long read rock’n’roll

В сьогоднішньому дописі хочу проговорити деякі організаційні моменти, які будуть направлені як на тих дівчат та хлопаків, котрі доєдналися до нашої спільноти нещодавно, так і для всіх тих із Вас, хто зі мною вже давно…

В чому суть даної спільноти?

По-перше, потрібно зробити один важливий акцент: long read rock’n’roll - не музичне ЗМІ. Даний блог є моїм хобі, яке дає мені можливість говорити про музику не лишень всередині власної голови, а й ділитися наявними думками зі всіма Вами. Коли я слухаю музику, аналізую її і, як наслідок, адаптую свої думки в слова та речення, я немов проходжу своєрідну психологічну терапію, в контексті якої не лише отримую задоволення та заряд енергії, а й відшліфовую власну суб’єктивну думку - це по-друге.

Так, звісно ж, як і вже згадані музичні ЗМІ, я також роблю невеличкий внесок у популяризацію нашої сцени, але виключно в зоні своєї відповідальності. Проте, об’єктивізм, притаманний ЗМІ, присутній у моїх дописах меншої мірою - левова частка всіх думок є виключно моїм індивідуальним сприйняттям.

Незважаючи на те, що мені до вподоби читати лаконічні дописи, я почуваю себе комфортніше саме у об’ємних формах (м’яко кажучи). Ні, це не означає, що я не писав і не буду писати короткі пости (анонси, івенти тощо) - просто потрібно бути готовим до того, що переважна більшість контенту буде складатися з великої кількості літер, слів, словосполучень, речень тощо.

частота публікування дописів

Якщо би я сказав, що єдиною причиною незначної кількості дописів на каналі є моя основна зайнятість, то… я збрехав би. Ні, причина не в цьому. Суть даного явища полягає у тому, що я не мав, не маю і не буду мати бажання перетворювати прослуховування музики і створення дописів/рецензій у безкінечний марафон - це не мій шлях. Я обрав іншу стежину - насолоджуватися моментом, проживати його повністю, видавлюючи з нього максимум ресурсу.

чим я зайнятий на даний момент?

Поки я очікую на продовження комунікації з однією цікавою виконавицею (з українського електронного напрямку), про котру декому з Вас вже натякав, вирішив паралельно формувати попередній графік на грудень-місяць. Чого очікувати? Будуть представники як нашої сцени (більшою мірою), так і деякі закордонні гурти. Також, буквально позавчора відкрив для себе ще один дуже цікавий вітчизняний проєкт, який (принаймі на даний момент) музично крокує стежками між площинами альт-року та інді. Не забуду оминути і дебютний альбом київського колективу, який нарізає файний та технічний дез-метал класичного розливу. Щодо потенційної решти - буду дивитися по наявним ресурсам.

а які плани взагалі на рік 2025-й?

Плани наполеонівські, але намагаюся тримати голову холодною та емоційно-нейтральною. Загалом, хочу збалансувати жанровість гуртів та виконавців, що будуть героями майбутніх дописів. Так, баланс деякою мірою присутній і зараз, але, відверто кажучи, мене не все влаштовує.

Хочу продовжувати писати як про сучасніші жанри/піджанри, так і не забувати про олдові (Ваш адмін (тобто я) є дитям класичних напрямків металу). Але, мова йде не лишень про важку площину - в моєму плеєрі присутні деякі види електронної музики, симфонічна/класична та органна її грані, а також виконавці з джазового вектору та бог його знає (не знає) що ще…

Окрім цього всього - попередньо буду намагатися приготувати хоч деякі із запланованих сюрпризів, а як воно буде насправді - час покаже…

Якось так, хлопаки та дівчата…

Подібні рішення мені завжди були максимально зрозумілі і якихось негативних емоцій не викликали (веду мову виключно про Recone), ба більше - у таких композиціях як “Lighthouse”,“Deadman” чи “Одне на двох (Amore)” я отримав достатню, хоч і не максимальну, дозу естетичного задоволення. Але, загальний настрій цих гармоній та закладена в них вокальна маневреність (за рамки якої об’єктивно не вийдеш) завжди стояли від мене на певній емоційній дистанції - до речі, подібні ситуації дуже часто трапляються і в інших гуртах самих різних жанрів. Суб’єктивізм чистої води і справа тут зовсім не в Recone.

Водночас з вищенаписаним - які ж я отримав позитивні емоції та заряд енергії від реалізації решти частинок “Спогадів” - це естетично та прекрасно (на рівні з чотирма іншими треками). Доволі хаотичний вступ, де безліч елементів формують дійсно болісно-емоційний та темний саундтрек для ліричного словосполучення “конфлікт зі спогадами”, у повній красі демонструє вміння та навички музикантів підкоряти і доволі складні аранжувальницькі форми, педантично розставляючи їх деталі у раціональні слоти. Далі ще крутіше - зверніть увагу на те, як інструментально реалізуються ліричні рядки “Сам! Це переживаю! Тут! Виходу немає! Те, що я знав! (Воно виїдає, мене розриває, та не убиває) Знову сам! Воно виникає! Бий! Я не відчуваю! Те, що я мав! (Це переживаю, виходу немає, та не забуваю)” - робота абсолютно кожного інструменту вивірена та монолітна, а за ефектне гітарно-семпловане підсилення вокальної ходи - окреме велике дякую.

Ви думали, що це все?) Ні! Далі слідує ще одне із найкращих рішень та втілень музикантів - після короткотривалого відступу вривається секція, якій я подарував назву post-chorus і під час дебютного ознайомлення з якою у мене на обличчі сформувалася щира усмішка від задоволення. Вокальний надемоційний розчеп (одна із найкращих партій соліста), філігранна гітарна робота (з чумовою мелодійною лінією, що підсилює загальну гармонію і лунає, немов темно-симфонічний мазок загальної картини), міцна ритм-секція (що, немов, забиває низькочастотні цвяхи у скриньку рефлексії ліричного героя) - повні смак та краса. Мої щирі оплески хлопцям.

Підсумовуючи вищесказане та не маючи наміру вибачатися за подальшу тавтологію, "Metamorphosis" - це дійсно Metamorphosis, який прекрасно ілюструє у всій красі крок вперед для RECONE, чітко окреслюючи його в хронологічній історії гурту. Особистісні трансформації кожного учасника гурту вплинули на їх світосприйняття, яке, в свою чергу, видозмінило як ліричне наповнення, так і площину інструменталу - причинно-наслідковий ланцюг зробив свою справу, завершивши ходу другого творчого циклу RECONE і, водночас, сформувавши дуже міцний фундамент для майбутнього пришестя третього.

recone - bandlink