Не Вс, а Нд.
Не ж/д, а залізничний.
Не ДР, а ДН.
Не б/у, а уживаний.

Накидайте в коментарі, які ще скорочення хибно перекочували в нашу мову?

Моя маленька перемога

Нещодавно їздила у пластовий табір як виховниця. Там ми робили багато чого і зокрема проводили так звані вмілості. Мою вмілість «Підприємець» відвідували діти 9-11 років зі Львова і Кривого Рогу.

Одного разу я дала їм завдання створити власний продукт і бренд. Діти чудово впоралися, придумули класні продукти, намалювали стильні упоковки, продумали назовництво (неймінг). Я була приємно вражена результатом. ...Проте мене засмутила одна деталь — більшість назв була англійською мовою. Тобто навіть пластуни, які виховуються у максимально патріотичному середовищі, підсвідомо вважають англійські назви класнішими за українські. Чомусь. Я щиро не розумію чому.

Я з тим день пожила, але не змогла змиритися?. Наступного дня прийшла на вмілість і поділилася з ними своїм сумом. Мовляв, чому так? Чому продукт український, для українців, склад українською, всі інші тексти українською — а назва англійською?

Принесла їм свою французьку косметику, показала як французи описують свій продукт жирним шрифтом рідною мовою, а потім дублюють англійською менш помітним шрифтом. Ми поміркували разом хто має захищати і лобіювати інтереси української мови, кому це потрібно, кому це не потрібно. Поговорили про те, що таке самоповага, і чи поважають інші люди тих людей, які самі себе не поважають. Ну і таке інше. Закінчила свою гутірку тезою, що це все мій погляд на речі, а вони звісно можуть мати інший погляд — це також ок.

Ми провели сходини, які вже стосувалися іншої теми.

Зазвичай я не ставлю запитання, відповідь на які може мене не влаштувати. Наприклад, ніколи не запитую своїх друзів за кого вони голосували на виборах президента. Це правда, якої я не хочу знати. Тут були схожі опасіння. Але в кінці я все ж запитала, чи вдалося мені когось схилити до своєї точки зору щодо неймінгу продуктів. Всі діти підняли руку. Це була маленька, але дуже солодка #перемога.

Щоправда, дорослі пластуни назвли мене «Фаріон», та це вже інша історія:) Я тішуся, що 11 українських дітей тепер будуть дивитися на назовництво з проукраїнської позиції. Для цього, власне, я і прийшла в пласт.

Поціновувачі моєї творчості вже зрозуміли сарказм попереднього повідомлення. Звісно, ми гадки не маємо як прочитати назву станції і в тексті вона виглядає чужою і беззмістовною, немов купа пробілів. Цей приклад чудово ілюструє те, як насправді виглядає латинка в українських текстах. Вона така сама чужинка з різницею у тому, що частина українців здатні її прочитати.
Коли ми знаємо, що ця купа ієрогліфів перекладається як «Станція огляду чистої ріки» — ми розуміємо сенс. Ми можемо вимовити це вголос. Ми можемо це запамʼятати. Ми не будемо помилково ще раз додавати до цього виразу слово «станція», як зробив автор на скриншоті вище. Суцільні переваги, чи не так?
Чому ж тоді ми зустрічаємо такий спротив щодо перекладу і адаптації англомовних слів до української мови? У мене немає відповіді?‍♀️

Коли вистачило навичок перекласти тільки «до»?

Деокупація української лексики

Знаєте це споконвічне питання, що було перше: курка чи яйце. Воно трансформується в інші контексти. Наприклад, хто винен, що в Україні на ТБ багато дегеративного контенту: телеканали, які випускають тупі шоу, чи глядачі, які дивляться ці шоу. Або хто винен, що в топах чартів низькосортна музика: співаки, які її створюють, чи слухачі, які це слухають. Ну і так далі. І ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Маша Єфросиніна каже, що вона створювала контент російською, бо такий був запит глядача. А їй в коментах пишуть, що дивилися російською, бо вона не пропонувала українською.

На мою думку, винні всі. Це коло міг розірвати будь-хто у цьому ланцюжку, якби взяв на себе таку сміливість і відповідальність. Саме тому я обираю для себе бути людиною, яка розриває коло засмітнення української мови іншими абетками. Райтери кажуть, що не можуть відмовитися від SMS, UX і front-end, бо читачі звикли саме до такого написання. А коли прийде час «сплачувати рахунки», читачі скажуть, що їм не запропунували альтернативи, тому вони мусили призвичаїтися до такого написання.

Зараз я локалізую багато текстів для нашого продукту і відчуваю неймовірну насолоду від того, що деокуповую нашу мову від литиниці. У контексті мови, латиниця для мене нічим не краща за арабську вязь, китайські ієрогліфіви чи російські Э, Ё, Ъ, Ы — це все чужорідні тіла, які рано чи пізно доведеться видалити, якщо ми бажаємо українській мові здоровʼя і довгих років життя.

Розумію, що звучить овердофіга пафосно, але я дійсно почуваюся захисницею, яка деокуповує мову. Подивіться, які слова я вже звільнила у своїх перекладах:
Інстаграм, фейсбук, твітер, імейл, айфон, айпад, Мак, айтюнз, кʼюар-код, спотлайт, вайфай.

Звісно, у моїх перекладах menu bar стає «смугою меню», а use case «сценарієм використання». Таких прикладів занадто багато, щоб усі перерахувати.

Усі перешкоди — лише в наших головах. У мови немає перешкод. Вона чудово справляється за допомогою відповідників, транскрипції або транскрибування. Я вважаю, що українські райтери мають формувати культуру написання слів іншомовного походження, і не чекати, що прості люди зберуть 25000 підписів під петицією. Сердньостатистичний користувач не сильно замислюється над тим, що показують по його телевізору, транслюють по радіо і пишуть в копі.

Усім гарного дня!
Адйос аміґос!

Локалізація акроніма FAQ

Сьогодні у спільноті юікс-райтерів розгорнулася дискусія щодо того, наскільки (не)вдалим є локалізований акронім «ЧаПи». Не погоджуюся з деякими твердженнями, що пролунали, і хочу розгорнуто пояснити чому.

1. «ЧаПи» є калькою з російського «ЧаВо».
Я спробувала знайти альтернативу «ЧаПи». Моя логіка була в наступному: якщо вдасться знайти кращий відповідник, тоді «ЧаПи» — дійсно бездумна калька. Якщо ні — ну то просто це найбільш адекватний варіант, який передбачувано може бути подібним іншій словʼянській локалізації.
«Часто Поставлені (За)Питання» (ЧПЗ, ЧПП) — так не кажуть, це калька з англійської.
«Питання І Відповіді» (ПІВ, ЗІВ) — може бути, але акроніми звучать так собі? + втрачається слово «часто», що також несе певну цінність.
Інші варіанти ще менш вдалі, тому «ЧаПи» виглядає справедливим переможцем у цьому змаганні. Але раптом хтось має кращі варіанти, будь ласка, поділіться.
2. «ЧаВо» несе зміст, а «ЧаПи» — ні.
Погоджуюся, що «ЧаВо» інтуїтивно-зрозуміле слово, але інтонація, tone of voice — ну це треш. Ніби користувач — це якийсь алкаш, що сидить під столом, і тут такий: «Чавооо???». Ще можу допустити вживання цього акроніму десь на форумі, але в своєму Сетапчику я би точно написала «Вопросы и ответы», просто з поваги до користувачів.
FAQ українською традиційно читають як «фак», що співзвучно «fuck». Також так собі рішення. На противагу всім варіантам, «ЧаПи» є емоційно-нейтральним акронімом. Власне, як FAQ є емоційно-нейтральним для англійської мови. І наразі я вбачаю в цьому перевагу, а не недолік.
3. «ЧаПи» звучить незвично.
Українські локалізатори, юікс-райтери і техрайтери живуть в такий час, коли інтренет щойно увійшов у широкий вжиток й інтернет-лексика тільки формується. Подобається нам це чи ні, але так склалися обставини, що формувати її — наша місія. Звісно, хочеться відкрити Microsoft/Apple/etc. style guide і вжити слово, яке вже хтось туди записав. Але ми такого посібнику не маємо і мусимо набратися терпіння. Колись він обовʼязково буде і можливо там буде одне, а то й більше слів, привнесених в українську інтернет-лексику саме тобою??