🍁 Конфіскація активів РФ нашкодить іміджу США і відлякає інвесторів у цю країну, - прес-секретар президента РФ Пєсков.

- Берімор, що там за виття на болотах?
- Це Конгрес проголосував за конфіскацію заморожених активів Російської Педерації, сер.
- А, ну тоді це виття звучить як музика, Берімор.
- Ви як завжди праві, сер.

🍁 Кому цікаво, надам деталі.

Процес відбувся згідно зі встановленою раніше процедурою після проведення дебатів та внесення поправок.

Палата представників підтримала «Акт про мир через силу у ХХІ столітті». Він, зокрема, передбачає право президента на нові санкції проти росії та Ірану та заходи з протидії Китаю (його ще негласно називають законопроєктом про заборону TikTok). В частині, що стосується України, законопроєктом передбачається можливість конфіскації суверенних активів рф на користь України.

Вікторія Спартц попросила, щоб за її поправку проголосували поіменно. Вона виступала проти законопроєкту про додаткове фінансування для України. Голосування провалилось. Також Спартц хотіла обмежити повноваження Байдена виділяти Україні зброю в рамках президентських повноважень (хтось ще буде ліпити з нею героїню?).

Також, провалилась поправка Марджорі Грін, яка виступала проти допомоги Україні взагалі. Кошти, призначені для України, вона в тому числі запропонувала перенаправити жертвам падіння потяга у Східній Палестині, генпрокуратурі для ініціювання масових депортацій нелегалів та вимагала від усіх членів Конгресу, які проголосують за допомогу Україні, мобілізуватися до лав ЗСУ.

Третя поправка, він Кет Кемек з Флориди, яка пропонувала виключити всю не збройну допомогу для України, також провалилась.

Опісля, Палата представників голосувала пропозицію одного з конгресменів, щоб повернути законопроєкт щодо допомоги Україні назад на розгляд у комітетах. Ймовірно, щоб затягнути процес голосування. Пропозицію не підтримали.

Як результат: Конгрес проголосував за пакет допомоги Україні: за - 311, проти - 112. Переконлива перемога!

🍁 Дебати розпочались.

За кілька годин Палата представників Конгресу проголосує за три законопроекти — 61 мільярд України, 25 мільярдів Ізраїлю та гуманітарної допомоги Газі, 8 мільярдів Тайваню - в основному військова допомога.

Ці три законопроекти виписані таким чином, що майже точно збігаються з тим, що Сенат прийняв два місяці назад - тому Сенат швидко проголосує за те, що прийняла Палата представників і текст стане законом, мабуть, сьогодні-завтра (тьфу-тьфу-тьфу).

На три частини (насправді, на чотири, але четверта частина може і не пройти) законопроект розбили для того, щоб голоси «проти» не складалися, як сталося би при єдиному голосуванні.

Республіканські ізоляціоністи проти допомоги Україні, але за допомогу Ізраїлю. Ультра-ліві демократи за Україну, але проти допомоги Ізраїлю. Для просто лівих, не¦ультра, там гуманітарна допомога палестинцям.

❗️Якщо все закінчиться добре, то певна заслуга у цьому буде Джонсона. На якого, як пишуть американські ЗМІ, не в останню чергу вплинула зустріч з українцем Сергієм Гаджаєвим, чию родину було вбитого російською ракетою в Одесі.

Чому? Тому, що не можна недооцінювати вплив релігії у США.

Незалежно від Трампа та його рішень, в Америці євангелізм та релігія загалом відіграють серйозну роль. Зрештою, саме через релігію свого часу туди бігли європейці, щоб урятуватися від переслідувань.

Гаджаєв — протестант, і це швидше за все, не в останню чергу вплинуло на Джонсона. ІМХО.

Чекаємо.

Roik Andriy:
Велике місто, субота, квітень. Я йду по широкий набережній уздовж Дніпра. Як багато красивих людей навколо! Різнобарвна юрба дівчат, мамочок з дітьми, спортивних хлопців з татуюваннями на пружних мʼязах, закохані парочки. Велосипеди, скутери…
Я з цікавістю їх розглядаю. Можу собі дозволити. Я в режимі стелс. Тобто я у військовому одязі. Натовп мене не бачить.
При чому не бачить старанно. За цей рік погляди натовпу дуже змінилися. Таке враження, що ми септичні вісники хуйових новин. Особливо хлопці призивного віку. Як той єврей з лопатою- не чіпай її, Фіма навіть якщо вона золота!
Ще день я тут. Прямую в кафе, зʼїсти мʼяса. Душа вимагає стейк. Офіціант відмовляється принести 0.3 пива.
- На вас форма
- І що? Це нуль три пива. Я важу сто кіло. Я просто хочу згадати смак.
- Я не можу! Хочете фреш?
Обертаюся за сусідний столік.
- Я вибачаюся. Замовте для мене пива. Мені не продають. Я розрахуюся.
Хлопець перелякано крутить головою, малюючи спітнілим носом вісімку в повітрі.
- Нєт…
Його супутниця замовляє мені пиво і не хоче брати гроши які я кладу на їх столік. Вона старша за нього. В неї тепло на дні очей.
Вони старанно не дивляться у мій бік.

Суспільство репнуло на дві не рівні частини. Велику- втомлену війною, нічними обстрілами, невизначеністю майбутнього, страхом призиву на фронт рідних та близьких, вимиканням світла, води, підвищенням тарифів… Частину яка дуже хоче, щоб це все нарешті скінчилося і було як раніше.

І маленьку - яка знає, що як раніше вже не буде ніколи. Маленьку частину суспільства яка ходить в потертому пікселі, часто брудному, має червоні, обвітрені обличчя. Дивні, блискучі очи людей які мало сплять та багато пʼють дешевої кави.

Це проклята на довічну службу частина України якій або не пощастило, або вони настільки ненормальні, що пішли туди самі.
Єдиний, хто звертає на мене увагу, це пʼяний та брудний бомж, вдягнутий в різне ЗСУшне дрантя та дуже брудну уставну зимову куртку, яка в мене давно розлізлася, а нову мені не видали бо зимовий одяг розрахований на два роки.
Він махає, мені через площу як давньому знайомому.
Завтра я повернуся туди, де менша половина суспільства складає більшість населення міста…
- Привіт, радий тебе бачити, шо ви там?
- Та літаємо. Ми ж ваши очи. А ви шо?
- Вчора наш розрахунок МК19 накрили.
- Хлопці живі?
- Оба двісті.
- Блядь!!! Як?
- Закидали скидами з дронів, під час ротації
- Забрали?
- Одного, другий поки там лежить…
- Блядь!
- Не кажи. Причому без відимих тенденцій на зміну патерну.
- Бережи себе, друже!
- Тільки цим і займаюся. Будь…………………………

🇺🇦Уночі Сили ППО знищили 16 з 17 ударних дронів Shahed над Миколаївською, Одеською, Херсонською, Дніпропетровською, Вінницькою та Хмельницькою областями. Ще окупанти атакували керованою авіаційною ракетою Х-59.

🇺🇸🇺🇦Барбра Стрейзанд, Тімоті Снайдер та інші. Понад 35 митців, активістів та науковців закликали Конгрес США допомогти Україні

"Якщо росія прорветься, це буде наша вина. І тоді ми зрозуміємо, що ми втратили. Усе, що для нас робить Україна, можна повернути назад. Якщо Україна зазнає поразки, ми опинимося в набагато небезпечнішому світі. Це буде світ, де ми можемо очікувати війни в Європі та війни в Азії. Світ, у якому росія може перекрити продовольство на Близький Схід і в Африку, яке зараз постачає Україна. Світ без правил і світ, повний ядерної зброї", - йдеться у спільній заяві, яку опублікував CNN.

Серед підписантів: Барбра Стрейзанд, Тімоті Снайдер, Міша Коллінз, Френсіс Фукуяма, гурт Imagine Dragons, Алісса Мілано, Шон Пенн, Сергій Плохій, Кетрін Віннік і інші.

Кілька груп ракет рухаються вздовж межі Чернігівської, Полтавської областей, курсом на південний захід!

⚡️ Комбінована масована ракетна атака терористів. Вся територія України під загрозою.
Йбн русня!

Перебувайте в укриттях. Бережіть себе.

📣 Вчора на Прямому кілька разів показали сюжет про жителів села Правдине, що на Херсонщині. Після першої, невдалої спроби звільнення села у ньому залишилися поранені українські військові. І місцеві жителі їх переховували.
Після цього сюжету мені наснилося, що у будинок заходять 18 кадирівців - стільки, скільки зайшли до пані Софіі у реальному житті. Оце направду можна померти від страху прямо у сні!
Мужність звичайних сільських людей навіть не вражає, а шокує. Підібрали по черзі трьох військових, які повзли десь дворами, помістили у підвал, через трубу на городі розмовляли…
І це в той час, коли вулицями швендяє орда! Чоловіки ж були поранені, вони могли стогнати у безпамʼятстві!
А щоб виходити їх організувався цілий ланцюжок допомоги - подружжя, їхня донька, місцева медсестра… Уявіть, якби одна ланка ланцюга виявилася гнилою!
У двір заходив натовп кадирівців.
Пані каже:
- Я ім гаварю: нікаво здєсь нєт, я сама живу… Уже мушу по-їхньому, б.., говорити, по-нашому ж не можна!
Родині треба було виїхати з будинку - умова ординців - то вони вигадали план. Одного пораненого вивезли в дивані(!), а інші тренували роль «синів» і на блокпосту її зіграли.
Всі троє виходжених військових повернулися на фронт! І підтримують найтісніший звʼязок зі звичайними селянами з незвичайним рівнем жертовності.
Мені мало читати і чути… Я все уявляю, як пара людей тягне непідйомних, поранених чоловіків до себе… Як в темноті і тиші перебинтовують їх, як готують на усіх їсти, на думаючи, що їстимуть самі, як вантажать людину у диван…
Нікому невідомі героїчні люди. В той час як відомими «героями» у нас є Лисий і К°, ми ж памʼятаємо…

Бик Олексій:
📢 Коли я чую побажання "перемоги", я часом трохи психую і можу наїбнуть. Бо це сране пекельце.
Про яку перемогу ви говорите? Ми живемо в світі, де абсолютна меншість ціною власного життя і колосальної самопожертви гарантує безтурботне життя абсолютній більшості. Ми живемо настільки різним життям, що вам неможливо навіть уявити.
Київ переповнений людьми, зокрема чоловіками призовного віку. Це лише у мене в роті завжди бракує людей, а в "Білому наливі" на Хрещатику їх, як гівна. На власні очі бачив чергу до півсотні клієнтів.
На Донбасі практично всі військові ОРЕНДУЮТЬ собі житло. Альтернатива у підрозділів зазвичай - або жити у школі/клубі, куди рано чи пізно прилетить, або в наметах. Тому в пунктах тимчасової дислокації всі розселяються по хатах. Так от на Донбасі за ці хати треба платити. Причому бувають випадки, коли за хату платять по 2 тисячі гривень з людини, а загалом більше 20 тисяч гривень на місяць. Це, сука, дорожче за Київ, але гірше за якістю.

Яка нахуй перемога? Ви на приколі? Звідки вона візьметься?
Доки орки стояли під Києвом - збори на військові авто часом відбувалися за лічені години, а зараз місяці. Військові самі собі купують мавіки і корчі, бо жити хоцця. А майже увесь тил сидіть перед телемарафоном і радісно колупається пальцем у дупі.

І потім ще, сука, вилазить якесь дуридло, на честь якого колись назвуть нав'язливо-маніакальне психічне відхилення, і починає вимагати від Главкома дати їй план.
А суспільство на це все втикає і радісно чекає на святого Миколая за новим розкладом. Бо останнім часом справи явно йшли на краще, не те шо 24 лютого, і тому всі вже змирилися з неминучою перемогою. Яку забезпечать Єрмак і Зеленський шляхом закупівлі додаткових кілограмів яєць для бомбосховищ. А тому будь-яка міська божевільна вже може вимагати від військових доповіді і звіту.
І потім тебе тіко так зупиняє на трасі якийсь недоумок у формі і питає, чи є в тебе зброя.
Дядя, ти шо, ідіот? В країні війна, прокинься, блять. Звісно, у мене є зброя.
І ви усі прокиньтеся, нарешті, блять.
Бо тупо мріяти не лише про швидку перемогу. В цій реальності існують варіанти, при яких навіть довга виснажлива війна може стати недосяжною мрією. І перемоги нам ніхто не гарантував. Особливо, коли черги на Буковель довші за черги до ТЦК.

Чому, сука, жменька навіжених має героїчно померти в нерівному бою з переважаючим ворогом, а мільйони інших не здатні перекрити корупцію і дерибан?

Чому через два роки війни я й досі збираю на корчі через фейсбук? Чому досі ми не здатні витягнути цю війну без волонтерів? Чому, блять, всі (ну, майже всі) забили на війну?
Вибачте, накипіло.