пісню написала дуже талановита та благословенна моя подруга❤️?

приєднуйтесь до християнського каналу❤️?

- Дай собі час.
ніщо в природі не цвіте круглий рік.

Бути дорослою людиною — значить тримати життя під контролем і відповідати за себе. Дорослі вибирають, а діти роблять те, що треба.

Вибір - ось що важливіше будь яких правильних, чи неправильних речей

Милість Бога до нас оновлюється щоранку.
Оновлюються сили.
Оновлюються можливості і благодать на ці можливості.

Хай сьогодні все вдасться♡

#неможунеписати

Дорога до Небесного Царства

Чи можемо ми зупинитись на шляху до Бога, думаючи, що вже багато знаємо і т. ін.?

Сталась така історія (це реальна історія): один чоловік мав їхати електричкою по справах. Він трохи спізнювався тому біг до електрички, щоб встигнути. Машиніст це побачив і почекав його. Чоловік встиг і забіг у вагон.
Тільки він забіг, то двері закрились. Він задоволений, сперся на ті двері і подумав: "О, як добре, я встиг..."
Але по якійсь причині двері відкрились. І так, як цей чоловік сперся на них, то випав з вагона. Двері знову закрились і електричка поїхала...
Чоловік залишився на пероні.
Найгірше те, що він там вже був. Тільки втратив свою можливість поїхати, розслабившись і подумавши, що вже все зробив.

Так само і в духовному житті: якщо ми багато знаємо, вміємо то це ще може не означати, що вже досягли святості і точно будемо з Богом.

Ось що каже Павло:
Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.
Филип. 3:13-14:

Так і ми маємо кожного дня іти до Небесного Царства, не зупиняючись і не даючи собі розслабитись. Бо є велика небезпека залишитись на пероні, і не "дійти" до небесного Єрусалиму.

@notes_christian

не забувай що ти обраний (-а) Богом, в тобі Його світло та любов, неси його людям, а головне не бійся, бо з тобою Твій сильний Бог!

Бог хоче, щоб я любив тих, кого не розумію, щоб дізнався їхні імена. Запросив їх у гості. Щоб я вирушив на пошуки тих, кого інші відкинули й прогнали. Щоб вважав їх ближні-ми, навіть якщо між нами немає нічого спільного. Ви легко помітите людей, які стають любовʼю, тому що вони намагаються будувати царства, а не замки. Вони наповнюють своє життя людьми, які на них зовсім не схожі, які інакше поводяться й навіть вірять у щось інше. Вони ставляться до цих людей із любовʼю та повагою й прагнуть навчатися в них, а не чогось навчити їх.

Боб Ґоф