виявити на Черкащині, у заказнику «Великосевастянівські яри»: заказник знищений майже повністю.

На ранніх супутникових знімках 2012 року видно, що система Великосевастянівських балок, виглядала дуже гарно. Як великий нерозірваний, цілісний природний комплекс з лісовими, степовими, водно-болотними екосистемами. Сам заказник займав більшу частину цих площ. У 2015 році почалось освоєння земель заказника і з того часу площа оранок збільшується з кожним роком.

Відвідавши заказник на початку квітня 2024, наші колеги виявили, що низина балок була переорана разом з джерелами і водозахисною смугою. Очеретяні плавні спалені разом з гніздами птахів, частково також переорані. Виорані схили балок. Навіть такі, кут яких сягає 15 градусів. Спалені верболози. Спущений ставок. Болотиста низина осушена за допомогою меліоративних каналів, частково розорена та минулий рік засаджена овочевими культурами. Прямо в багно посаджений соняшник.

Ми звернулись до Офісу Генерального Прокурора з проханням забезпечити покарання винних у цьому злочині та примусити їх повернути територію до природного стану.

​​Лінія фронту двічі пройшлася нацпарком «Кам'янська Січ».

І навіть зараз, після звільнення, ця територія перебуває фактично на лінії бойового зіткнення. Регулярно обстрілюється, регулярно дистанційно мінується.

Апофеозом став підрив росіянами Каховської греблі. Водні екосистеми парку були миттєво осушені, загинула велика кількість тварин і водних рослин.

Як живе зараз нацпарк і як війна вплинула на природу парку – у нашому відео ⤵️

https://youtu.be/Du96urU9ERw

​​Зрубати можна все! Уряд ухвалив нові правила рубок?

Сьогодні Міндовкілля повідомило, що за 3 роки в Карпатах не буде суцільних рубок. Але це маніпуляція, бо ухвалена постанова дозволяє лісівникам рубати майже усюди − що хочуть і де хочуть.

Це відбуватиметься завдяки рубкам переформування: достатньо лісівникам оголосити ліс «неправильним» − у ньому можна буде одразу вирубати до 35% всіх дерев. Яких саме − на вибір лісників. Раніше такі рубки можна було проводити лише в певних типах лісів, переважно штучного походження.

Тепер обмеження зняті майже повністю. І навіть природний ліс у заказнику може стати «неправильним» і бути вирубаним. Зокрема в Карпатах.

Про недопустимість таких змін кричали громадські природоохоронні організації, але Міндовкілля вирішило стати на бік лісівників. І щоб дезінформувати суспільство про справжню суть змін – вирішили «заборонити» суцільні рубки в Карпатах. Тільки от заборона стосується лише суцільних рубок головного користування, які й без того заборонені в переважній більшості лісів Карпат.

Хоча паралельно, законопроєкт 9516 дозволить лісівникам робити суцільні санітарні рубки без обмежень. Від того, що замість однієї суцільної рубки проведуть таку саму лише з іншою назвою навряд Карпатам стане краще, чи не так?

Закликаємо Міндовкілля терміново розробити зміни в законодавстві, які б повернули всі заборони на проведення рубок переформування! Поки ж − не погоджувати жодні матеріали лісовпорядкування, які містять такі рубки.

​​Гуляючи на природі, ви можете зробити внесок у міжнародну науку.

Побачили на природі якусь цікаву тваринку чи рослинку? Додайте знахідку до міжнародних наукових баз реєстрації біорізноманіття за допомогою додатку iNaturalist!

Відео про те, як це зробити ➡️ https://youtu.be/tmjlRCUjVQ4

​​Сьогодні про датасет наймолодшого учасника проекту – Романа Лисенка – студента ННЦ «Інститут Біології та Медицини» Київського університету імені Тараса Шевченка. У рамках проекту «Saving biodiversity data in wartime» Роман створив та опублікував набір даних на 2229 знахідок флори та фауни «Some findings of common, protected, and invasive species in Ukraine recorded in 2016-2023», що презентує результати польових досліджень 2016-2023 року.

Ми вдячні автору за сумлінну працю та професійний підхід до збереження та публікації даних про біорізноманіття!

Проєкт виконується за підтримки Європейського Союзу в рамках Стипендіальної програми для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства.

#EaPCivilSociety #CivilSocietyFellows #EaPFellow

​​Нещодавно ми вирушили в чергову експедицію колишнім Каховським водосховищем.

На жаль, через небезпеку ми не змогли запросити журналістів. Про поїздку знали всього кілька людей.

Які результати експедиції? Один з найголовніших – дно Каховського водосховища активно заростає вербами, а це означає, що Великий луг потроху відновлюється.

Більше про результати експедиції, проведеної напередодні на території колишнього Каховського водосховища в межах Національного природного парку «Кам’янська Січ», а також про те, як живе сам нацпарк ми розкажемо на пресконференції 23 квітня.