Влада має негайно звільнити з поліції топ-корупціонера Полієнка, та притягнути його до кримінальної відповідальності!

Заступник начальника столичного управління поліції Тарас Полієнко, все життя працюючи в правоохоронних органах, зібрав великі статки явно незаконного походження.

Так, журналісти з’ясували, що Полієнко у березні 2022 року переїхав у квартиру в ЖК бізнес-класу у Києві площею 220 квадратів, яку він оформив на тещу. При тому, що офіційно ця теща заробила за останні 25 років аж ... 100 гривень. Квартира Полієнка - це двоповерховий пентхаус на останньому поверсі ЖК «Зарічний», і зараз така квартира з ремонтом коштує від одного мільйона доларів!

Поліцейський також задекларував, що його дружина отримала у подарунок 7 мільйонів гривень від своєї бабусі, при цьому офіційні доходи останньої звісно не дозволили б мати такі заощадження.

Згідно з деклараціями Полієнка, з 2015 по 2023 рік він отримував заробітну плату від 15 тисяч гривень до понад 70 тисяч на місяць - найбільше він отримував останні два роки, будучи на керівних посадах, тобто це близько 840 тисяч річного доходу в 2022 та 2023 роках. Водночас офіційні доходи його дружини з 2017 по 2023 роки складають майже 600 тисяч гривень, тобто ще менше. Отже сумарно вони не могли б придбати навіть половину цієї квартири.

При цьому теща Полієнка придбала в тому ж житловому комплексі також два паркомісця – вартістю 172 500 гривень кожне на 2020 рік. У декларації поліцейського вказаний Lexus, зареєстрований на фірму, співвласницею якої до лютого 2024 року була його дружина, орієнтовна вартість такого автомобіля на сьогоднішній день близько $70 000. Але на паркомісці журналісти помітили Mercedes S-класу, власника якого наразі встановити не вдалось. Автомобіль, ймовірно, має номери прикриття.

До переїзду в столичний ЖК родина поліцейського мешкала на Київщині, у будинку на понад 180 квадратних метрів у селищі Велика Димерка. Ця нерухомість записана на його сестру Олену Полієнко – заступницю директора Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України. Будинок міститься на ділянці, яка також належить Олені Полієнко, а по сусідству – земля та будинок, які належать матері Полієнків. Вже після того, як Тарас Полієнко перейшов на посаду заступника голови столичної поліції, на ділянці матері та сестри почалась перебудова будинків, з’явився басейн та змінився ландшафтний дизайн.

Отже, журналісти виявили ще одного топ-корупціонера в правоохоронних органах. Але від керівництва Нацполіції та МВС досі жодної реакції, попри те, що розслідування вийшло п‘ять днів тому. А тим часом Міністр внутрішніх справ Клименко разом із одіозним “смотрящим” за правоохоронними органами від Офісу Президента Татаровим роблять все, щоб в Нацполіції не було прозорого конкурсу на керівні посади та справжніх публічних перевірок доброчесності кандидатів.

Наша партія Народовладдя вимагає від голови Національної поліції Вигівського негайно звільнити Полієнка з посади. При цьому НАБУ має розпочати розслідування та оперативно оголосити підозру Полієнку, адже матеріали журналістського розслідування явно засвідчують його незаконне збагачення.

При цьому ми констатуємо, що це все відбувається під дахом Міністра внутрішніх справ Клименка, щодо якого ми вже неодноразово говорили, що він не має обіймати цю посаду. Проте, на жаль, такий Міністр цілком влаштовує дует Зеленського-Єрмака та їхнього «смотрящого» за правоохоронними органами Татарова. Тому лише суттєвий, наростаючий суспільний тиск дасть хоча б шанс на очищення поліції від Полієнка та подібних йому корупційних персонажів.

https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-poliyenko-natspol-kvartyra-teshcha/33123961.html

Радіо Свобода

Столичний поліцейський живе у квартирі тещі на 220 квадратів, яка офіційно за життя заробила 100 гривень

Поліцейський також задекларував, що його дружина отримала у подарунок 7 мільйонів гривень від своєї бабусі

Рівно 11 років тому ми з Тетянкою одружилися в Оболонському РАЦСі Києва.

Дякую Тобі, кохана, за ці 11 років, дякую Тобі за все.

Дякую Тобі за те, що тепер на наших спільних фото є наша Леля.

Дякую Тобі за Твою безмежну підтримку й розуміння; за все те, що Ти терпиш роками через нашу спільну боротьбу, за те, що розділяєш мою любов до наших Карпат. ?

За ВСЕ!

P. S. І ми спільно уклінно дякуємо нашим Силам Оборони в цей день за можливість виховувати нашу доню в нашому українському Києві! Якщо хтось раптом захоче нас привітати, то закиньте кілька гривень на дрони для хлопців з 14-ї бригади під Купʼянськом, на які збирає наш Волонтерський центр UА.HELP, будь ласка: https://send.monobank.ua/jar/4igFiinaJn

Третя п'ятниця вересня – День пам’яті українських журналістів. Його присвячено вшануванню журналістів, які загинули при виконанні своїх професійних обов’язків та приурочено до дня трагічної загибелі відомого журналіста-розслідувача Георгія Гонгадзе.

Очевидно, що вбивство журналіста, який роками викривав корупцію режиму Кучми, було санкціоновано самим Кучмою, але цей покидьок не тільки досі не сидить у в'язниці, але навіть є "почесним гостем" на заходах державного рівня.

Професія справжнього журналіста є не лише дуже важливою і складною, але часто і доволі небезпечною. Журналісти-розслідувачі, які викривають корупцію можновладців, ризикують заплатити за це своїм здоров’ям, а інколи і життям.

Після початку російсько-української війни професія журналіста стала ще більш небезпечною. Так, з 2014 по 2021 роки на фронті загинули дев’ять українських журналістів, багато військових кореспондентів зазнали поранень. А з початку повномасштабного російського вторгнення загинули вже понад 90 журналістів.

Саме завдяки справжнім журналістам, які виконують свої професійні обов’язки, щоденно ризикуючи життям, під ворожими обстрілами та бомбардуваннями, пишеться літопис Визвольної війни українського народу.

Ті фото й відео, ті репортажі з лінії фронту, які журналісти створюють з ризиком для життя, згодом будуть у підручниках з історії. А страшні свідчення воєнних злочинів російського імперіалізму, які документують журналісти – мають бути представлені на міжнародному трибуналі.

Пам’ятаймо журналістів, які загинули при виконанні професійних обов’язків та, кожен на своєму місці, діймо так, щоб бути гідними їх світлої пам’яті!

Зокрема, згадуючи знакову фігуру цього дня – Георгія Гонгадзе, маємо продовжувати його справу – викривати корупцію можновладців та боротися проти панування олігархії, аби врешті-решт такі покидьки, як Кучма, сиділи у в'язниці, а не виставлялися суспільству в якості "почесних гостей" на державних заходах!

Сьогодні - День рятівника.

Професія рятувальника - надскладна, винятково важлива та водночас дуже небезпечна. А з початком повномасштабного російського вторгнення від українських рятувальників у буквальному сенсі залежить життя тисяч людей. А своїм життям вони часто ризикують не менше, ніж наші воїни на фронті.

У прифронтових містах і селах під постійними ворожими обстрілами рятувальники розбирають завали і витягають людей з палаючих будівель, гасять пожежі, під ворожим вогнем евакуюють мирних мешканців. Варто згадати і співробітників ДСНС, які з величезним ризиком для життя щодня розміновують українські міста і села.

Від початку повномасштабної Визвольної війни українського народу проти російського імперіалізму багато рятувальників віддали за Батьківщину найдорожчє - своє життя.

Українські рятувальники - справжні Герої!

Від імені нашої партії людей праці Народовладдя вітаю всіх українських рятувальників з їх днем. Бажаю ще більше сил і наснаги у вашій вкрай важливій, тяжкій та небезпечній праці, яка рятує життя українців і наближає Перемогу!

Пам'ятаймо Героїв, які загинули, виконуючи свій обов'язок і кожен на своєму місці, діймо так, щоб бути гідними їх світлої пам'яті!

Слава українському народу!

Сьогодні – річниця трагічної загибелі відомого українського журналіста Георгія Гонгадзе.

16 вересня 2000 року Гонгадзе викрали та по-звірячому вбили співробітники МВС на чолі з генералом Пукачем. Очевидно, що вбивство журналіста, який роками викривав корупцію режиму Кучми, було так чи інакше санкціоновано самим Кучмою.

Багато років керівники правоохоронних органів годували суспільство пустими обіцянками, що «розслідування скоро завершиться, і всі замовники будуть встановлені». Утім, коли вироки отримали лише безпосередні виконавці вбивства Гонгадзе, а імена замовників нібито так і не були встановлені, стало очевидно, що цю справу просто «спустили на гальмах». Неважко здогадатись, що високопоставлені замовники вбивства просто домовлялися із всіма відповідними владами про гарантії недоторканності для себе.

Переконаний, що організатори вбивства Гонгадзе, незалежно від займаних на той час посад чи сьогоднішнього становища у суспільстві, мають понести суворе покарання. А саме, це стосується Леоніда Кучми та тодішнього керівника його президентської адміністрації Володимира Литвина. Кучма, який фактично був «архітектором» нинішньої кримінально-олігархічної системи влади, і Литвин, який був його вірним помічником у цих оборудках, мають сидіти на в’язничних нарах. При чому не тільки за вбивство Гонгадзе!

Утім, звісно, цього не станеться за нинішньої влади, зокрема з огляду на те, який вплив на неї має зять Кучми – злодій олігарх Віктор Пінчук. Як і не сталося при попередній, у якої Пінчук так само був "в пошані".

Пам’ятаймо Георгія Гонгадзе та продовжуймо його справу – викриття корупції можновладців та олігархічних «схем», боротьбу за побудову дійсно демократичної та правової держави!

Мене часто питають "а чим ваша партія відрізняється від інших?" І ось на цьому прикладі хочу навести одну таку дуже показову - світоглядну різницю.

Якщо б так діяли якісь депутати від Народовладдя, то ми б миттєво ініціювали їхнє відкликання, й оперативно б його провели, що чинне законодавство дозволяє відносно легко зробити для місцевих депутатів, якщо є відповідне бажання керівництва партії.

Але у цих, та інших олігархічних бізнес-проектів (так званих "партій") які наразі захопили Верховну та більшість місцевих рад, ви таких дій не побачите (або хіба що іноді після величезного тривалого суспільного тиску), адже там така поведінка й життєві пріоритети, як в історії описаній нашим Олегом Симорозом, є нормою, а не бридкою дикістю, як для нас.

Тому, якщо ви хочете, щоб таких депутатів-покидьків було все менше й менше у ваших місцевих радах, а замість них приходили люди, які хочуть справді працювати на інтереси громади, а не своєї кишені, то долучайтеся до нас: narodovladdia.com/join, або підтримайте нас внеском, будь ласка: narodovladdia.com/donate!

Разом почистимо місцеві ради від такої наволочі, а потім і Верховну!

Сьогодні покидьки в Київраді згадали, що таке справжня опозиція. Будемо намагатися частіше їм нагадувати, що вони мають служити українському народу, а не своїм олігархічним господарям.

До повномасштабного вторгнення такого було багато, але Свят Кутняк, Прохор Антоненко, багато інших наших в ЗСУ, Олег Симороз поранений, решту активу завантажило волонтерство, тож трохи не до того було.

Ну, але не вічно тим покидькам в Київраді там спокійно відпочивати, сподіваюся, що сьогодні для них відновився зворотній відлік. ? Добре нагадали їм як було й як буде на кожній комісії, а потім і в залі. ? Спочатку в Київраді та інших місцевих радах, а потім і у Верховній. ?

P. S. Якщо Ви хочете пришвидшити процес очищення Вашої місцевої ради від олігархічних покидьків, які думають тільки про свою кишеню, а не інтереси громади, то долучайтеся до нас - Народовладдя! Заповнюйте анкету прихильника: narodovladdia.com/join

Уряд Єрмака завдяки голосам ОПЗЖ: підсумки кадрових змін у Кабміні цього тижня. Влада вирішила спробувати бодай частково "спустити пару" в суспільстві шляхом імітації якихось змін. А саме, поміняти частину членів Уряду. Але так, щоб "Віцепрезидент" Єрмак…

Уряд Єрмака завдяки голосам ОПЗЖ: підсумки кадрових змін у Кабміні цього тижня.

Влада вирішила спробувати бодай частково "спустити пару" в суспільстві шляхом імітації якихось змін. А саме, поміняти частину членів Уряду. Але так, щоб "Віцепрезидент" Єрмак міг ще й паралельно скористатися зручною нагодою, щоб ще більше посилити свій і так величезний вплив.

Єрмаку мало того, що він і так фактично контролює Кабмін. Йому треба, щоб там було по максимуму саме безпосередньо "його людей". Так, Віце-прем'єр-міністром - Міністром розвитку громад та територій став Олексій Кулеба. Це - давній друг Єрмака, фактично його "права рука" ще з часів, коли Єрмак був "широко відомим у вузьких колах" власником величезної мережі МАФів в столиці. Відколи Єрмак засів на Банковій, Кулеба встиг побувати і керівником департаменту благоустрою КМДА, і першим заступником голови КМДА, і головою Київської ОДА, і заступником Єрмака. А зараз цей "незамінний кадр" пішов у Кабмін. Очевидно, що саме Кулеба буде головним виразником інтересів Єрмака у Кабміні, таким собі "смотрящим за урядом".

Заступник Єрмака, його одногрупник Микола Точицький став Міністром культури та стратегічних комунікацій. На відміну від Єрмака, який після навчання на міжнародника пішов у ларьочний бізнес, Точицький все життя працював дипломатом. Але ніколи не працював у сфері культури. Чому ж тоді він очолив Мінкульт?! Відповідь очевидна - бо однокурсник Єрмака.

У контексті цього призначення варто звернути увагу на нібито другорядну, але насправді дуже показову деталь. Міністерство культури та інформаційної політики буде перейменовано у Міністерство культури та стратегічних комунікацій. По суті - одне й те саме, але таке перейменування - це купа проблем на рівному місці, купа роботи для багатьох людей - від банальної зміни вивісок і заміни печаток до внесення змін у сотні підзаконних актів, де фігурує назва відповідного міністерства або посада міністра. Насправді це - сотні, якщо не тисячі людиногодин роботи державних службовців, абсолютно зайвої. Просто для того, щоб задовольнити чиюсь забаганку з Банкової - "придумати красиву назву"! А скільки вже було таких перейменувань "для галочки"?! Насправді в такому перейменуванні - вся суть системи державного управління за влади "слуг" - ефектна картинка замість змістовних змін в інтересах українського народу.

Ще один колишній заступник Єрмака, який отримав міністерську посаду - новий Міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Цей кадровий дипломат набагато більш на своєму місці, ніж Точицький чи тим більше ларьочник-"рішала" Кулеба, але, очевидно, що і тут реальним мотивом для призначення стали не знання і досвід, а наближеність до Єрмака.

Ще одна наближена до Єрмака людина - Віталій Коваль, який з посади Голови Фонду державного майна став Міністром аграрної політики та продовольства. Коваль має бізнес з одіозним "рішалою" Тимуром Міндичем - давнім другом і бізнес-партнером олігарха Ігоря Коломойського, а також співвласника "Кварталу 95" Сергія Шефіра.

Наближена до Єрмака Ольга Стефанішина, яка вже була в Кабміні, суттєво посилила свої повноваження - тепер вона не лише віце-прем'єр, але й очолює Міністерство юстиції. А оскільки саме Мін'юст є одним із "наріжних каменів" функціонування як уряду, так і виконавчої влади загалом, то Єрмак отримав ще один потужний важіль впливу.

Так що за підсумками всіх цих кадрових ротацій "Віцепрезидент" Єрмак, якого Зеленський наділив фактично повнотою влади в країні, значно посилив свій вплив на Кабмін. Така концентрація повноважень у руках Керівника Офісу Президента занепокоїла навіть частину "слуг". Голосів у "монобільшості" по всім кадровим голосуванням катастрофічно не вистачало навіть після зустрічі фракції з Володимиром Зеленським, і всі ці призначення стали можливі лише завдяки голосам сателітів "слуг" - колишньої ОПЗЖ (ПЗЖТМ Бойка-Льовочкіна та "Відновлення України" Столара), а також інших олігархічних груп - "Довіра" та "За майбутнє". Причому саме без голосів ОПЗЖ не відбулось би призначення частини міністрів, зокрема вищезгаданих Кулеби, Коваля і Точицького.

Продовження ??****

Намагаючись трохи "випустити пару" після своєї ганебної поведінки на останній прес-конференції Зеленський сьогодні звільнив з посади Заступника Керівника Офісу Президента Ростислава Шурму.

Звільнив нарешті корупціонера-регіонала, прихвосня Ахметова, якого не мав би взагалі призначати будь-куди, й якого мав би давно не просто звільнити, а забезпечити оперативне кримінальне розслідування його злочинів і справедливе покарання.

Ну, гаразд, добре, що хоч зараз звільнив. Врешті-решт, наша партія Народовладдя це вже роками вимагала. Але, по-перше, Шурма має бути не тільки звільнений, але й опинитися у вʼязниці. А, по-друге, й це основне: звільненим має бути не тільки Шурма, але і його вчорашній керівник - "Віцепрезидент" Єрмак, разом з ще одним колегою Шурми - паном Рембо-Татаровим. І всі вони мають спільно опинитися на нарах.

Ось тоді можна буде справді хоч трошки порадіти з кадрових рішень Президента, бо ось це запізніле показове "випускання пари" не обнадіює зовсім...

І це при тому, що я тут лише кадри Офісу Президента згадав, враховуючи місце роботи Шурми. А таких "діячів", які мали б бути давно звільнені (й яких не мали взагалі призначати) та посаджені на нари у "слуг" маса - від Генпрокурора Костіна до Голови Антимонопольного Комітету Кириленка. Але всіх їх дует Зеленського-Єрмака не чіпає й сподівається, що "кістка суспільству" у вигляді Шурми та міністерські перестановки трохи відволічуть від них увагу.

Тому суспільству не треба відволікатися й купуватися на такі мілкі "кадрові кріхти", а потрібно далі тиснути! Лише послідовний, наростаючий тиск дасть хоч мінімальний шанс, щоб на Шурмі все не закінчилося!