“Люди, які перешкоджають тобі йти шляхом, узгодженим із правильним розумом, не зможуть відвернути тебе від правильних вчинків; так само вони не повинні позбавляти тебе доброзичливості до них самих”, — пише Марк Аврелій.

Цей фрагмент не тільки про моральну досконалість людини, яка розрізняє “грішника та гріх”. Тут ще й про дихотомію контролю.

Правильні вчинки — це наш вибір, який ми контролюємо та здійснюємо. Проти них може бути безліч причин, у тому числі інші люди. Вони можуть впливати, заважати, пропонувати, але вибір все одно здійснюємо ми.

Так само наше ставлення до інших людей аж ніяк не залежить від них. Вони можуть поводити себе розумно або глупо, гідно або погано, впливати на нас або ні. Наше ставлення до них буде все одно таким, яким ми вирішимо. Це наш вибір.

Марк Аврелій ще раз нагадує, що дихотомія контролю — це певний принцип, якому бажано слідувати, як універсальному. Якщо в одній ситуації ми керуємось ним, а в іншій — ні, тоді він втрачає силу.

Серпневий номер THE STOIC. Кілька цікавих статтей про почуття провини. Приємного читання!

«Перебуваючи на обіді, пам'ятай: ти пригощаєш двох гостей — тіло і душу. Те, що ти даєш тілу, ти незабаром втратиш, але що даси душі — залишиться твоїм назавжди», — каже Епіктет.

Але дивним чином ми дуже слідкуємо за гігієною тіла, за їжею або одягом і майже не усвідомлюємо, що така саме гігієна та увага потрібна для душі.

Забуваємо, що певна подія може забутися тілом, але залишиться в душі.

Журнал THE STOIC, червень 2024