Підрозділ фізичного захисту податкової міліції демонструє роботу в умовах захоплення заручників під час стройового огляду підрозділів Київського гарнізону податкової міліції Державної податкової адміністрації України в Києві в п'ятницю, 27 жовтня 2000р.

У понеділок, 30 жовтня 2000 р. відзначається день Податкової служби України. Фото Дмитра Гавриша/ УНІАН

Сидиш, нікого не чіпаєш, гуглиш інших людей і тут знайомі лиця.

Я так розумію, це якась російська ШІ від Яндекса.
Бідна нейромережа доволі точно передає дух своїх творців.

Ви натрапили на конституційного гопника. Збережіть це фото, і ваше життя прийде у відповідність до Основного Закону України.

У мєдвєдок самиці зверху

Until we meet again

проводиш усього пів дня у Львові

Ютуб: диви, lofi - ксьонзд!

Я не інтернет-експерт і не розбираюсь настільки гарно в усьому, як активні користувачі тут.
Але навіть як у істоти, інтереси якої зараз наближені до інтересів первісної людини, в мене дуже горить з людей які не розуміють чому Україна впрягається потихеньку за будь-яку бунтівну фігню в рф. І чому це взагалі треба.

Наші вороги більше 300 років фінансують і ідеологічно підтримують асболютно всі бунтівні чи радикальні двіжі по країнах, в які може дотягнутись. При чому і в союзницьких особливо, аби мати можливість тиснути хаосом в разі чого. І тема та напрямок не важливі.
І ось ті самі люди, в яких дупа горить через те, шо польських фермерів підбурюють проросійські активісти, і це шкодить нашій економіці, одночасно і серйозно питають "Зачєм нам підтримувати боротьбу інгушів, я не розумію?"

Відповідь така ж проста, як на питання "зачєм накурівать осу?"
Затєм. Це працює в обидві сторони.

Острівці нестабільності рф - це пряма економія наших ресурсів. Вам не треба прямо любити інгушів\ баргузинів\ лугових марійців для цього. І багато що про них знати, хоча звісно, бажано вікіпедію хоча б почитати, бо це важливо для нашого виживання.
Вороги от взагалі ненавидять всіх, навіть за людей не вважають. Що ніяк не заважає роками качати тих же гагаузів в Гагаузії і псувати цим кров Молдові, еге ж? З нас буде достатньо помірного інтересу.

Не дуже зрозуміло, це в людей сліпота на паттерни, бо в нас історії навчали не по зв'язкам а по датам, чи це меншовартісна впевненість у тому, що Україна нічого поза своїми кордонами не може? В часи то, коли вона вже давно довела зворотнє.
Втім, причина не важлива. Якщо сложно і не зрозуміло як можна підтримувати когось без сильного власного емоційного відклику - то доведеться ускладнитись, особливо якщо спілкуєтесь з вестернами.

Бо ще два роки тому вони відмовлялися бачити саму можливість розвалу рф, або вигадували способи як би цього уникнути. А зараз вони звикають до ідеї неминучості розпаду. І не тому, що вони самі такі догадліві.

Кожен такий внутрішній конфлікт, надто коли він провадиться людьми, які готові боротися хоч трохи - це хороша новина. Бо це купа грошей, які ідуть не на фінансування наших вбивств, а на силовиків і сіськарів, які такі історії дуже не люблять там. У випадку вдачі - це навіть N хороших або частково дефрагментованих силовиків які вже не поїдуть в нашу сторону та\або нагрузять бюджет рф.

Тож наступного разу, коли щось таке станеться, наприклад з тофаларами, ми повинні не питати "зачєм".

Ми повинні вивчити переклад фрази "Знову тюрма народів бореться проти народного волевиявлення! Я от все життя любив тофаларську народну казку про маленький народ, що їздить на зайцях, сподіваюсь вони здобудуть незалежність!" і сказати її всім знайомим іноземцям.

Читати при цьому казку про зайцевершників зовсім не обов'язково.

Але мені насправді подобається)

Нагадую - якщо день Валентина вас дратує, не цікавить, або ви не маєте пари, то є й інше 14 лютого - день святого Трифона Зарізана.
Для святкування Трифона Зарізана вам треба:
- вино, бажано в куманці. В разі відсутності куманця можете використати кувшин "рибкі".
- вінок з чогось вічнозеленого. Різдвяний вінок, який ви ше не викинули, або вічнозелена пластикова ліана теж підходять, просто не показуйте це болгарам.
- друзі\сусіди\співробітники у ролі ряжених.
- бажані три калачі, але якщо ви не в Бесарабії і вас ніхто не бачить, то будь-які 3 хліби підійдуть.
- зимові закуски і соління.
- секатор для ритуальної підрізки винограду. Якщо у вас немає винограду і секатора - на початку свята ритуально підріжте хоч шось, хоча б 2 хлорофітуми і фіалку в офісі. Це свято початку сільськогосподарських робіт, знаєте, треба попотіть. Там ще треба тричі полити підрізаний виноград вином, але я не впевнена, що ваші офісні рослини це вивезуть.
- духу також додасть музика типу турбофолку і національні костюми.
Маючи все це вмикайте ремікс "комбайна вършачка", пийте, радійте і веселіться.

Епічна оповідка від бесарабців про суперсилу місцевих старовірів повелівати тарганами.

Можливо, це якесь російське втрачене волшебство? ?