​​Один з перекладачів Нігіліста служить у взводі коригування артилерійського вогню 100-ї окремої механізованої бригади. З 2022 року більшість бійців підрозділу перебувають на бойових позиціях без ротацій та виводу в тил.

Для ефективного виконання бойових завдань підрозділу необхідна постійна матеріальна підтримка, оскільки державного забезпечення недостатньо для покриття всіх потреб.

Меета - зібрати 500 000 грн до кінця 2024 року на:
- ремонт, гуму та запчастини для автопарку
- генератори, зарядні станції, електрообладнання
- старлінки, виносні антени, щогли, кабелі для наземних станцій управління
- розхідники у вигляді комплектуючих для дронів, перехідники для кабелів та з'єднань
- будматеріали для облаштування позицій
- планшети, монітори

Щомісячна потреба підрозділу складає близько 200 000 грн для безперебійної роботи. Частину коштів компенсують з бойових виплат, решту покривають завдяки зборам.

🔗 Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/9yruVetbNH

💳 Номер картки:
4441 1111 2915 0698

Наша допомога рятує життя на лінії зіткнення та допомагає ефективно виконувати бойові завдання.

Русский фронтовой пропагандист Андрей Морозов "Мурз" застрелился после того, как его вынудили удалить пост в телеграме о потерях под Авдеевкой.

Надо отметить, что покойный был, в отличие от большинства своих собратьев, человеком последовательным. Он был носителем пещерных сталинистских взглядов и пошел на фронт, чтобы воплощать эти взгляды на практике. Примерно, как и у Гиркина с его "белогвардейским" косплеем, интерес у "Мурза" был идейным, политическим, а не финансовым.

Именно поэтому он находился в перманентном конфликте с властями. То, что он не сел и не получил "случайную" пулю или срок - удивительный совершенно факт, особенно после Пригожина и Гиркина. Но в своем телеграме покойный действительно писал то, что думал.

Поэтому у него не приключилось такого яркого распада личности как у Соловьевых, Марковых, и сонма бородатых фрейлин Маргариты Симоньян, которые вынуждены постоянно врать, а потом убивать свои нервные клетки алкоголем и стимуляторами, чтобы эта ложь перестала жрать их изнутри. В конечном счете, эти люди начинают выглядеть как пародии на самих себя, даже те у кого когда-то был неплохой стиль, талант и чувство юмора, теперь стали напоминать нейросеть натренированную на газете "Пионерская Зорька".

А вот нелепый "Мурз", ролевик и сталинист из Живого Журнала, который изначально был персонажем  комическим, на их фоне сохранил себя. Вплоть до суицида.

Подозреваю, что самоубийство для него было вынужденной мерой. Ему явно намекнули на неизбежность скорой "случайной" смерти, и он, не желая стать одним из 400000+, попробовал уйти на своих условиях. Попытался делать жест, который что-то изменит. Мурз был склонен к самолюбованию и театральности, позволить тихо себя убить на фоне громкой смерти Навального не мог, вот и сделал публичное харакири на пороге у Владимира Соловьева. Только вот никто этот жест не оценит.

Думаю, что скоро всплывут неоспоримые факты, разоблачающие его как алкоголика или наркомана, психика которого не выдержала нагрузки. Соловьев и сопричастные выдавят из себя пару слов сожаления граничащего с издевкой, и всё. Всё во что покойный верил, всё ради чего он боролся, всё ради чего он помогал убивать людей и уничтожать города, умрёт вместе с ним. Ни его жизнь, ни его смерть, не приблизили торжества идеалов за которые он боролся.

Трагедия завершилась фарсом.
Рыцарь в сияющих доспехах отправился в свой крестовый поход, по дороге залез в выгребную яму и был съеден опарышами. Но до последнего вздоха продолжал произносить пафосные речи.

Этому посту может недоставать злорадства, но посмеяться над покойным сильнее, чем он посмеялся сам над собой, у меня не получится.

/Александр Володарский

Громадські протести та повстання можуть зіграти позитивну роль, якщо вони підтримані емансипаторним баченням, як, наприклад, повстання на Майдані 2013-14 років в Україні або нині триваючі протести в Ірані, спричинені відмовою курдських жінок носити бурку. Навіть загроза насильницьких дій інколи необхідна для політичного врегулювання. Дві історичні перемоги, канонізовані ліберальним коментаріатом, — прихід до влади Африканського національного конгресу (АНК) в Південній Африці та протести за громадянські права в США на чолі з Мартіном Лютером Кінгом — були можливі лише тому, що вони були підтримані перспективою насильницьких дій з боку радикального крила АНК та більш войовничих чорношкірих американців. Переговори щодо припинення політики апартеїду в Південній Африці та скасування расової сегрегації в США досягли успіху завдяки цим загрозам.

Такою, втім, не є сьогоднішня ситуація у Франції, де насильницьке повстання навряд чи закінчиться будь-яким прогресивним врегулюванням для гнаних і голодних (the wretched of the Earth). Якщо закон і порядок не будуть негайно відновлені, остаточним результатом цілком може стати обрання Марін Ле Пен, лідерки ультраправої партії «Національне об’єднання», новим президентом. Противники іммігрантів, націоналісти вже при владі у Швеції, Норвегії та Італії — чому б і не у Франції? Макрон презентував себе технократом без чіткої політичної точки зору. Але позиція, яку колись розглядали як силу, наразі виглядає фатальною слабкістю.

⚒️читати далі⚒️