Раз
змащую на ніч руки кремом, а в голові складаю оновлений план по відштовхуванню близьких людей
вигадую нові приводи
ошукую в переписках до пізньої години не відкриваючи запитання, що народжуються зі сходом сонця «навіщо» та «чому»?
Так треба

Два
посмак образ, які наношу корявим дешевим пензлем на чиюсь свіжу рану, як на шорстку проспиртовану поверхню глини, не дає думати потім весь день про справи
– «ти не вмієш ображати людей щоб не страждати самій!» – кричу сама собі в дзеркало і повторюю опісля:
– «бо це вже було»
Так треба

Три
колись було простіше – мову виливало рівненькими квадратними рядочками, які слугували психологами всіх образ, які завдавали МЕНІ,
а зараз…
зараз чекаю з очима наввирле́ ранку і нових запитань
та чи ТРЕБА це –
ніхто вже не напише
вірити нікому не можна
я апріорі поганий друг

© ольга ритик
#вірш #текст #думки

тссссс
так вже не говори
переробляй своє сприйняття
будь свідомим
краще уточнюй і будь уважним
на помилки вже немає шансу
особливо такому, як ти
не слухай старого себе
відпускай
і все що пов’язано з тим, на чому зростав
відпускай
переламай всі свої думки і кістки
що неправильно зрослися й росли
і відпусти
від-
пу-
сти
забудь почуття свої
зімʼятий солоний папір на підлозі…
лови новий вайб
твори
тільки знов будь уважним
і те що потрібно лишень
і навіть якщо не тобі )))))
або змовкни
на-
зав-
жди
не пиши не говори
не пиши навіть в стіл
лиши все в уяві, а краще забудь
ким ще вчора був
або ж зрадь
і пиши
говори
і слухай
просто #текст

на планеті не зна́йдеться місця для мікро людини
ба
більше —
вже третій рік поспіль воюю з собою та
якось
тримаюсь
чужий, хоч і поруч свої всі та тягнеться лихо
одне
за
одним
до космосу душу та тіло своє я горнутиму,

знайте!

залишу свій супермобіль під горою в Непалі
і рушу свідомо уверх –
все
до
біса
полишу
і піку дістанусь самотньо, зітру всі долоні
до
кро́ві
тягнутиму вгору їх, тільки мене заберіть вже

скоріше!

без триллерів сон подаруйте й куточок для мене
теж
мікро
в своєму єдиному роді лишаю все з Богом

наза́вжди!

бо там лише зможу почати вдихати на повну
та
жити

© ольга ритик
#вірш

Хто купить в Олі номерок,
В житті у тих все буде ок.
А хто примножить номерки –
Без суму житиме віки!

Яка крута декламація на вірш Саші?

Тут можна виграти прикраси від мене за донат від 50грн?
Фото в коментарях ?

https://www.instagram.com/p/C9AeA-3IhJ-/?igsh=MTJmaXl4bGV6dndnbA==

Сьогодні було дуже файно і
мега круто ?

Вікторія Васьківська https://t.me/viktorialubidpoetry
Оксана Приходченко https://t.me/literospletinnia
Відьмочка https://t.me/labm_0018
Богдан Кирста https://instagram.com/teodot79?igshid=YmMyMTA2M2Y=
Катя Цимбал https://t.me/katrin_tsymbal
Сонячна Темінь https://t.me/soniachnateminpoems
Маккабі Хайфа https://www.tiktok.com/@wikabahtina?_t=8m4kQa4CTe1&_r=1
Таня Осіпенко https://t.me/tettios
Ісус tiktok.com/@chorniy_isus

https://t.me/uapoets

https://t.me/ola_poetry_ua

Дякую всім?
Закликаю переслухати це?
#літвечір

Привіт!

триває набір на поетичний конкурс Ua Poets

тут умови конкурсу