листопад дихає в мої зеленіші вечірні
брунатну склянку хапає
склянку з відбитком втоми
занурює руку в волосся і тягне на себе
хоче
щоб рішення сталось вчора
скільки про нього було написано
скільки було вже сказано
скільки разів проклято
скільки разів захоплено
згадували його імʼя
зустрінемось в листопаді
розстанемось під падолист
не хочу я розставання
чую голосом крізь
сон тисяча двійників шукають свою індіючи знайдеш ти те що втрачено
чи витягнеш те що загрузло в памʼяті
чи хочеш того самого
чи хочеш того що й я
чи хочеш
чи ти ще
чи я вже
падає сумно лист

у горіхового дерева
волосся відросло
по землі волочиться

що й не розбереш
чиї очі тепер
спеку лякають

а спека гнівається
бадиллям збиває
сонця жовток
сніданок готує
собі і очам
ймовірно
горіховим

18/07/23 (ред)

хтось розмазав білу пляму на чорному небі
і тепер вона вдає що світить
вдає що бачить все що під нею
грається в божество

підморгує мені
вкриваючись пухкою повікою
ніби пробує невдало загравати

що ти скажеш мені плямко
що ти скажеш
ходи сюди
плямко
попліткуємо
розкажи про того хто тебе розмазав
що ти думаєш
плямко про це
що ти знаєш
покажи мені плямко шлях
покажи мені плямко
майбутнє

ховаєшся
вдаєш що заснула
а я напишу про тебе вірш
ще один ось такий
і колись
хтось може випитає в тебе звідкіля ти взялася
але не я

хто тебе заспокоїть кицюне
коли будеш ти плакати
хто кицюне розважить твій сум
ти кицюне йдеш кудись вздовж нічних каналів
вздовж кросвордів блискучих паттернів на будинках що завжди поруч
на будинках що завжди слідкують бережуть твій крок
там щось певно загадують на сімейному щось про котів спільну ковдру серіали і ймовірно про обійми і голос чийсь дорогий і вимірюється відстань може там не смутком
але це не точно
та і це кицюне не твоя історія
канал густий і холодний гигоче хвилюється мокрим пірʼям і шипить повторює
наче знущається
хто тебе кицюне заспокоїть коли ти будеш плакати
хто

ШРАМ

— скільки шрамів на правій руці?
— я не знаю
— скільки шрамів на лівій?
— мене ніколи не торкалась твоя ліва рука
— але ж торкались інші
але ж ти шраме є
чи маєш ти старших братів?
— я не знаю навіть хто я
я не знав навіть що я є допоки ти не спитала
— а тепер?
— тепер знаю що я є на лівій руці і що є в мене старший брат зачатий у пʼятницю тринадцятого червня дві тисячі восьмого року
— а ти якого року шраме?
— цього що зараз цього що зараз
я нагадування тобі не робити дурниць

СУВОЇ

змученого ранку на відстані голосу вдивляючись у будинок навпроти
розгортаю в одному вікні потім в іншому
і так по порядку
по поверху
по сувою
і читаю одкровення
з кожної розлуки
ніби вони були
не такі як
ця

FOUND POETRY IN SILPO

визначте пріоритети щоб це не зробили за вас
якщо ви помилитесь світ не зупиниться
цінуйте всі свої маленькі перемоги
піклуйтеся про себе
зберігайте ясність розуму та серця
ви сьогодні просто неймовірні
ви були чемними миколайчик знає
тримайтеся своєї думки
одягніть на свята свою найкращу усмішку
почекайте ще трохи і все налагодиться
терпіння терпіння і ще раз терпіння
будьте з тими хто зрозуміє вашу тишу
хтось дуже чекає вашого повідомлення
маєте гарний смак
шукайте мудрість поміж рядків

СУДИНА

у дзеркальній райдужній щелепі примружених спʼянілих
мертва судина гойдається
мов жива
під чорної цятки
наглядом

ця цятка безумовно належить судині
як і моє праве око
воно належить чорній судині
як і моя голова
вона належить чорній мертвій судині
як і моя гикавка що заважає писати цей текст
вона теж належить цій судині
мертвій чорній судині
у правому оці
котра існує вже років з двадцять
росте виринає сухим надламаним стеблом у підніжжі втомленої трави
тоне ховається тиняється від одного кутика до иншого
літерою і
знаком питання
знаком оклику
одним коротким одним довгим
гойдається
мов жива

ЛОВИТВА ВОРОНЯЧОГО КРИЛА Е

ловила ловила
крило вороняче
черево кита
витворила
виварила

не вино
лила
не воно
не я
а чого
вороно
а кого вороно
а як

так так вороно
твоя корона
твоя крона
вона чорна
як горня тло

говорила ти вороно
лаврового латаття
виткала
в черево кита гнала
не вчинила того
як я

не лини в рота
не глина в горло
на око отче
крило е наклала
та в човна
виловила

СОНЯЧНИЙ ПАКЕТИК

в абрикосову гілочку
пакетик білий зубами вчепився
молочними
і гойдається собі
забавку знайшов
у вікна заглядає підскакує
хитається
в феба грається
сина свого виглядає мабуть
на кухонних столах

а під кущиком форзиції далі
хвостик проріс пухнастий
певно зайчик сонячний
загубив
як за зубами молочними
пакетиковими підстрибнув