Не дихай. Замовкни. Постій.
Послухай. Забудь. Відпусти.
Втопися. Відчуй. Знайди.
Тікай. Кричи. Не жалій.

Тобі просто потрібно зупинитися.
Вдих. Видих. Всього один приліт.
Що змушує тебе сильніше злитися
Рахуючи нових в дитбудинку сиріт.

Вдих. Видих. Це всього якась будівля.Це не просто будівля - це місце сили.
Нищення його - це акт скупого душіння
Людських сердець які тут колись жили.

Ти сядь подихай. Все якось буде.
Ваше дихання мені не допомагає.
Це був мій ліпший друг... Забудьте.
Ваша байдужість мене вже не вражає.

Вдих. Видих.
Колись ти навчишся з цим жити.

28-29.10.2024

Вона не була осіннім сонцем
Чи дощем
чи іншою погодою
Бо не існує такої аби її описати.

Вона не була мінливим Львовом
Чи не була теплим навіть взимку півднем.
Не існує такого місця аби її описати.

Вона могла викликати у тебе
І радість і меланхолію і злість
І печаль і закоханість і розчарування.

Вона обмежувала себе -
її не обмежували люди
Вона не обмежувала себе -
Її обмежували люди.

Ким вона була?
Чи ким вона хотіла бути?
Врешті-решт
Не знала навіть вона

21.09.24

Зоре...та яка з тебе зоре?
Місяце одиноких сердець.
Найтихіше у світі море.
Мій ароматний чебрець.

[Ти для мене тільки знайома]

Ти - моя вічная пам'ять.
Ти - моя чистая мука.
Тіні твої вічно дразнять
Де є нетверезая думка.

[Ти для мене тільки знайома]

Запах синіх благань.
Спів гучної брехні.
І вічні твої змагання:
У кого мрії найтемні?

[Ти для мене тільки знайома]

Найактивніша втома.
Найсмішніша журба.
Ти для мене лише знайома.
Така ось у нас боротьба.

Ти для мене л и ш е знайома.

25.06.2024

Супротив. Та ні.
Всього лише дім.
Сто разів латані
Сумом німим
Рани оспівані
Народом самим.

20.06.2024

На березі моря стояла труна.
Рефлексія. Тиша досить нудна.
І був чоловік із фраком дурним.
Почало віяти запахом трупним.

На березі моря стояла труна.
До кого ж боком обернулася фортуна?
У кого сміливість зазирніть і побачте -
Що ваше типове буття нічого не варте.

Чоловік без смаку та догани стояв
Та клятого бога на угоду вмовляв
Та що то за бог що мовчить при розмові?!
Взяв і застерлився на такій то промові.

Чи була це дійсно помилка його життя?
Чи зійшла нахабна байдужість з його лиця?
На обидва питання відповідь ні
Тож роби все що хочеш у свої вихідні

На березі моря немає труни
А на життя лаються одні брехуни.
На березі моря й труни не було
Але чуже тіло вже охололо.

08.05.2024

#вірші

Люди.
Потенційно небезпечними є лише ті
Кого ви вважали своїми друзями вчора.
Потенційно нецікавими є лише ті
Хто роблять з себе гротескного актора.

Люди.
Чиє життя є просто ординарним прагненням
Здобути почуття нестримного бажання влади
Позбавлені почуття корегувати натхненням
Ще й роздають безглузді нікчемні поради.

Люди.
Що вміють лякати своєю харизматичністю
І так само вміють викликати чи мрію чи страх
Тому хочеться злитися з їхньою величною тінню
Щоб хоч на мить політати в грозових хмарах.

Люди.
Які весь час іронізують над цим клятим світом
Щоб на мить не відчувати цю кепську самотність
Аби люди не називали їх скептичним егоїстом.
Вони завжди приносять в жертву свою умовність.

Люди.
Потенційно безнадійними є мрійники
Які мають хоч краплинку совісті.
Потенційно дурними є розумники
Чий розум насправді пропав безвісті.

14.05.24
#вірші

не те що б я сумую скоріше мені страшно що час я зря марную і це напевне смішно бо ти зовсім не бачиш мої баньки сумні якби я тільки знала що ти для мене значиш то я б не задивлялась на губи твої лячні #вірші

Ти будеш завжди останнім
з моїх пріоритетів
Твій образ буде загальним
серед усіх моїх скелетів
Між нами не було ні фальші
ні правди ні страждань
Хоча останнє майже на грані
найгірших у світі покарань

Ти будеш завжди зіркою у полі
до якої вітер не злетить
Ти відчуваєшся як вода із солі
що відкриті рани боляче пестить
Але портрети твої бездоганні
я ніколи в житті не спалю
Бо це спогад про рази останні
спроб ніби я щось роблю

Ти будеш завжди місячним світлом
з думками не щирими трошки
Хоча слова твої світяться сріблом
і закривають твої грішки
Та чи давать тобі руку
для бажаного поцілунку?
Я вже мала подібну науку
тож відпусти цю кляту думку

без дати

#вірші

Пережити осінь
Пережити кохання
Відпустити чужу тінь
Не плекати сподівання

Відчувати свободу
Відпустити вічність
Мати право голосу
Але втратити гідність

Думати - мовчати
Падати - завмирати
Байдуже кричати
Без сил кудись мчати

Думати - ворожити
Очікувати змін
Якщо хочеш щось змінити
Не плекай надій. Амінь

без дати

#вірші