Привіт! Мене звати Марія і я маю дивне хобі: аналізувати сторінки 404. Зазвичай вони спричинюють юзеру біль, але деяким брендам вдається розрадити, підбадьорити та посміхнути користувача.

Запрошую до каналу @goingbackto404 — це колекція сторінок 404 усіх можливих брендів, від Coldplay до VARUS та LEGO. Давайте разом роздивлятися кейси та надихатися для власних проєктів.

Приєднуйтесь — @goingbackto404

Вітання найкращим людям!

Давно не чулися, шановні. Зараз я працюю над цікавим проєктом, тому мій фокус уваги саме на ньому, а цей канал тимчасово відійшов на задній план. Але не відписуйтеся, я точно повернуся🙌🏻.

А сьогодні хочу порадити вам один цікавий канал, за яким я також стежу. Далі слово авторці👏🏻.

Моя маленька перемога

Нещодавно їздила у пластовий табір як виховниця. Там ми робили багато чого і зокрема проводили так звані вмілості. Мою вмілість «Підприємець» відвідували діти 9-11 років зі Львова і Кривого Рогу.

Одного разу я дала їм завдання створити власний продукт і бренд. Діти чудово впоралися, придумули класні продукти, намалювали стильні упоковки, продумали назовництво (неймінг). Я була приємно вражена результатом. ...Проте мене засмутила одна деталь — більшість назв була англійською мовою. Тобто навіть пластуни, які виховуються у максимально патріотичному середовищі, підсвідомо вважають англійські назви класнішими за українські. Чомусь. Я щиро не розумію чому.

Я з тим день пожила, але не змогла змиритися?. Наступного дня прийшла на вмілість і поділилася з ними своїм сумом. Мовляв, чому так? Чому продукт український, для українців, склад українською, всі інші тексти українською — а назва англійською?

Принесла їм свою французьку косметику, показала як французи описують свій продукт жирним шрифтом рідною мовою, а потім дублюють англійською менш помітним шрифтом. Ми поміркували разом хто має захищати і лобіювати інтереси української мови, кому це потрібно, кому це не потрібно. Поговорили про те, що таке самоповага, і чи поважають інші люди тих людей, які самі себе не поважають. Ну і таке інше. Закінчила свою гутірку тезою, що це все мій погляд на речі, а вони звісно можуть мати інший погляд — це також ок.

Ми провели сходини, які вже стосувалися іншої теми.

Зазвичай я не ставлю запитання, відповідь на які може мене не влаштувати. Наприклад, ніколи не запитую своїх друзів за кого вони голосували на виборах президента. Це правда, якої я не хочу знати. Тут були схожі опасіння. Але в кінці я все ж запитала, чи вдалося мені когось схилити до своєї точки зору щодо неймінгу продуктів. Всі діти підняли руку. Це була маленька, але дуже солодка #перемога.

Щоправда, дорослі пластуни назвли мене «Фаріон», та це вже інша історія:) Я тішуся, що 11 українських дітей тепер будуть дивитися на назовництво з проукраїнської позиції. Для цього, власне, я і прийшла в пласт.

Деокупація української лексики

Знаєте це споконвічне питання, що було перше: курка чи яйце. Воно трансформується в інші контексти. Наприклад, хто винен, що в Україні на ТБ багато дегеративного контенту: телеканали, які випускають тупі шоу, чи глядачі, які дивляться ці шоу. Або хто винен, що в топах чартів низькосортна музика: співаки, які її створюють, чи слухачі, які це слухають. Ну і так далі. І ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Маша Єфросиніна каже, що вона створювала контент російською, бо такий був запит глядача. А їй в коментах пишуть, що дивилися російською, бо вона не пропонувала українською.

На мою думку, винні всі. Це коло міг розірвати будь-хто у цьому ланцюжку, якби взяв на себе таку сміливість і відповідальність. Саме тому я обираю для себе бути людиною, яка розриває коло засмітнення української мови іншими абетками. Райтери кажуть, що не можуть відмовитися від SMS, UX і front-end, бо читачі звикли саме до такого написання. А коли прийде час «сплачувати рахунки», читачі скажуть, що їм не запропунували альтернативи, тому вони мусили призвичаїтися до такого написання.

Зараз я локалізую багато текстів для нашого продукту і відчуваю неймовірну насолоду від того, що деокуповую нашу мову від литиниці. У контексті мови, латиниця для мене нічим не краща за арабську вязь, китайські ієрогліфіви чи російські Э, Ё, Ъ, Ы — це все чужорідні тіла, які рано чи пізно доведеться видалити, якщо ми бажаємо українській мові здоровʼя і довгих років життя.

Розумію, що звучить овердофіга пафосно, але я дійсно почуваюся захисницею, яка деокуповує мову. Подивіться, які слова я вже звільнила у своїх перекладах:
Інстаграм, фейсбук, твітер, імейл, айфон, айпад, Мак, айтюнз, кʼюар-код, спотлайт, вайфай.

Звісно, у моїх перекладах menu bar стає «смугою меню», а use case «сценарієм використання». Таких прикладів занадто багато, щоб усі перерахувати.

Усі перешкоди — лише в наших головах. У мови немає перешкод. Вона чудово справляється за допомогою відповідників, транскрипції або транскрибування. Я вважаю, що українські райтери мають формувати культуру написання слів іншомовного походження, і не чекати, що прості люди зберуть 25000 підписів під петицією. Сердньостатистичний користувач не сильно замислюється над тим, що показують по його телевізору, транслюють по радіо і пишуть в копі.

Усім гарного дня!
Адйос аміґос!

Локалізація акроніма FAQ

Сьогодні у спільноті юікс-райтерів розгорнулася дискусія щодо того, наскільки (не)вдалим є локалізований акронім «ЧаПи». Не погоджуюся з деякими твердженнями, що пролунали, і хочу розгорнуто пояснити чому.

1. «ЧаПи» є калькою з російського «ЧаВо».
Я спробувала знайти альтернативу «ЧаПи». Моя логіка була в наступному: якщо вдасться знайти кращий відповідник, тоді «ЧаПи» — дійсно бездумна калька. Якщо ні — ну то просто це найбільш адекватний варіант, який передбачувано може бути подібним іншій словʼянській локалізації.
«Часто Поставлені (За)Питання» (ЧПЗ, ЧПП) — так не кажуть, це калька з англійської.
«Питання І Відповіді» (ПІВ, ЗІВ) — може бути, але акроніми звучать так собі? + втрачається слово «часто», що також несе певну цінність.
Інші варіанти ще менш вдалі, тому «ЧаПи» виглядає справедливим переможцем у цьому змаганні. Але раптом хтось має кращі варіанти, будь ласка, поділіться.
2. «ЧаВо» несе зміст, а «ЧаПи» — ні.
Погоджуюся, що «ЧаВо» інтуїтивно-зрозуміле слово, але інтонація, tone of voice — ну це треш. Ніби користувач — це якийсь алкаш, що сидить під столом, і тут такий: «Чавооо???». Ще можу допустити вживання цього акроніму десь на форумі, але в своєму Сетапчику я би точно написала «Вопросы и ответы», просто з поваги до користувачів.
FAQ українською традиційно читають як «фак», що співзвучно «fuck». Також так собі рішення. На противагу всім варіантам, «ЧаПи» є емоційно-нейтральним акронімом. Власне, як FAQ є емоційно-нейтральним для англійської мови. І наразі я вбачаю в цьому перевагу, а не недолік.
3. «ЧаПи» звучить незвично.
Українські локалізатори, юікс-райтери і техрайтери живуть в такий час, коли інтренет щойно увійшов у широкий вжиток й інтернет-лексика тільки формується. Подобається нам це чи ні, але так склалися обставини, що формувати її — наша місія. Звісно, хочеться відкрити Microsoft/Apple/etc. style guide і вжити слово, яке вже хтось туди записав. Але ми такого посібнику не маємо і мусимо набратися терпіння. Колись він обовʼязково буде і можливо там буде одне, а то й більше слів, привнесених в українську інтернет-лексику саме тобою??