Не часто закидую сюди збори, та всі які закидую, це зачасту збори моїх друзів.
Велике особисте прохання - підтримайте збір, який опублікую нижче.
Про Юлю я розровідав колись, вона постійно допомагає нашому підрозділу. Та й загалом, це дівчина, яка надихає.
Юля збирає кошти для своїх друзів з інтернаціонального легіону.
Долучайтесь до збору, та зробіть репост.
Дуже дякую.

Про який блять план перемоги йде мова, якшо фронт сипиться?
Сука, ну бісить. Відчуття що це писав не президент воюючої країни, а дитина в школі. Давайте я спробую?
Хоча навіщо, я просто процитую одного чєла
«беремо мотор, ставимо на айсберг. Айсберг беремо в Антарктиді, і пливемо до сомалійських піратів. На айсбергу буде стояти 2 кулемета. Розстрілюємо декілька човнів, піратів топимо. Ті хто вижив кажуть «ніхуя собі, це Боги припливли». Ми їм кажемо, так, ми Боги, ви повинні нас слухати. Потім ми з піратами захоплюємо Японію. У них відносно слабка армія. Ставимо свого імператора. Японія технологічна країна. Японію ми відпилюємо від дна, робимо пантони, пливемо на Японії, та нею захоплюємо Ісландію. В ісландських банках лежать гроші світових лідерів. Захоплюємо, і ставимо ультиматум, або ви підкорюєтесь, або ми публікуємо рахунки світових правителів. Вони погоджуються, і таким чином ми захоплюємо світ».
Піздато?) як вам такий план?
А якшо серйозно, це піздєц

Між горами в лісі стояли повстанці,
Буяла там наша весна,
Летіла до бою, співала про волю -
Та в крові втопилась вона.

Між горами в лісі сумують смереки,
Шумлять молоді ясени,
В окопах глибоких, в могилах високих
Лежать України сини.

Несіть їм, дівчата, і сльози, і квіти,
Не рвіть, юнаки, сон-трави.
Вонитеж хотіли кохати і жити,
Були ж молоденькі, як ви.

Нелегко було їм у землю лягати
Тоді, як горіла вона,
І нині їм тяжко під нею лежати,
Хоч квітне вже волі весна.

Віддайте хвалу їм, віддайте їм шану
За муки, за кров пресвяту.
Любіть Україну, Вітчизну кохану -
Не тільки в піснях і в цвіту.

Любіть і відгоньте від неї злі сили,
З якої б не йшли сторони,
Любіть її так, як повстанці любили,
І так бороніть, як вони.

З останніх новин.
Декілька днів тому нас трохи єбануло, зловив уламок в руку та ногу.
З руки дістали, з ноги ні ?
Але все ок)

До війни у повномасштабному форматі, ми з більшістю побратимів не були знайомі.
Нас обʼєднала війна.
Ми не вічні. Це сумно/важко/складно, не знаю які слова підібрати. Ми не роботи, і інколи емоції перемагають.
Кожен з нас розумів на що йде, і що можливі різні варіанти.
Але блять, усвідомлення , що через їбаних підарів сьогодні загинули невинні діти взагалі не вкладається в голові.
Немає безпечного місця. Ніде.
Люди не пам’ятають про війну. Декілька днів посуєтяться, та забудуть.
Чому люди активно донатять на збори, лише в той день, коли відбувається якась трагедія? Життя в якому ми живемо - суцільна трагедія.

Який нахуй Усик? Яка в пізду перемога?
Де блять перемога?
Перемога в тому шо в один день загинуло 6 моїх побратимів, і 6 бійців з суміжного підрозділу?
Ви блять радієте якійсь хуйні, і ніхуя не роздупляєтесь шо відбувається.
Досить постити якигось шлюх, з підписом «мене побила людина у військовій формі». Займіться блять чимось корисним, бо смертей буде набагато більше.
Війна доторкнеться до кожного.

Цінуйте своїх близьких, друзів, коханих поки вони живі.
Саме зараз напишіть їм, поки є змога це зробити, скажіть те, що не казали раніше з якигось причин.
Цінуйте. Любіть. Поважайте.

Інформація стосовно похоронів. Демченко Ігор Олегович «Дема» ПРОЩАННЯ 13.05.2024 м.Яворів Львівська обл 12:00 церква святого Юрія 13:00 міське кладовище Підгородецький Андрій Юрійович «Гора» ПРОЩАННЯ 13.05.2024 м.Кривий Ріг. Дніпропетровська обл 13:00…