„Рівень маси залежить від свідомості одиниць.“

Франц Кафка

Хелоуін чи Велесова ніч?

Велесова ніч як давнє свято слов'ян не має історичних підтверджень. Це сучасне свято, яке виникло як спроба створити слов'янський аналог Геловіну.

Ось кілька важливих моментів щодо Велесової ночі:
* Сучасне походження: Хоча свято намагається апелювати до давніх слов'янських традицій і пов'язане з богом Велесом, воно є відносно новим явищем.
* Наслідування Геловіну: Велесова ніч зазвичай святкується в той самий день, що й Геловін (31 жовтня), і має схожі атрибути, такі як святкові костюми та обряди.
* Відсутність історичних доказів: Немає археологічних чи письмових джерел, які б підтверджували існування свята Велесова ніч у давніх слов'ян.
* Слов'янські поминальні обряди: Деякі ритуали Велесової ночі можуть бути запозичені зі справжніх слов'янських поминальних обрядів, таких як Діди, які відзначалися в пам'ять про предків.
Чому Велесова ніч стала популярною?
* Інтерес до слов'янської культури: У сучасному суспільстві зростає інтерес до своїх коренів і традицій, а Велесова ніч пропонує можливість відзначити це свято.
* Альтернатива Геловіну: Для багатьох людей Велесова ніч є більш автентичною альтернативою західному Геловіну.
* Можливість зберегти культурну спадщину: Хоча свято є сучасним, воно може сприяти популяризації знань про слов'янську міфологію та обряди.

Підсумок:
Велесова ніч - це цікаве сучасне явище, яке поєднує в собі елементи давніх слов'янських вірувань і сучасних святкувань. Хоча воно не має давньої історії, воно може стати частиною сучасної культурної традиції.

"Жодне дерево, кажуть, не може вирости до небес, якщо його коріння не досягає пекла."
Карл Густав Юнг

Наближається 1 листопада і починають роздувати назву "Велесова ніч". Можливо досить вдала, але ж ніяк не давня. Московський волхв Велеслав Черкасов в книзі "Велес" (2003 р.) написав в художній формі про Велесову ніч без прив'язки до дати, тут погоджуюся, бо всі ночі Велесові. А московський фолк-метал гурт "Аркона" концерт під Геловін назвав "Ніч Велеса" (2007 р.). Пізніше у них вийшов альбом (2009 р.) під цією ж назвою. Інтернет вам у поміч!
Етнографічно з прив'язкою до 1 листопада зустрічається тільки народна назва "Діди". Церковна назва свята Косма і Дем'ян (Космос і Демон - це два кінці Місяця-човна, бо раніше кожне 1 число був молодик). Галина Лозко на цю дату придумала свято Сварога, бо Косма і Дем'ян в народних легендах є ковалями (в церковних - лікарями), а христосівці написали, що Сварог тотожний ковалю Гефесту (він же Вулкан), то помилково його теж записали до ковалів, хоча це функція богів нижнього світу.
Так як на свято прийнято носити вогняні голови, пропоную назву близьку до "Геловін" нашою мовою "Головань". Гарбуз є американською рослиною і в Європі з'являється в 16 ст., то, як варіант, використовували ріпу, але вона не дуже зручна для виготовлення світильників. Ще можна використати глиняні світильники, на фото реконструкція давнього світильника у вигляді голови від майстра Савура Пелиха.

Наша віра, це скоріше знання про всесвіт, тому язичництвом її ніхто ніколи не називав. Буде правильним, якщо ми повернемося до самих основ і відновимо ці знання під їхньою споконвічною назвою - віди, а вірі повернемо її назву "Ведизм". Всі інші назви типу язичники, погани, рідновіри - це вже течії, які почали створювати наші вороги, щоб нас розділити і знищити, а замість знань нав'язати тупі рабські релігії. Тому тільки повернення до "Ведизму", з відновленням зв'язків між поколіннями, виведення його на сучасний рівень та популяризація в суспільстві дасть нам шанс повернутися до свого коріння.☀️

​​"Нижче судить про вище, невігластво оцінює мудрість, омана панує над істиною, людське витісняє божественне, земля ставить себе вище від Неба, індивідуальне встановлює міру речей і претендує на диктування Всесвіту його законів, цілком і повністю виведених із відносного й скороминущого розуму. "Горе вам, сліпі поводирі!" - говорить Євангеліє. І справді сьогодні всюди ми бачимо лише сліпих поводирів, які ведуть за собою сліпе стадо. І цілком очевидно, що, якщо цю процесію не буде вчасно зупинено, і ті, й інші з неминучістю впадуть у прірву, де вони всі разом безповоротно.

Рене Генон
«Криза сучасного світу».

27 липня

Чур (Пращур, Цур) — родове Божество, вважається сторожем родових Звичаїв

(щоб Богів шанували належним чином), вартовий святкових днів, охоронець володінь Роду, Бог “межового Вогню”, який розпалювали на межах земельних володінь, пильнує майно і власність Роду. Чуром також називали дерев’яну статую — образ родового Божества. Саме до таких межових знаків приносили жертовний хліб.

Спом’янемо своїх Чурів-Пращурів, адже вони опікуються нами зі світу Прави, допомагають нам берегти Русь-Україну та наші рідні українські слов'янські звичаї.

Велесова книга повідає:

Усяк Рід мав Чурів і Пращурів,

які померли перед віками, —

тим Богам почитання маємо дати

і од них радощі маємо.

Вислів “Чур моє!”/“Цур моє!” — давній оберіг наших Пращурів. Слово ж відцуратися (відчуратися) означає “відмовитися від родинної спадщини, рідного Звичаю, тобто Законів Предків”.

В цей день приносять жертви Дажбогові, як подяку за добрий урожай, випікають та роздають дітям ритуальне печиво “сончата”, співаючи: “Грай, Сонечко, грай! Тут твої сончата” (тобто діти Сонця-Дажбога). На околицях поселень палять Вогнища, молодь стрибає через священне Багаття.