Великий та багатонаціональний Дніпро вітає шановну єврейську громаду з початком свята Песах — символу спраглості до свободи і незламності волі у її здобутті.

Зараз кожен українець відчуває це так само сильно.

Бо незалежно від культур і релігій, історія Песаху нагадує всім нам, що єдність здатна побороти всі випробування, а ті, хто пліч-о-пліч відстоюють своє майбутнє, обов’язково переможуть навіть найпідступнішого ворога.

Нехай кожен зі святкових днів буде на добро і наближення Української Перемоги!

«Все, всех победим, всех убьем, всех, кого надо ограбим, все будет, как мы любим» (с)

…

Пиу…

…

«Если ты долго смотришь в бездну, то бездна тоже смотрит в тебя» (с)

Это Украина, лохи.

Страна, которая не прощает обид.

Про людей і дороги.

…

Специфіка моєї роботи полягає в тому, що мені зовсім не можна нікуди виходити.

Особливо у власних справах.

Бо з кожним таким походом дніпряни одразу вимагають щось покращити / відновити / побудувати.

І, треба сказати, роблять це цілком виправдано.

…

Отак зранку вирішив пройтися по базарам, купити трохи різного.

А зрештою все закінчилося ремонтом двох міських доріг:)

Тож, шановна Ірино з «Нагорки», повідомляю, що наступного тижня, коли на вулиці буде вже нормальна погода, ми закінчимо проїзд для 88-го автобусу.

Шановний Шахіне з «Озерки», вул. Громова також ставимо в план ремонту.

…

А всіх моїх читачів-дніпрян, я б міг попросити не розміщувати тут в коментарях решту «замовлень». Але ж я знаю, що саме це ви і зробите 🙂

Це правильно, та вкотре звертаю вашу увагу, що через 590-ту постанову Кабміну ми не можемо стати до масштабних робіт і відновити після зими одразу все. Як би сильно не хотілося.

Тому на максимумі будемо працювати поточними ремонтами. Наскільки це нам дозволять кошти, сили та законодавство.

…

І ще. Добрим людям, які на ринку пригощали мене ковбасою, гранатами та соліннями, — усім вам величезна подяка та промінчики добра.

Хоча ви ось мене підгодовуєте, а я і без того піднабрав 🙂

Офіційно.

Вже у квітні всі вихователі дитячих садочків Дніпра почнуть отримувати збільшену надбавку до зарплат. Цьогоріч Місто виділяє на це близько 50 млн грн.

Попри виклики війни ми знайшли можливість підвищити платню людям, які піклуються про найменших дніпрян. Надбавка зросте максимально до 20%. Остаточний розмір її нарахування керівники дитсадків визначатимуть самостійно.

Це і є справедливість — підтримувати кожного і кожну, хто в найтяжчі часи дбає про інших і продовжує працювати на благо рідного Міста та всієї країни.

Тому разом із дружиною Ліндою Май заснував Кельнську асоціацію Синьо-Жовтий Хрест, яка допомагає людям України.

На жаль, Детлеф Ґізан пішов з життя.
Його ховали під українським прапором (!) і пісню «Пливе кача» (!!).

На церемонію прощання прийшли не лише рідні та колеги, а й керівництво Кельна, землі Північного Рейн-Вестфалія, депутати та різні посадовці.

Ми всі разом віддали йому останню шану.

Бо, знов-таки, ефективну дипломатію будує особиста участь.
На всіх рівнях.
І за різних обставин.

Жодні листівки зі співчуттями чи відеодзвінки не йдуть з цим у порівняння.

Це велика честь і відповідальність — виступити представником українського народу на церемонії прощання з людиною, що зробила нашій країні чимало добра і багатьом стала прикладом.

Бо для Німеччини підтримка України — це внесок у мирне майбутнє.
Так само, як і відмова від отруйних пропагандистських патернів росії.

У цивілізованому світі є місце лише тим, хто прагне створювати і розвивати, а не вбивати і знищувати.

…

Про це треба говорити постійно.

Знову і знову, дивлячись в очі своїм співрозмовникам.

Зміцнювати дружбу з міжнародними партнерами і знаходити нових.

Говорити про український досвід.

Власним прикладом доводити, що в Дніпрі, як і в усій Україні, на добро відповідають добром.

Was der Mensch sät, das wird er ernten.

Наше відрядження до міста Кельн добігло кінця.
Багато відвертих та конструктивних розмов, і ще більше — щирих слів підтримки від простих людей.
Чимало принципових домовленостей і відповідей.

Тому, поки вельмишановне експертне середовище соцмереж стурбоване питаннями: «А нащо міським головам кудись їздити, коли в країні йде війна?», а також «Що може дати особисте спілкування на рівні якихось міських голів, коли і без них є міжнародна дипломатія?», я хочу ще раз пояснити декілька простих речей.

…

Подивіться на першу світлину.

Її особисто передала Дніпру пані мер Кельна Генрієтта Рекер.
Тут зображені понад 250 тисяч людей, які обернули найвідоміший в Німеччині Кельнський карнавал на великий марш миру для України.
В мерії Дніпра це фото знайде своє почесне місце.

Такі події свідчать про високий рівень емпатії німецького народу.
Аби вона не згасала, її потрібно підтримувати не лише словами, а й діями.

Бути особистим підтвердженням того, що це не війна, яка йде «десь там».
Розповідати, що у тих, хто переживає жахи російського терору, є імена і обличчя.
Спілкуватися наживо, аби створювати персональні контакти на рівні міст — заради блага всієї країни.

…

Безумовно, лідером цієї місії є Президент України.

Багато людей в Німеччині — від урядовців до звичайних громадян — високо оцінюють харизму Володимира Олександровича та його ефективність на зовнішньополітичному фронті.

Вся ця робота дозволила нарешті відігнати фантомну «вічну» провину за події Другої світової, яку росія різними способами живила в німецькому суспільстві та політикумі протягом десятиліть.

Але коли ця крига скресла, ніщо вже не стримує німців від рішучих дій на користь нашій державі.

В цьому також чимала заслуга нашої дипломатії, незламних військових та всього українського народу.

Погляньте на другу світлину.

Це центральна площа Кельна.
Тут майорять прапори Німеччини, Євросоюзу, Північного Рейну-Вестфалії, самого Кельну, а також — Український стяг.

Його вивісили зовсім не через приїзд нашої делегації.
Він тут постійно — увесь останній рік.

Бо спільна позиція демократичного світу — це потужна зброя проти зла.
І в кожного тут своя роль.

Наш надуспішний візит до Кельна став можливим завдяки домовленостям президентів України та Німеччини про посилення міжмуніципального партнерства. Потужної роботи МЗС, посла Oleksii Makeiev та генконсула Iryna Shum.

…

Це і є цінність об’єднання зусиль влади на всіх рівнях, що дає вражаючий результат.

Раніше Кельн надав Дніпру чималий обсяг допомоги — близько трьох сотень генераторів, гуманітарні та медичні вантажі, автобуси, машини «швидкої», амуніцію для рятувальників.

Тому під час особистих зустрічей ми говорили про перспективи вже зовсім іншого масштабу.
Інвестиції, повоєнне відновлення, фінансування спільних проєктів і обмін технологіями.

Тож, якщо у гільдії експертів з фейсбуку назріє чергове питання на кшталт: «А що взагалі Дніпро може запропонувати Німеччині?», то я дам на відповідь і на це.

У Кельні ми декілька разів на день зустрічалися з місцевими комунальниками, енергетиками і надзвичайниками.
Повірте, всі історії роботи Дніпра та інших українських міст в умовах цієї війни вони слухали, відкривши рота.

Бо подолання наслідків руйнувань і реалії блекаутів неможливо повністю прорахувати жодними (навіть надсучасними) протоколами німецьких чи будь-яких інших європейських служб.

Остаточно відкалібрувати теорію можна лише зіткнувшись з бідою на практиці.

Тому німецькі фахівці взяли з мене слово — після Української Перемоги привезти до них всіх наших славетних рятувальників, енергетиків, комунальників, поліцейських, фахівців критичної інфраструктури та життєзабезпечення.

І це обов’язково станеться.

Хоробрі українські військові є взірцем для солдатів НАТО, а наші фахівці невійськових галузей затребувані у своєму безцінному досвіді.

Кожен з них давно звик викладатися на повну, аби допомогти іншим.

…

Так само, як відомий німецький лікар і друг України Детлеф Ґізан.
Колишній політичний в’язень НДР 1980-х років добре знав, які «цінності» несе росія.